Якщо сексуально активна пара, яка не використовує контрацепцію, не вдається зачати дитину протягом року, лікарі говорять про безпліддя. На жаль, сьогодні цей діагноз ставиться дедалі частіше. У чому причини безпліддя, як його діагностують у російських клініках, та які методи лікування безпліддя у чоловіків та жінок використовують лікарі?
Що таке безпліддя?
Безплідність – це нездатність людини виробляти потомство в репродуктивному віці через різні чинники. Довгий час вважалося, що безпліддя — переважно жіноча проблема, і багато людей досі не сумніваються у вірності цього твердження.
Насправді, чоловіче безпліддя зустрічається у половині виявлених медиками випадків захворювання (а ще чверть століття тому цей показник був на 10% нижчим). Ймовірно, поширеність помилкового судження про те, що у неможливості завагітніти винна жінка , виходить з того, що у більшості безплідних чоловіків збережена нормальна ерекція та регулярна еякуляція.
Яким буває безпліддя у жінок та чоловіків?
Існує дві класифікації захворювання. Згідно з першою, безпліддя буває первинним та вторинним. При первинному безплідді пара спочатку не може завести дитину внаслідок генетичних захворювань або аномалій розвитку статевих органів. У випадку з набутим варіантом захворювання, завагітніти не виходить у другий, третій та наступні рази.
За іншою класифікацією, у безпліддя є кілька факторів – трубний (непрохідність маткових труб), матковий (відсутність або порушення анатомії матки), гормональний (порушення нормального функціонування ендокринної системи). Також безпліддя може бути пов’язане з віком, супутніми захворюваннями сечостатевої системи, шкідливими звичками, психічними хворобами, стресами.
Окремо слід виділити безплідність неясного генезу, коли вагітність не настає з невідомих лікарів причин. Такий діагноз ставиться приблизно 10-15% пар від загальної кількості тих, хто звернувся до лікаря через неможливість завагітніти.
Симптоми безплідності
Симптоматики цього захворювання немає. Пара, яка спочатку не планує завести дитину, може роками не здогадуватися про діагноз, а зіткнутися з нею тільки в той момент, коли приходить до рішення народити. Здогадуватися про безпліддя можна лише за непрямими ознаками, серед яких:
- характер менструацій, що змінився, або їх відсутність;
- раптове збільшення чи зменшення ваги;
- оволосіння та потіння за чоловічим типом у жінки.
Одночасно ці ознаки можуть говорити про інші хвороби, не пов’язані з неможливістю настання вагітності. Тому не варто здавати дорогі аналізи саме на безплідність з появою вищезазначених симптомів. Так, місячний цикл може змінитися через стреси, зміну часових поясів, перенесену застуду або грип.
Діагностика безпліддя
Як уже було сказано на початку статті, діагноз «безпліддя» ставиться після (як мінімум) року незахищеного сексу, що не призводить до вагітності. Щоб зрозуміти, що стало тригером хвороби, лікарям потрібно отримати максимум інформації про те, що відбувається в організмі чоловіка та жінки. Для цього:
- робляться аналізи сечі та крові, береться мазок на цитологію та бакпосів;
- чоловікові призначається спермограма, жінці – УЗД та гістероскопія;
- опціонально може вестись графік базальної температури (при ановуляції);
Якщо порушень з гінекології та урології не було виявлено, пара прямує до інших лікарів — ендокринологів, неврологів, психіатрів, генетиків.
Лікування безпліддя
Тактика лікування безплідності у чоловіків і жінок вибирається, виходячи з причини, що спровокувала захворювання. За наявності запальних процесів у малому тазі будуть запропоновані антибіотики, а якщо причиною став дисбаланс гормонів — гормоновмісні препарати. Якщо патологія є наслідком хірургічної аномалії, лікарі запропонують провести операцію.
Частина пацієнтів навіть після багаторічної терапії не може впоратися із захворюванням, тому лікарі нерідко пропонують таким парам скористатися допоміжними технологіями репродукції. Сюди відноситься метод екстракорпорального запліднення (ЕКО), штучна інсемінація, сурогатне материнство.
