Хто такі мамині доньки? У психології частіше зачіпаються теми маминих синків і таткових дочок, про які вже давно склалися свої уявлення в суспільстві. А якщо жінка живе за маминою вказівкою? Давайте поговоримо про синдром маминої доньки.
Мама у житті дочки: психологія нездорових відносин
Маминими доньками вважають інфантильних жінок, котрі ніяк не можуть подорослішати і живуть так, як диктує їм мати. Це можуть бути цілком нормальні дівчата, навіть одружені з добрим хлопцем. Щоправда, вибір схвалено мамою. Адже будь-яке рішення вони ухвалюють, лише порадившись із матір’ю. Батько знає про життя доньки абсолютно все: про що вони говорять з чоловіком чи хлопцем, що дивляться вечорами, куди ходять, чому вона посварилася з начальником, у що одягнена і так далі.
Мама контролює кожен крок дорослої доньки. І якщо раптом їй щось не подобається, вона неодмінно скаже про це. Хлопцям із такою дівчиною дуже складно. У них виникає відчуття, що вони зустрічаються не з нею, а з її мамою. Від коханої тільки й чути: «А мама сказала, що треба так; я спитаю у мами; не одягай цю футболку, мама не любить мультяшні принти і т.д.». Мама фігурує скрізь. І якщо чоловік таки наважився пов’язати долю з такою жінкою, то її мама міцно входить і в його життя без неї нічого не робиться. Тому шлюби з маминою донькою зазвичай закінчуються розлученням, якщо хлопець, звичайно, не порве з нею до заміжжя.
Чому дівчинка, а потім і жінка така залежна від мами?
- Мама владна жінка і виховувала доньку так, щоб та постійно шукала її кохання та схвалення. Це жінка-маніпулятор, вона завжди знає, як краще. І не треба суперечити. З такою матір’ю у дочки розвивається комплекс провини , тому вона продовжує дотримуватися маминих вказівок, навіть будучи дорослою.
- Мама розчинилася в дочці, у всьому їй потурала, вирішувала за неї абсолютно всі проблеми, оберігала від падінь, помилок, тобто надмірно опікувалася. Це тривожна мати-рятівник. Вона завжди готова прийти на допомогу, подбати про свою дитину, підказати, як вчинити правильно. Навіть якщо малеча давно виросла.
- Мама хотіла виховати ідеал, але донька ніяк не дотягувала до нього. Незважаючи на безліч гуртків, додаткових занять, секцій. Загалом, що виросло, те виросло, адже без мамки нікуди. Саме так розмірковує батько. Це амбітна пані, яка вирішила реалізувати всі свої мрії через дочку, але нічого не вийшло. А тепер хоче контролювати її життя і далі, вирішувати, що корисніше для її чада, як їй вибитися в люди, з ким зустрічатися і таке інше.
Загалом, причини криються у вихованні дівчинки та у психологічних особливостях матері. Плюс характер самої дівчинки та образ батька теж відіграють роль. Якщо дівчинка тиха, безвільна, їй легше маніпулювати. Немає батька — мати стає головною фігурою, авторитетом. Хоча психологія стосунків матері та дочки починається з самого народження. Ці відносини подібні до складного механізму, в якому легко виходять з ладу різні гвинтики. Але є базові принципи, головні напрямні, ними все й тримається.
Мама контролює дорослу дочку: що робити?
Все це відбувається у житті дорослої доньки, бо вона не сепарувалася від батьків вчасно. А потім так і не розпочала самостійне життя. Так, можливо, одружилася, з’їхала від мами, але відповідальність за своє життя на себе не взяла. Дівчина може не помічати, що без мами нічого не може. Адже вона вміє приготувати смачний обід, погладити чоловікові сорочку. Однак дзвони з мамою у неї щодня і не раз.
Комусь у таких відносинах важко, наприклад, із токсичною мамою-маніпуляторкою. А хтось не помічає, що це ненормально, бо ж мама піклується, допомагає. Поки що не втече черговий чоловік. Щоправда, мудра батько завжди знайде вагомий аргумент не на його користь. Мама сама хоче все контролювати, адже вона досі вважає дорослу дочку нетямущою дитиною. А в неї досвід. Це замкнене коло, з якого потрібно вибиратись. Інакше жінка ніколи не почне жити вільно, не буде щасливою у шлюбі, не зможе виховати самостійних дітей .
Отже, що робити дочки?
Подорослішати нарешті. Зрозуміти, що у кожного своє життя і треба відповідати за вчинки. І важливі рішення приймати без вказівки мами. Страшновато? Так звичайно. Але варто лише розпочати. А розпочати треба з вибудовування особистих кордонів та сепарації. Дорослим дітям у процесі зазвичай необхідна допомога професійного психолога. Швидше за все, ви зіткнетеся з образами з боку мами, але сепарація у таких випадках безболісно не проходить.
Зрозуміло, якщо мама звикла маніпулювати та контролювати доньку, з нею буде непросто. Однак, щоб подорослішати, доведеться спробувати. Здорові стосунки з батьком мають на увазі довірче спілкування мами та дорослої дочки, але при цьому кожна живе своїм життям. Мама приймає дочку такою, якою та хоче бути, а дочка самостійна та самодостатня. До цього і слід прагнути.
А також обов’язково завітайте до розділу нашого офіційного сайту ТЦ Психолога насолоджуватися самотністю та не боятися її.
Дівчата, розкажіть у коментарях, чи вважаєте ви себе маминою донькою, і чому? Усі відповіді анонімні.
