Чому лагідний малюк раптово став упертим і примхливим? Що робити, якщо дитина влаштовує істерики в магазині та парку? Як впоратися зі непокірністю підлітків? Розповідаємо, що така протестна поведінка і як її пережити батькам та вчителям.
Що таке поведінка протесту?
Протестна поведінка — це відмова дитини виконувати звичні дії, слухатися батьків, вчителів, дотримуватися загальноприйнятих норм. Виділяють три види протестної поведінки:
- Негативізм – демонстративна зневага дорученням. Вперше проявляється у три роки , коли малюк відповідає «ні» на будь-яку батьківську пропозицію. Для трирічки це норма, спосіб психологічно відокремитися від матері та усвідомити себе як особистість. Але негативізм може стати єдиною формою спілкування, виражатись через крики, істерики, що свідчить про проблеми у вихованні.
- Упертість — наполеглива вимога виконати побажання не з необхідності, а просто тому, що так хочеться дитині. Зазвичай це пояснюється загальною перезбудженістю нервової системи або великою кількістю заборон з боку дорослих.
- Строптивість – відрізняється від негативізму і впертості тим, що спрямована не на авторитет (батька чи вчителя), а на правила загалом. Такий тип протестного поведінки уражає підлітків, яким здається, що «система» нав’язує їм певний спосіб життя.
Причини та наслідки
У яких випадках має місце протестна поведінка? Воно проявляється під час дитячих вікових криз .
- У 3 роки. Малюк визначає межі дозволеного. Для трирічки негативізм – нормальна реакція. Але якщо це стає єдиною формою спілкування, є перегини у вихованні: авторитарне придушення чи потурання.
- У 7 років. Протестна поведінка молодших школярів провокується навантаженням на психіку, необхідністю адаптуватися в соціумі, появі нових авторитетів (учителів). Якщо негативізм чи впертість надмірні, можливо, варто запідозрити конфлікти у школі, цькування .
- У 13-17 років. Протестна поведінка молоді накладається на гормональну та психічну перебудову, що виникає під час пубертату. Підлітки прагнуть самоствердитись, заявити про індивідуальність свого «Я».
Будь-які форми протестної поведінки нормальні, поки не заважають дитині будувати гармонійні стосунки з оточуючими та спокійно сприймати доручення, вимоги та обмеження. В іншому випадку норовливість і впертість призводять до дитячої агресії , конфліктів, труднощів у навчанні. Необхідно звернутися за допомогою до психолога, щоб він знайшов причини протестної поведінки та рекомендував методи її корекції.
Що робити при протестній поведінці дитини?
- Дайте більше свободи. Впертість буває реакцією нав’язування батьками певного поведінки. Наприклад, малюк хоче одягнути інший одяг, і, як протест, відмовляється одягатися взагалі. У такому разі надайте йому свободу вибору. Як це знімає психічну напругу, ми розповідаємо у рубриці « Психологія ».
- Зменшіть напругу. Можливо, ви створили для дітей дуже щільний графік. Перевірте його: якщо малюк постійно зайнятий у гуртках і секціях, він не має часу на гру, спілкування з однолітками — це ненормально.
- Приділяйте більше уваги. У періоди кризи або при тяжких потрясіннях (наприклад, при ), дитина відчуває шок та стрес. Це загострює негативізм та впертість, призводить до істериків. Виявіть терпіння, будьте ласкаві, прочитайте рекомендації психологів, як вибудовувати гармонійні відносини за кризових часів.
- Слухайте та питайте. Одна з головних рекомендацій для батьків, які зіткнулися з поведінкою протесту у дітей: слухайте їх претензії. Якщо дитина відмовляється щось робити, спитайте у нього про причини.
- Покажіть, що вам не байдуже. Малюк відмовляється одягати штани? Скажіть «я розумію, як тобі не хочеться одягати штани та йти до дитячого садка (або школи)! Ти краще залишився б удома». Так ви показуєте, що визнаєте та поділяєте почуття дитини, залишаєте за нею право відчувати їх.
