Останнім часом спостерігається величезний інтерес до вивчення особистості. Людям хочеться краще впізнати себе та інших, навчитися вибудовувати комфортну взаємодію з оточуючими. За такого підходу легше створювати умови для продуктивної співпраці та гармонійну атмосферу. Психологія особистості вийшла із кола інтересу лише практикуючих психологів. Чим вона може зацікавити звичайну людину? Вирішенням яких проблем займається практична психологія особистості?
Що включають основи психології особистості?
Предметом вивчення психології особистості є взаємодія представників обох статей з іншими людьми. Цей розділ поєднує методи вивчення внутрішніх зв’язків та психічних процесів окремої людини. Властивості особистості прийнято розглядати у кількох напрямках:
1. Психічні процеси. Це утворення нашої психіки , які мають стійкий характер і формуються у процесі життєдіяльності людини під впливом зовнішніх факторів. Вони поділяються на:
- пізнавальні, які є результатом чуттєвого чи абстрактно-логічного відображення реальності;
- емоційні, які безпосередньо пов’язані з особистими переживаннями.
- темперамент,
- характер,
- спрямованість,
- Можливості.
- знання,
- навички,
- вміння,
- звички.
Сучасні теорії особистості
У сучасній психології існує кілька підходів до вивчення особистості:
- Психодинамічна теорія особистості. Вона заснована на навчанні З. Фройда. За його поданням у структурі особистості виділяються 3 категорії: Воно, Я, Над-Я. Внутрішній конфлікт виникає, коли свідомий компонент Я не може задовольнити бажання, продиктовані прагненням насолоди (Воно) і моральним компонентом Над-Я. Окремо варто виділити транзактний аналіз Е. Берна, створений на основі психоаналізу, але перерісши в окрему методику. Він має на увазі, що людина і в зовнішньому світі, і у внутрішньому взаємодіє зі своїми его станами. Взаємодія з оточуючими у цьому методі психології представлена у вигляді трикутника Карпмана . Це модель співзалежних відносин, у якому кожен вибирає собі роль відповідно до своїх внутрішніх бажань;
- Феноменологічна теорія. В її основі лежить самостійне ухвалення рішення та відповідальності за нього. Розробники цього підходу в психології бачили основним стимулом для розвитку особистості потребу учасників суспільних відносин до самовдосконалення, саморегуляції, самовираження;
- Теорія чорт. Засновники цієї теорії припускали, що від народження людина наділена певним набором диспозицій, які визначають реакції на обставини та стиль спілкування. З поєднання диспозицій було складено список типів особистості;
- Поведінкові теорії особистості. Прихильники цього підходу впевнені, що розвиток особистості не може проходити у відриві від соціальних контактів. У цій галузі психології акцент робиться на вивчення комунікативних навичок людини, поведінкових реакцій під час проведення спільних робіт. Такої теорії дотримуються 2 школи в психології: біхевіористська і настановна;
- Когнітивні теорії особистості. У цьому напрямі всі вчинки та дії людини пояснюються з позиції пізнання. Саме пізнавальний інтерес змушує людину вести активну діяльність. У психології когнітивне консультування розглядає переконання пацієнта як привід поведінкового експерименту.
