Є речі, які начебто цілком зрозумілі, але водночас їх дуже складно пояснити, не заглядаючи в тлумачний словник, наприклад, сексуальне збочення. Нам здається, що ми цілком розуміємо, що це таке, доки не спробуємо пояснити. І ось тоді виявляється, що не завжди можна одразу зрозуміти, де проходить межа між збоченням та нормою.
Поговоримо, що таке «сексуальні збочення», чому їх так називають і які сексуальні збочення бувають.
Що таке сексуальні збочення
Сексуальні збочення — це відхилення у сексуальній поведінці (перверсії, парафілії, девіації), які є неприйнятними в даному суспільстві. Тобто. одні й самі дії можуть у різних країнах чи різний час розглядатися як збочення чи ні, залежно від норм соціуму, у яких ці дії виникають.
Як приклад збочень можна навести лікарський огляд. У середньовіччі акушерський огляд припускав, що лікар ховається в надрах жіночих спідниць, причому в присутності майже всіх членів сім’ї: ні про яке оголення не йшлося й мови. З погляду моралі на той час сучасний гінекологічний огляд на кріслі був нічим іншим як збоченням.
На сьогоднішній день допустимим вважається все, що відбувається з обопільною згодою партнерів і приносить задоволення обом. Це стосується зокрема небезпечних та агресивних сексуальних «ігор». У випадках, коли хоча б у одного з партнерів виникає потреба обговорити те, що відбувається, варто звернутися до сексолога.
Типи сексуальних збочень
Сексуальні збочення це те, що лежить за межею прийнятої норми. Їх класифікацією та вивченням займається сексологія , а особливо драматичних випадках — криміналістична сексологія.
Збочення в сексі відокремлюють від сексуальних експериментів. Для останніх характерна епізодичність, у той час як до сексуальних збочень відносять лише стійкі в часі інтереси та потяги.
Всі сексуальні збочення можна розділити на дії, що носять насильницький характер, і досить невинні «дива».
До першої групи належать такі девіації, як:
- Садо-мазохізм;
- Вуайєризм та ексгібіціонізм (насильство тут полягає у відсутності взаємної згоди всіх осіб, що беруть участь);
- Педофілія;
- Некрофілія;
- Зоофілія;
- Фроттеризм (бажання торкатися чужих статевих органів у натовпі).
Всі ці відхилення включені до Міжнародного класифікатора хвороб (МКХ-10 та МКХ-11) і у випадках, якщо вони завдають шкоди людині, наприклад, є причиною депресії, розглядаються як психічні розлади.
До групи «диванок» відноситься стійка нетипова сексуальна поведінка, яка не супроводжується насильницькими діями, наприклад:
- Фетишизм;
- Трансвестизм (перевдягання в одяг іншої статі);
- Надмірне захоплення порнографією;
- Геронтофілія (болісний потяг до людей похилого віку);
- Акротомофілія (потяг до інвалідів, людей з фізичними каліцтвами, ампутованими кінцівками);
- Груповий секс;
- Екскрементофілія (сеча, кал, менструальні виділення).
Трансвестизм дуже добре ілюструє відносність збочень: у сучасній культурі, де відбувається розмиття кордонів чоловічого та жіночого, термін «трансвестизм» застосовується лише до чоловіків, які одягають сукні та підбори. Тоді як сто років тому під ним розуміли і жінок, які носять чоловічі костюми, капелюхи та краватки. Образ жінки в циліндрі та краватці-метелику сприймався як непристойний та обурливий.
Погляд на збочення швидко змінюється. Наприклад, гомосексуалізм, фістинг, використання інтим-іграшок, оральний та анальний секс нині не відносять до сексуальних збочень.
Про сексуальні збочення та кримінальний кодекс
Зміна сексуальної парадигми, що сталася у ХХ столітті, дозволила докорінно переглянути ставлення до сексу та погляд на збочення. Відмова від думки про те, що секс – це лише спосіб розмноження, і прийняття ідеї, що однією з функцій сексу є взаємне задоволення партнерів, сильно розширили рамки дозволеного.
Сьогодні ключовою відмінністю допустимих сексуальних ігор від парафілій є розуміння неприпустимості заподіяння шкоди іншим. У випадках сексуальної поведінки, що спричинила шкоду, настає кримінальна відповідальність. Тому важливо заздалегідь та недвозначно обговорити з партнером рамки дозволеного.
