В чому проблема? Сексоголік, як вважає більшість учених, – людина, яка страждає на патологічний розлад кори головного мозку. Згідно зі статистикою, кожна двадцята людина на планеті страждає від цього захворювання. Сексоголізм часто призводить до втрати контролю над своїми вчинками, що негативно позначається на особистому житті, кар’єрному зростанні та стосунках з іншими людьми.
Яке рішення? Лікування сексоголізму включає комплексний підхід, що поєднує психотерапію, медичну допомогу та підтримку близьких людей. Завдання – допомогти пацієнтам розвинути навички самоконтролю, покращити якість особистого життя та знайти баланс у своїх сексуальних потребах.
Що таке сексоголізм
Так називають хворобливу компульсивну потребу сексуальної активності. Цією недугою можуть страждати як жінки, так і чоловіки. З часом сексоголік через свою проблему починає стикатися з проблемами в сім’ї, роботі, хобі.
Сексоголізм, гіперсексуальність та висока статева конституція – це три різні речі. Останні два процеси зумовлені фізіологічно: все відбувається через гормональну активність та інші генетичні зміни, які далеко не завжди є відхиленням. З першим — справа у психіці.
Сексоголік постійно відчуває бажання вступити в нові відносини, як гравець, який не може утриматися від чергової ставки. Це виникає, коли психіка намагається уникнути тривожності та інших неприємних почуттів відволіктися. Залежність завжди рано чи пізно руйнує будь-які стосунки — дружні, сімейні чи навіть професійні.
Причини сексоголізму
Причин може бути багато, залежить все від конкретної людини та її історії
Травмуючий досвід
Усі проблеми з дитинства, як казав Фрейд. Психотравми цього віку можуть обернутися сексоголізмом у майбутньому. Наприклад, якщо дитина спостерігала залежності батьків: алкогольну чи наркотичну, різниці немає. Після такого досвіду велика ймовірність, що і дитина зіткнеться зі схожою проблемою, подорослішаючи.
Травмуючий досвід та іншого роду може спровокувати подібну проблему: наприклад, сексуальне насильство. За допомогою своєї привабливості людина пригнічує тривоги та страхи.
Інші уподобання
Залежно від певних препаратів сприяють втраті контролю над собою і, як наслідок, призводять до девіантної сексуальної поведінки.
Проблеми у відносинах
Людина з острахом емоційної близькості часто може сублімувати свій страх через секс. Так він замінює емоційну близькість фізичної, що дає йому час спокою.
Захворювання
Психічні недуги можуть спричинити прояви в людині ознак сексоголіка. Шизофренія, біполярні розлади та інші – всі ці діагнози заважають людям тримати себе в руках, провокують формування залежності.
Низька самооцінка
Люди з нею використовують секс як спосіб довести оточуючим і собі, що вони чогось варті, когось приваблюють тощо. Причому спочатку це може допомагати – людина відчуває свою цінність, і тривога відступає.
Зрозуміло, бувають інші причини. Сексоголізм ще погано вивчений. Є випадки, коли людина не мала жодних проблем у дитинстві чи залежностей, але ставала жертвою сексоголізму. Так, достеменно відомо, що його наявність/відсутність не залежить від сексуальної орієнтації.
Симптоми сексоголізму
Щоб розібратися, чи є така проблема у когось, слід звернутися до симптомів:
- Залежна людина не може тримати себе в руках. Це нерідко призводить до сумних наслідків.
- Сексоголік не може отримати достатнього задоволення від інтимної близькості, тому що з усіх контактів дуже невеликий відсоток виявиться хворим, що стоїть.
- Що далі, то складніше знайти нових партнерів.
- Через хворобу багато людей жертвують будинком, сім’єю та іншими важливими речами у пошуку нової «дози».
- У якийсь момент фізична близькість стає єдиним способом відчути щастя та приплив енергії, без чого людина починає відчувати сильну тривогу чи впадає у депресію.
Ознаки сексуальної залежності
- Залежний думає лише про секс.
Хвора людина ставить об’єкт своїх пошуків перше місце. Усі його дії, ціннісні орієнтири та якості пов’язані чи спрямовані на секс. Є обсесії, нав’язливі думки про близькість, через які своє здоров’я, робота та інше йде на другий план.
- Залежний не може зупинитись.
Навіть маючи велику силу волі, людина рано чи пізно зривається, незважаючи на всі спроби переключитися і відволіктися. Після такого інциденту він може здійснити кілька статевих актів із ще більшою кількістю людей, ніж раніше, компенсуючи пропущені рази і лише посилюючи ситуацію.
- Залежний не отримує насолоди, але продовжує займатися сексом.
Емоційного задоволення може бути, проте хворий продовжить шукати більше сексу у спробі знайти його. Причому людину не зупинить навіть ризик отримання ЗПСШ.
- Залежний об’єктивізує партнера.
Головне для такої людини – тіло, а не його власник. Усі переваги стосуються лише зовнішності чи віку. Партнер – це лише об’єкт для задоволення його бажань, а не цілісна особистість із власними емоціями та потребами.
- Сексоголік дивиться дуже багато порно.
Залежність від такого відео та від сексу стоять майже в одному рядку. У випадку, коли чоловік-сексоголік не може знайти партнера, він задовольняє себе сам за допомогою перегляду цих фільмів та компульсивної мастурбації. У такому разі коректніше говорити про порнозалежність, яка має ширше поширення та є причиною звернення до сексолога.
Також до симптомів сексоголізму належать:
- депресивність та тривожність, коли сексу довго немає;
- зниження самооцінки;
- майже всі розмови зводяться до цієї теми;
- що більше людина займається сексом, то швидше виникає сильне бажання;
- часте звернення до секс-індустрії;
- агресія по відношенню до партнера, якщо той цурається сексу.
Але статевий акт не завжди призводить до задоволення, або він триває недовго. Навпаки, сексоголік може відчувати провину та сором за свою поведінку та нездатність його контролювати.
Стадії розвитку залежність від сексу
У розвитку сексоголізму виявлено кілька стадій/
- Нав’язливі думки . Коли постійно виникають фантазії про різні види та форми інтимної близькості. Зрозуміло, думати про секс – вже приємно, проте коли розмови та думки про інші теми здаються нецікавими, то це вже дзвіночок. Ця стадія характеризується лише думками, жодних активних дій людина поки що не робить.
- Ритуалізація сексуальної поведінки . Чимось схоже на ДКР: людину мучать нав’язливі думки, і вона проводить певні церемонії, щоб їх позбутися. У разі, наприклад, подивитися порно перед сном. Людина ще зберігає своє оточення і виявляє пристрастей явно.
- Компульсивна сексуальна поведінка . Людина остаточно втрачає контроль. Він руйнує соціальні зв’язки та інші важливі для нього речі, змінюючи їх на секс, через що падає якість життя і зникає задоволення від інтимної близькості.
- Катастрофа . Виявляються наслідки залежності: депресивність, психічні та психологічні відхилення та інше. Контролю немає. На цьому етапі людині потрібна термінова екстрена допомога психіатра.
Сексуальна залежність – така сама, як будь-яка інша, наприклад, алкогольна, наркотична, тому працює за тим самим принципом. Активуються системи позитивного підкріплення ЦНС, лобова частка та лімбічна система. Під час процесу активно виробляються ендорфіни, а потім починається дофаміновий “голод”, що призводить до патологічної залежності – бажання заповнити баланс цих гормонів.
Але, на жаль, на відміну від хімічної залежності, до сексоголізму часто ставляться легковажно і до клініки не звертаються, думаючи, що проблем у цьому немає. Якщо людина почала лікування, її близькі мають бути готовими до того, що триватиме воно до кількох років.
Класифікація сексуальної залежності
Існує ряд видів сексоголізму:
- Донжуанізм . Це переважно чоловічий сексуальний комплекс, що характеризується бажанням вступити в сексуальний контакт з максимальною кількістю жінок. Але створювати близькі стосунки Дон Жуан не націлений, тому що зближуватись з партнеркою йому страшно.
- Порноманія . Це патологічна потреба у перегляді фільмів для дорослих, журналів відповідного змісту, фотографій та сцен із оголеними людьми.
- Підвищений потяг чи гіперсексуальність . З назви суть цього сексоголізму зрозуміла. Гіперсексуальність вважається нормальним явищем для підлітків, але якщо вона залишається у дорослому віці, то це вже хвороба. У жінок-сексоголіків це явище називається німфоманією, а у чоловіків – сатиріазисом. Насправді знайти кордон між просто високою статевою конституцією та залежністю складно, але прийнято вважати, що якщо потяг починає приносити в життя людини проблеми, то це вже не є нормою.
- Залежність від онанізму . Мастурбація – це природний процес самозадоволення для скидання напруги, нормальний і для підлітків, і для дорослих. Але надмірне захоплення своїм тілом провокує проблеми з партнером, зниження чутливості та інші негативні наслідки.
Ускладнення сексоголізму
Якщо здорові люди лише час відводять інтиму, то сексоголіки бачать у цьому вічну мету, постійно перебуваючи у пошуку інтимної близькості. Досить довго вони можуть приховувати свій спосіб життя, але рано чи пізно це перестає виходити. Такої хвороби неможливо позбутися самостійно, без медичного втручання. Люди не можуть зберегти добрі стосунки з людьми, наражаються на ризик заразитися ЗПСШ через неприборканість своїх бажань.
Без потрібної дози у сексоголіка, як у будь-якого іншого залежного, починається ломка. Це болюче, депресивне відчуття, коли людина, схильна до адикції, не отримує бажаного. Без «дози», у разі, без сексу, не бачить сенсу у своєму існуванні. Вийти із цього стану може допомогти лише нова порція відчуттів – ще статевий акт. І як наркоман готовий піти на злочин, щоб дістати речовини, так і сексоголік може порушити закон заради задоволення своїх потреб.
Крім психіки страждає і саме тіло: сильніше зношуються судини та серце, підвищується ризик травмування статевих органів, може розвинутись абстинеція (у цьому випадку падає працездатність та інтелектуальна активність). У момент, коли організм перестає сприймати секс як задоволення, позбавляючи свого господаря задоволення, людина стає агресивною до себе. Він може шкодити своєму тілу, займатися самоушкодженням, дійти суїцидальних думок. У цей період особливо небезпечно вживання алкоголю та ПАР.
Лікування сексуальної залежності
Фахівці виділили кілька ознак патології, які допомагають відрізнити природну гіперсексуальність від хворобливої:
- Кожен статевий акт відбувається з ризиком появи ЗПСШ, небажаної вагітності та іншої шкоди для сексоголіка чи його партнера.
- Людина не може позбутися нав’язливих думок про секс, зацикленість на фізичній близькості (у будь-якій формі) більше ніж півроку.
- Ці фантазії проникають у реальне життя, заважають здоров’ю, кар’єрі, стосункам.
- Спроби обмежити себе від постійних змін партнера закінчуються невдачею.
- У поганому настрої або стресі людина більш схильна до сексу.
Комплексне лікування складається з кількох блоків:
- Індивідуальні сесії з психотерапевтом , які допоможуть вирішити психологічні проблеми та опрацювати травми, через які з’явилася адикція.
- Фармакологія . Як і при багатьох психічних розладах пацієнт може відчувати депресивні епізоди, панічні атаки або проблеми зі сном. Для цього лікарі прописують потрібні ліки.
- Сімейна терапія. Робота з партнером пацієнта (якщо він є) також сильно впливає на боротьбу із залежністю.
Крім цього, сексоголікам часто радять відвідувати тренінги з емпатії. Вони спрямовані на розвиток у хворого розуміння інших людей, вміння сприймати партнера як особистість, а не як об’єкт задоволення сексуальних потреб. Так інтим доповнюється духовністю, почуттями, що допомагає вибудовувати здорові стосунки. Фахівець навчає сексоголіків, як боротися з недоречним збудженням за допомогою дихальних практик та медитацій.
Часті питання про сексоголік
Відповідаємо на популярні запитання.
Як допомогти, якщо підозрюєте, що близька людина – сексоголік?
Якщо з’явилися підозри, що близький може мати адикцію такого роду, ви повинні наполягти на відвідуванні психотерапевта для консультації та, при потребі, подальшого лікування. Існують тести з питаннями, відповіді на них допоможуть визначити, чи страждає на це людина. Для людей із проблемою існують групи самодопомоги – «Анонімні сексоголіки».
Чому виникає сексуальна залежність у жінок?
Такий діагноз буває у жінок рідше, ніж у чоловіків, але це не означає, що вони рідше можуть бути залежними. Справа в тому, що багато хто приховує це через погані погляди суспільства на жіночу психологію. Найбільш популярною є думка, що сексоголіками частіше стають дівчата з відсутнім або холодним батьком, емоційною близькістю з матір’ю. Вони використовують свою сексуальність для відчуття особистої перемоги, намагаються так досягти тепла та уваги до себе, просто не знаючи інших способів.
Чи можна вважати сексоголізм хворобою?
Він офіційно не визнаний хворобою, а фахівці досі сперечаються, чи можна його вважати окремим розладом чи лише наслідком наявних.
Якість життя – це ключовий фактор, тому звільнення від нав’язливих сексуальних думок відіграє величезну роль. Це дозволяє людині повернутися до звичайних, здорових стосунків з партнером та оточуючими, зосередитися на роботі/хобі замість постійних міркувань про секс.
Ще більше інформації в нашому курсі ” Робота з сексологічними запитами через метафорично-асоційовані карти “.
