Основні напрямки психології: які бувають 🛤️

Психологія – це наука, яка вивчає людську поведінку та пізнання. Вона допомагає нам зрозуміти, чому ми поводимося так, як поводимося, і які фактори на це впливають. У цій статті ми розглянемо основні напрямки психології та те, що вони вивчають.

 

Коротка історія розвитку психології

На думку німецького психолога Германа Еббінгауза, який жив наприкінці XIX – на початку XX століття, психологія мала довге минуле та лаконічну історію. Говорячи про довге минуле, він мав на увазі етапи формування психологічних знань в інших науках, насамперед у філософії.

Однак внутрішній світ людини завжди був цікавий для вивчення ще задовго до виникнення філософських концепцій. Сталося це вже у момент появи людей. Спочатку, коли існування первісної людини забезпечувалося завдяки двом світоглядам – релігійному та міфологічному, душа розглядалася саме з цих ракурсів. Міфологічна система давала пояснення таким явищам, як:

• сон;
• смерть;
• сновидіння;
• захворювання.

Їхній опис мав магічний підтекст, тому людській душі надавався таємничий зміст, в основі якого лежали прийняття та віра. Досягти його раціональним шляхом було неможливо.

Але розвиток історії та суспільства постійно йде вперед. Поступово утворюються нові тенденції та концепції, докорінно протилежні релігійно-міфологічним способам розкриття сенсу світобудови. Стали з’являтися раціональніші погляди, які намагалися дати просте і зрозуміле пояснення природним явищам, виходячи з причин їх походження. У Стародавньому Єгипті, а також країнах Стародавнього Сходу за кілька тисяч років до нашої ери у філософії зародилися перші вчення про призначення людського життя і про те, як улаштований світ. І до сьогодні вони не втратили своєї актуальності.

Приблизно в тому ж періоді в античній Греції та на Заході почалося формування та розвиток уявлень про душу. Думка філософів про те, що душа є природним явищем, і лягла в основу оновленого уявлення про психічне життя.

Всю довгу історію становлення психології можна умовно поділити на два основні етапи. Далі у статті розглянемо, як розвивалося психологічне знання і йшло формування основних напрямів психології.

Основні напрямки психології

У ХІХ століття психологія отримала статус самостійної науки, після чого розділилася кілька окремих напрямів (течій). Виділимо головні течії наукової дисципліни у XX столітті:

• біхевіоризм;
• психоаналіз, чи фрейдизм;
• гештальтпсихологія;
• гуманістична психологія;
• генетична психологія;
• індивідуальна психологія

Біхевіоризм

Біхевіоризм бере свій початок у роботах Івана Павлова, російського фізіолога, який проводив експерименти над системою травлення собак наприкінці 19 століття. Павлов зауважив, що у собак виділяється слина при звуку дзвіночка, який раніше асоціювався з їжею. Це призвело його до формулювання концепції класичного обумовлення, яка передбачає, що поведінка може бути вивчена через асоціацію стимулу та реакції.

Грунтуючись на роботах Павлова, американський психолог Джон Вотсон на початку XX століття розвинув напрямок біхевіоризм. Вотсон стверджував, що психологія повинна зосередитися на поведінці, що спостерігається, а не на внутрішніх психічних процесах, які неможливо спостерігати.

 

Для цього напряму характерне вивчення предмета з погляду аналізу його поведінки, що описується як загальний перелік всіх реакцій організму на вплив довкілля. У цьому психіка і свідомість виключаються з об’єкта вивчення.

Важливо було досягти таких цілей:

• знайти навик передбачати щодо ситуації (стимулу), якою буде реакція (поведінка) людини,
• за характером поведінки дати характеристику та опис ситуації, що його викликала.

Якщо вірити біхевіоризму, то людина з народження має дуже обмежений перелік рефлексів (ковтання, дихання тощо. буд.), поверх яких протягом життя відбувається нашарування складніших поведінкових феноменів. Все нові і нові реакції людина виробляє шляхом проб, щоразу застосовуючи їх, доки досягне позитивного результату. Тоді цей варіант закріплюється і при наступному моменті відтворюється.

Психоаналіз, або фрейдизм

Являє собою узагальнене позначення шкіл, які сформувалися з урахуванням психологічного вчення всесвітньо відомого австрійського психолога Зигмунда Фрейда. Пояснення психічних явищ у фрейдизмі відбувалося через несвідоме.

Дітищем психолога став метод психоаналізу, що ґрунтується на аналізі сновидінь, асоціацій, випадково сказаних чи написаних слів і т. д. Він був твердо впевнений у тому, що всі реакції людини на ситуації, що виникають, визначені тим, що він переживав у дитинстві. Головна роль процесі формування особистості людини відведена його сексуальним інстинктам і бажанням.

Гештальтпсихологія

По праву вважають одним із найбільших зарубіжних основних напрямів психології. Виникло воно у Німеччині на початку XX століття. В основі лежить вивчення психіки людини з погляду її устрою та розвитку у вигляді цілісних структур – гештальтів. Даний напрямок розглядає взаємозв’язок явищ, що постійно повторюється, в процесі формування, систематизації та зміни психічного образу.

Вперше дослідницька діяльність гештальтпсихології була спрямована на аналіз сприйняття і дала можливість згодом виділити перелік феноменів у цій галузі (наприклад, як співвідносяться один з одним тло і фігура).

Крім сприйняття та пізнання, гештальтпсихологія вплинула на розвиток гештальттерапії – впливового виду психотерапії. Цей підхід, розроблений Фрідериком Перлзом у 1940-х роках, наголошує на важливості зосередження на даний момент і вивчення безпосередніх думок, почуттів та поведінки клієнта.

Основоположниками напряму є німецькі психологи Макс Вертгеймер, Курт Коффка та Вольфганг Келер.

Гуманістична психологія

Ще одна течія, яка прийшла до нас з-за кордону і отримала визнання в Україні. Для гуманістичної психології характерне поняття особистості як єдиної у своєму роді неподільної системи, що є не набором заданих характеристик, а щось, що має постійну можливість самоактуалізації, властиву виключно людині.

Один із основних розділів займає теорія особистості, яка стала відома світу завдяки американському психологу Абрахаму Маслоу (1908-1970). Його теорія свідчить, що потреби людини надбудовуються одна на одну, утворюючи піраміду. У самому низу розташовуються нижчі, а найвищої точці – вищі. Яскраві представники течії: Карл Роджерс, Гордон Олпорт, Шарлотта Бюлер, Ролло Мей.

Найголовніше, на чому ставиться акцент у гуманістичних підходах – це унікальність особистості та неповторність її життєвого шляху. Немає двох однакових клієнтів, тому під час проведення сеансів слід розглядати дійсність з позиції кожного окремого клієнта, з яким ведеться робота.

Генетична психологія

Вчення, розробка якого належить Женевській психологічній школі Жана Піаже (1896-1980) та його послідовникам. Генетична психологія вивчає історію походження та етапи розвитку інтелектуальних здібностей дитини, а основним завданням є дослідження способів, за допомогою яких дитина пізнає світ. Інтелект досліджується як показник розвитку особистості і як предмет дії, який є основою для початку розумових процесів.

Індивідуальна психологія

Напрям психології, основоположником якого став Альфред Адлер (1870-1937). Бере свій початок у теорії наявності в людини комплексів, відчуття неповноцінності та бажання до саморозвитку для їх подолання як основних джерел мотивації діяльності.

Становлення психології як науки тривало десятки років, натомість розвивалися її окремі течії. Вчення, в основі яких лежали матеріалістичні погляди, насамперед сприяли формуванню природничо розуміння природи психічних реакцій та зміцненню експериментальної психології. Ідеалістичні філософські світогляди мали великий вплив у психології, на сьогоднішній день завдяки їм у полі суспільної свідомості набули актуальності такі феномени, як ідеали, особисті цінності, моральність тощо.

Роль психології у суспільстві

Значення психології в сучасному суспільстві важко переоцінити, адже вона допомагає нам розібратися в собі, зрозуміти інших людей, подолати особисті проблеми та підвищити рівень якості життя. Вона знаходить своє застосування у багатьох сферах життя, у тому числі освітньої, охорони здоров’я, бізнесі, спорті і т. д. Психологічні дослідження та консультації надають допомогу людям у розумінні себе, розвитку емоційної інтелектуальності, підвищенні самооцінки та вирішенні особистих труднощів.

Практичне застосування психології

Застосування психології у різних галузях дозволяє вирішувати конкретні проблеми та значно підвищувати рівень якості життя. Наприклад, у сфері освіти психологи надають допомогу дітям з особливими потребами у навчанні, займаються розробкою програм для розвитку навичок засвоєння інформації та проводять особисті консультації з учнями та їхніми батьками.

У сфері бізнесу психологи досліджують мотивацію співробітників компаній, розробляють програми підвищення кваліфікації та розвитку працівників, проводять консультації для керівників щодо покращення робочої атмосфери та роботи в команді.

У спорті допомога психологів полягає у навчанні управління стресом, підвищенні мотивації та концентрації уваги, а також розробці стратегії для досягнення максимальних вершин.

Психологія – важлива наука, в основі якої лежить вивчення людських реакцій та процесів пізнання. Завдяки їй ми вчимося розуміти себе і оточуючих нас людей і застосовувати отримані знання у багатьох сферах життя. Незалежно від течії, психологія допомагає нам розкрити свій потенціал, подолати перепони на шляху до мети та досягти бажаних результатів.

Матеріал заснований на дослідженнях: