За даними статистики за 2020 рік, в Україні майже третина дітей виховується в неповних сім’ях. Наскільки це погано для дитини? А може, неповна сім’я не відрізняється від інших за жодними критеріями? У цій статті намагатимемося розібратися в цих питаннях.
Що таке сім’я?
Неповна сім’я — це сім’я, яка складається з батьків та одного або кількох дітей. Найчастіше як глава такої сім’ї виступає жінка, проте дедалі частіше зустрічаються неповні сім’ї, де батько-одинак виховує дочку чи сина.
Неповна сім’я може стати з кількох причин:
- Батьки дитини розлучилися під час вагітності або після пологів, якийсь час у шлюбі.
- Батько або мати дитини пішли з життя внаслідок нещасного випадку через хворобу або через вік.
- Мати і батько дитини ніколи не були у шлюбі, вагітність не була запланованою, або сталася внаслідок насильства.
Неповні сім’ї часто плутають з неблагополучними, вважаючи, що й ті, й інші однакові проблеми, на кшталт відсутності коштів на купівлю їжі та інших товарів першої необхідності. Але це не так. Неповна сім’я може бути забезпеченою, так само як і «повноцінний» осередок суспільства може відчувати фінансові труднощі.
Які проблеми є у неповній сім’ї?
І все-таки неповна сім’я має низку проблем, які характерні тільки для неї. Серед найпоширеніших:
- Гіперопіка. У неповній сім’ї зосереджує всю свою увагу дитині, як у єдиному найважливішому члені сім’ї. Якщо вам здається, що це природно, то нагадаємо, що в класифікації психічних травм , отриманих у дитячому віці, гіперопіка займає не останнє місце
- Травля. Насмішки над дітьми з неповних сімей часто провокуються батьками тих же колективів, які відвідує дитина. Спостереження фахівців із психології за неповними сім’ями показують, що діти мало цікавляться чужими батьками, їх наявністю чи відсутністю, доки про це не починають говорити у їхній власній сім’ї.
- Складнощі з працевлаштуванням батька. Якщо в неповній сім’ї немає фінансових коштів на няню, а бабусі та дідусі живуть далеко, то батько змушений шукати підробіток, роботу з гнучким графіком або вибирати віддалену зайнятість.
- Емоційне вигоряння. Батьки дітей, які виросли у неповній сім’ї, часто стикаються з дратівливістю, втомою, неврозами.
- Відсутність у дитини рольової моделі у відносинах між чоловіком та жінкою. Діти з неповних сімей часто не мають поняття, як будувати здорові сімейні стосунки , що стає справжньою проблемою для психологів.
Чи може неповна сім’я виступити як інститут соціалізації?
Діти, які виросли в неповних сім’ях, можуть не відчувати проблем з подальшою самоідентифікацією, побудовою дружніх та романтичних відносин, комунікацією з оточуючими чи власними дітьми. Однак, щоб це сталося, потрібно дотриматись ряду правил. Яких?
- По можливості, делегуйте обов’язки. Відсутність у батька часу на себе справжній бич неповних сімей. Якщо у вас є гроші на няню чи подруга пропонує виступити в ролі бебісітера, не нехтуйте можливістю відпочити від дитини.
- Не перешкоджайте спілкуванню дитини з колишнім чоловіком. У статтях розділу «Психологія» , присвячених дитячо-батьківським відносинам, ми нерідко говорили про те, як важливо налагодити контакт одночасно і з батьком, і з матір’ю. У той же час не наполягайте на спілкуванні, якщо бачите, що батькові дитина не цікава, вона не прагне зустрічей або становить загрозу для вашого сина або дочки.
- Заохочуйте в дитині самостійність, але не переборщіть. У неповних сім’ях вкрай важливо зберегти баланс між гіперопікою і байдужим ставленням. Тільки в цьому випадку дитина виросте ініціативною людиною з активною життєвою позицією.
- Не намагайтеся будь-що-будь зробити дитину несхожою на батька. Але й не намагайтеся ідеалізувати образ тата, якщо той пішов із життя не з власної волі. Дитина – це окрема людина зі своїм характером і звичками, переробити які ви зможете тільки завдавши їй душевної травми.
