Діагноз «затримка психічного розвитку (ЗПР)» звучить багатьом батьків, як вирок. Адже вони до останнього вірять, що дитина просто непосидюча, неуважна і незабаром сама в розвитку наздожене однолітків. Але лікарі руйнують ці надії, надаючи страшного висновку. Які перспективи чекають на таких дітей? За якими симптомами зрозуміло, що вони затримка психічного розвитку? І чи можна її повністю вилікувати?
Затримка психічного розвитку та її причини
Затримка психічного розвитку (ЗПР) – це відставання у темпах становлення психічних процесів та емоційно-вольової сфери у дитини.
До цієї категорії не належать діти з патологіями мовного та слухового апарату, з генетичними хворобами, пов’язаними з розвитком та повноцінною функціональністю головного мозку.
Причини та механізми затримки психічного розвитку:
Усі чинники, здатні стати причиною ЗПР, можна поділити на 2 групи:
1. Біологічні. Їхнє виникнення пов’язане з неправильним дозріванням відділів головного мозку. Такі порушення викликають:
- внутрішньоутробні інфекції;
- травми голови та шиї дитини під час пологів;
- ядерна жовтяниця;
- тяжко протікають хвороби у новонародженого;
- неврологічні захворювання;
- генетичний фактор
- бездоглядність;
- соціальна депривація;
- відсутність спілкування коїться з іншими дітьми;
- тверде, авторитарне виховання батьків;
- фізичні покарання.
Діагноз ЗПР ставлять не раніше ніж 5-6 років. Якщо до цього у дітей спостерігаються симптоми відставання у розвитку, то лікарі оцінюють більше фізичні показники та говорять про затримку психомоторного розвитку.
Симптоми ЗПР у дітей
- Слабкий розвиток емоційно-вольової сфери. Таким дітям важко даються рутинні справи, які викликають зацікавленості.
- Складнощі з утриманням уваги. Іноді вони переростають у СДВГ.
- Проблеми у сприйнятті дійсності. Дітям складно впізнавати знайомі предмети у новій обстановці, орієнтуватися у просторі.
- Слабка пам’ять. Погано запам’ятовують почуту інформацію, але зорова пам’ять розвинена добре.
- Затримка мовного розвитку. Ступінь дефектів мови різна: від незначних до грубого порушення складових мови.
- Порушення мислення. Проблеми з вирішенням логічних та аналітичних завдань.
Класифікація затримки психічного розвитку
Найбільшого поширення набула класифікація ЗПР, розроблена К. С. Лебедінський. Вона включає 4 типи захворювання:
- Конституційний генез. Отримав назву “психофізичний інфантилізм”. Дитина складно справляється зі нудною рутинною роботою, вибирає прості ігри для меншого віку.
- Соматогенний генез. Виникає через тривале лікування від соматичних хвороб та частих курсів лікування у стаціонарі. Виявляється у вигляді астенічного синдрому, швидкої стомлюваності, поганої пам’яті, поверхневої уваги.
- Психогенний генез . Причини, що викликають психічну затримку розвитку такого типу, пов’язані з відсутністю сприятливих умов проживання та навчання. Основні симптоми цього ЗПР: психічна нестійкість, нестриманість, слабкий інтелект.
- Церебрально-органічний генез. Затримка розвитку пов’язана з органічною поразкою ЦНС. І тут погано формуються емоційно-вольова сфера і пізнавальна діяльність.
Діагностика ЗПР у дітей
Діагноз ЗПР ставиться з урахуванням укладання психолого-медико-педагогической (ПМПК) комиссии. До її складу входять лікар-невролог, психіатр, психолог, педагог, логопед та дефектолог, керівник навчального закладу.
На засідання обов’язково запрошуються батьки.
Комісія перевіряє вміння дитини за системою тестових завдань. На підставі отриманих результатів приймається рішення щодо необхідності його переведення до корекційної групи. Важливо при проведенні діагностики відокремити ЗПР від олігофренії та аутизму .
За своєчасно наданої допомоги діти з порушеннями ЗПР можуть наздогнати своїх однолітків. До 10 років діагноз ПМПК переглядають та часто знімають, а діти переводять у загальноосвітню школу.
