Проблема сексуальних домагань або як вони називаються зараз, харрасменту, переслідує жінок протягом десятиліть. Вперше про неї відкрито заговорили лише кілька років тому, що спровокувало виникнення руху MeToo та масові звільнення чоловіків навіть із керівних позицій. Чи потрібно розповідати про сексуальні домагання, і як бути, якщо це торкнулося особисто вас чи ваших близьких?
Чому важливо висвітлювати факти домагань?
Практично щотижня ми чуємо зі ЗМІ про те, як чергового політика чи громадського діяча звинуватили у сексуальних домаганнях. Реакцій на таку подію дві: одні вважають, що жертва сама винна у тому, що сталося, другі впевнені, що сексуальне насильство та домагання мають бути покарані навіть якщо про них стало відомо через багато років. Прогресивна громадськість стоїть на боці останніх: чим частіше жінки будуть говорити про сексуальні домагання, тим більше уваги вони привернуть до цієї проблеми, і вірогідніше винні понесуть покарання за свої дії.
Яке покарання слідує за сексуальні домагання?
Формально закон стоїть на боці жертв сексуальних домагань: і в російському, і в закордонних законодавствах є статті, за якими винуватець покарає за те, що сталося. Його можуть звільнити з місця роботи, змусити виплатити штраф, або відправити до місць позбавлення волі, якщо сексуальне домагання відбувалося стосовно дитини.
Але в російській і східноєвропейській традиції сексуальне домагання періодично заохочується, адже вважається, що таким чином чоловік виявляє знаки уваги по відношенню до жінки, яка йому сподобалася. У країнах Європи та США жертви сексуальних домагань також можуть зіткнутися із засудженням з боку патріархально налаштованих представників громадськості.
Що робити, якщо ви жертва сексуального домагання на роботі чи в сім’ї?
- Чи не мовчати. Розповісти про те, що трапилося важко, особливо, якщо ви зіткнулися з сексуальними домаганнями з боку близького родича, наприклад, батька або старшого брата. Проте правозахисники рекомендують це зробити. Відчувши себе безкарним, чоловік почне повторні спроби сексуальних домагань. Не можете звернутися до поліції — поділіться подіями з подругою або близькими родичами.
- Не звинувачувати себе в тому, що трапилося. Варто запам’ятати один важливий момент: у сексуальному домаганні у транспорті, на вулиці, вдома чи офісі ніколи не винна жертва. Якщо ви вважаєте, що самі спровокували ґвалтівника (наприклад, відвертим зовнішнім виглядом), то майте на увазі: сексуальні домагання часто відбуваються у бік навіть тих дівчат, які одягаються у найменш провокаційній манері.
- Звернутися до грамотного психолога. Сексуальні домагання на роботі чи в сім’ї завжди негативно позначаються на психіці жертви . Роботу з цими наслідками ви можете довірити хорошому психотерапевту.
Як зробити, якщо жертвою став ваш близький?
- Запропонуйте підтримку. Підлітку або дорослому, який зіткнувся із сексуальними домаганнями, необхідно відчувати, що його розуміють і не засуджують.
- Розробте подальший план дій. Гвалтівники часто реагують лише на втручання з боку правоохоронних органів, тому незайвим залишитиме заяву в поліції.
