З народження людина стає членом соціальної групи – сім’ї. Потім потрапить до школи, дворової компанії, робочого колективу, де відстоюватиме своє місце у соціальній ієрархії. І скрізь на його вчинки і результативність впливатиме оточення, що склалося. Яке місце ви займете у суспільстві? Станете «зіркою» чи «ізгоєм»? На ці питання дає змогу відповісти методика соціометрії. Як вона працює і навіщо проводять соціометричні дослідження, розповімо у статті.
Що таке соціометрія Джекоба Морено?
Соціометрія – це методика вивчення відносин усередині малих груп, яку розробив психіатр та соціолог Джекоб Морено. У її основі лежать соціометричні виміри, що дозволяють оцінити міжособистісні та міжгрупові відносини. Соціометрія має прикладне значення та заснована на знаннях психології та соціології. Вона досліджує можливість спільної дії та визначає:
- ієрархію у створенні;
- ступінь згуртованості та сумісності її членів;
- соціально-психологічні відносини між учасниками;
- вплив соціального оточення на розвиток особистості;
- соціометричну структуру групи;
- неформальне лідерство,
- психологічну атмосферу групи.
Предмет вивчення соціометрії – взаємні емоції: повага, симпатія, недовіра та ворожість. Метод оцінює суб’єктивне ставлення людей один до одного, без прив’язки до професійних чи ділових якостей. Результати соціометрії застосовуються для організації та вдосконалення роботи групи. Мінус дослідження у соціометрії — визначення характеру відносин без можливості вивчення причин та мотивів такої поведінки.
Проведення соціометричного методу та застосування результатів
Соціометрія – експериментальний метод соціальної психології , заснований на математиці. Соціометричні тести прості та підходять для будь-якого віку. Окремі опитувальники з соціометрії розроблені для молодших школярів, підлітків та для дорослих.
Основна умова їхнього складання – змусити обирати. Питання в тестах соціометрії – це критерії, за якими оцінюють відносини всередині групи. При їх складанні дотримуються правил:
- не більше 3-4 питань за один раз;
- між собою вони логічно взаємопов’язані;
- ними цікаво відповідати;
- питання соціометрії зрозумілі та конкретні.
Критерії соціометрії бувають:
- формальні та неформальні, де досліджуються ділові та особисті відносини відповідно;
- подвійні (відносини між рівними) та одинарні (система «начальник-підлеглий»);
- прогностичні – описують адекватність сприйняття ситуації кожним учасником;
- глибинні та поверхневі.
При відповіді кожен випробовуваний вибирає трьох кращих для конкретної ситуації членів групи та трьох відкиданих. Потім у соціометрії вибудовується рейтинг симпатій та антипатій, виділяються мікрогрупи, встановлюється зв’язок між ними. Усі дані зводяться до соціоматриці та соціограми. Таким чином соціометрія збирає первинні дані про взаємини у малій соціальній групі та аналізує їх.
Використання результатів соціометрії
Всередині колективу кожен його член має соціометричний статус. Він визначається кількістю виборів його учасниками. З погляду соціометрії у структурі виділяються:
- “Зірки”. Їм симпатизує більшість за чуйність, участь та добродушність. У межах сімейної мікрогрупи вони найвищий соціальний капітал .
- «Вподобані». Їх обирають меншу кількість учасників соціометрії, але вони мають авторитет. Сюди найчастіше потрапляють неформальні лідери.
- «Середньостатусні» та «низькостатусні». Кордон між цими групами умовний. Кількість тих, хто їх обирає за соціометрії, невелика. Утворюють свої мікрогрупи та відгороджуються від спілкування з рештою.
- «Знедолені». Ці люди мають більше негативних, ніж позитивних виборів.
- «Ізгої». Вони мають лише негативні показники.
- “Ізольовані”. Це найнижчий статус. Такі люди не мають ні позитивних, ні негативних виборів. Їх для групи просто немає.
За підсумками встановлених даних соціометрії визначають значимість кожного індивіда інших учасників. Найвищий соціальний статус має той, кого обрали всі, найменший — когось відхилила більшість.
Проведення соціометрії підвищує ефективність керівництва колективом. Вона виявляє конфліктні ділянки та допомагає виробити заходи щодо їх усунення. Як вирішувати конфлікти у колективі, читайте у статтях блогу « Психологія ». У соціометрії джерелом конфлікту вважаються протиріччя емоційних відносинах. У роботі, де важлива згуртованість, корисно використовувати міні-групи, що сформувалися на соціометрії. Їхня продуктивність буде високою.
Соціометрія – один із інструментів у соціальній психології, що дозволяє вивчати поведінки людей усередині малої групи. З іншими методами, які застосовуються у роботі з організаціями, можна познайомитися на нашій програмі навчання». Тут ви дізнаєтесь більше про соціометрію, а також про те, як можна впливати на рішення людей, навчитеся розуміти їхню поведінку та вибудовувати ефективну співпрацю.
