Про що мова? Біль у попереку — один із найпоширеніших фізичних недуг, з яким стикаються люди. Хоча існує безліч фізичних причин, через які болить спина, важливо враховувати і психосоматичні аспекти болю в попереку.
На що звернути увагу? Стрес викликає напругу в наших м’язах, що може призвести до затискання та дискомфорту.
Будова хребта
Хребет є гнучкий S-подібний стовп, що складається з безлічі кісток. Бере свій початок від голови людини і закінчується в області тазу. 33 хребці розділені на п’ять відділів:
- шийний (7 хребців);
- грудний (12 хребців);
- поперековий (5 хребців);
- крижовий (5 хребців);
- копчиковий (4 хребці).
Відповідно до такого напряму в медицині та психології, як психосоматика, хребет уособлює собою зв’язок між минулим та сьогоденням, є джерелом енергії життя. Шийний відділ асоціюється з умінням швидко адаптуватися до нових проблем, грудний керує емоціями, поперековий відповідає за формування ставлення особистості до самої себе та світу в цілому.
Причини болю в попереку
Найчастіше психосоматика є причиною болю в попереку. Дискомфорт у цій галузі свідчить про те, що людина відчуває страх, пов’язаний із проблемою нестачі коштів, бідністю. Крім того, біль у попереку може виникати з таких причин:
- почуття надвідповідальності, покладання він обов’язків інших;
- нестача підтримки від родичів;
- занепад сил;
- почуття приреченості;
- придушення злості та агресії;
- страх кар’єрного зростання.
Якщо біль характеризується переходом з поперекового відділу у область крижів, це означає, що існує певний внутрішній конфлікт, образа і невдалий особистий досвід у сексуальній сфері. Іноді проблеми в інтимному житті виникають на підставі тривоги щодо свого зовнішнього вигляду, заниженої самооцінки. Все це сприяє блокуванню бажань та, як наслідок, м’язовим спазмам.
Коротко про фізіологію процесу
Психосоматика є напрямом у медицині, що поєднує фізіологію і психологію. Вона вивчає загальнопсихологічні причини появи різноманітних хвороб. Якщо в результаті всіх обстежень в організмі людини не виявляється жодних змін, то захворювання діагностується як психосоматичний розлад, а симптоматика розцінюється як наслідок певних душевних станів.
- стресу;
- напруги;
- конфлікту;
- гніву, образи тощо.
Американська письменниця Луїза Хей була однією з перших, хто припустив, що стан людини може впливати на її фізіологію. У своїй мистецькій праці «Ти можеш зцілити своє життя» вона запевняє, що постійне перебування у стресовій ситуації здатне підірвати здоров’я. Людина може самостійно вилікуватись, якщо почне мислити позитивно.
Джерела психосоматичних захворювань згідно з дослідженнями психолога Леслі Крон
- Мова тіла . Якщо людина говорить про біль, вибираючи певні слова, дискомфорт починає відчуватися в конкретному органі.
- Конфлікт . Незгода між двома частинами особистості.
- Умовна вигода . Людина користується своїм болючим станом з метою привернути увагу до своєї персони.
- Самоідентифікація . Порівняння себе з іншою людиною, яка страждає подібною недугою. Як правило, це відбувається на тлі емоційної залежності.
- Попередній досвід. Захворювання виникло внаслідок негативної ситуації, що сталася у дитинстві.
- Навіювання . Під впливом оточуючих людей людина знаходить у себе хвороби, яких насправді немає.
- Самопокарання . Почуття провини не залишає людину, тому своє захворювання він сприймає як покарання за вчинене.
Види болю за джерелом виникнення
Біль класифікується за такими видами:
- Ноцицептивна . З’являється внаслідок травмування тканин організму та збудження больових рецепторів. Як правило, вона сильна, стрімка, ниюча. Причинами виникнення є падіння, вивих, удар, розтягнення зв’язок і м’язів.
- Нейропатична . Біль утворюється внаслідок травми нерва або центральної нервової системи. Має пекучий, стріляючий, колючий характер. Причинами виникнення болю можуть бути зловживання спиртними напоями, цукровий діабет після відсікання кінцівок.
- Психогенна . Виникає як наслідок психологічного розладу чи стресу. Тканини організму у разі не пошкоджені. Крім того, подібний біль може посилювати і пролонгувати фізичний.
Психогенний біль у спині поділяють на первинний та вторинний.
Перша з’являється внаслідок душевної проблеми. Вона дає поштовх конверсійного механізму психіці. Він лежить в основі виникнення болю, який подібний до фізичного, проте ніяких запальних процесів в організмі людини не відбувається.
Конверсійний механізм є спосіб захисту свідомості, у якому душевне напруження, обумовлене перебуванням у стресової ситуації, починає породжувати симптоми, властиві реальному захворюванню. Подібний феномен пояснюється тим, що те, що відбувається, викликає бурю негативних емоцій у людини, тому він намагається стерти його з пам’яті, повністю ізолюватися від події. Проте організм перебуває під впливом стресу і виявляє це розладом здоров’я.
Вторинний тип психосоматики болю в попереку характеризується тим, що фізичний біль реально, захворювання при обстеженні виявляється, проте її симптоматика, з точки зору хворого, помітно перебільшена. Цей вид патології дуже поширений, у своїй формується замкнене коло.
Людина може впасти у глибоку депресію і натомість систематичного болю. Наслідком цього стану є те, що дискомфорт набуває стійкого характеру, захворювання важко вилікувати, оскільки воно має під собою психогенну причину.
Біль на нервовому ґрунті не обумовлений наявністю фізичних патологій, проте він дійсно існує. Клієнти з подібним нездужанням не симулюють хворобу, дискомфорт цілком реальний, тому що в головному мозку активізовані механізми, аналогічні тим, що бувають за фізичного болю.
Симптоматика
Перелік симптомів, що характеризують психогенний біль:
- Біль відчувається в області куприка або по всій нижній кінцівці.
- Спостерігається оніміння ніг, вони підгинаються під час ходьби.
- При легкому дотику, обмацуванні з’являється біль, який іноді поширюється від потилиці до низу спини.
- Самопочуття не покращується навіть на тлі регулярної терапії.
- Надати невідкладну допомогу складно, оскільки ділянка болю не конкретизована.
- Неприродна реакція на дії медичного працівника, навіть якщо маніпуляції не завдають болю.
- Людина намагається привернути увагу за допомогою недуги.
Якщо сильний дискомфорт проявляється на регулярній основі, то формується «больова поведінка». Такі люди пересуваються за допомогою палиць, милиць, ходунків. Багато часу вони відпочивають, проводять у ліжку. Такі люди не здатні самостійно одягнути взуття, одяг, провести необхідні гігієнічні процедури.
Діагностика болю в попереку
Психосоматичні захворювання важко піддаються діагностиці. Згідно з проведеними дослідженнями, близько половини таких випадків залишаються непідтвердженими. Під час обстеження лікар може спостерігати певні симптоми у людини, проте виявити їх справжню причину не вийде. Такі випадки вимагають запрошення таких фахівців, як психолог чи психіатр.
Методи діагностики
- Консультація . Зустріч з клієнтом дозволяє в ході розмови виявити наявність ситуацій, що створюють напружену обстановку для хворого, а також дізнатися про його душевні проблеми, переживання.
- Опитувальники . Дозволяють провести дослідження у сфері емоцій.
- Проективні методики . Виявити внутрішні страхи, приховані образи допомагають такі прийоми, як тест Люшера, метод малюнків та незакінчених речень.
Захворювання відносять до виду психосоматичних, якщо:
- Симптоми яскраво виражені під час перебування у стресової ситуації, і натомість переживань, а стані умиротворення вони зникають.
- Ознаки хвороби раптово виникають і також зникають без будь-яких причин.
- Жодних фізіологічних порушень, пов’язаних із захворюванням, в організмі людини немає.
- Лікарські препарати, як правило, безсилі. Гарний ефект дає психологічний вплив.
Як лікувати психогенний біль
Анальгетики для лікування психогенного болю не застосовуються, тому що недуга з’являється внаслідок порушення діяльності нервової системи, нестачі нейромедіаторів, які відповідають за контроль над емоціями та душевним станом людини. Порушення цілісності тканин організму тут немає.
Як терапія психосоматики болі в попереку за показаннями лікаря в деяких випадках можуть застосовуватися антидепресанти та заспокійливі. Вони впливають на синтез таких біологічно активних речовин, як серотонін, норадреналін, та врівноважують ноцицептивні та антиноцицептивні системи.
Але в основному лікування психогенного болю відбувається із застосуванням методів психотерапії. Одним із найпродуктивніших методів лікування болю в попереку є когнітивно-поведінкова терапія.
Якщо вчасно не виявити психогенний біль і не розпочати лікування, то наслідки можуть бути неприємними. Це вживання спиртного та неконтрольований прийом знеболювальних для зменшення болю, проблеми зі сном, поведінкові розлади та ін.
Профілактика
Як правило, передумови більшості хвороб на нервовому ґрунті виникають ще в дитинстві. Батько та мати дитини часом не помічають скарг свого чада на головний біль, високу стомлюваність, неспокійний сон. Всі ці ознаки з часом перетворюються на серйозне захворювання.
Підліткам потрібно приділяти особливу увагу. При прояві будь-яких відхилень у поведінці необхідно розпочати роботу з його виправленню. Потрібно правильно організувати дозвілля дитини: залучити до спорту, записати у творчі об’єднання, сприяти взаємодії дітей у колективі. Це дуже важливо. Потрібно намагатися підняти самооцінку підлітка, частіше хвалити його, допомагати у скрутній ситуації.
Як профілактичні заходи психосоматики болю в попереку треба дотримуватися режиму неспання і сну, нормально відпочивати, іноді змінювати обстановку.
У людини з меншою ймовірністю виникне психосоматичних хвороб, якщо вона навчиться вибудовувати конструктивні взаємини з людьми, навчиться правильно переживати стреси.
