В чому проблема? Почуття самотності виникає незалежно від віку людини та завдає дискомфорту. Наслідки відчуття порожнечі, відокремленості від соціуму – депресії, агресивна поведінка та навіть суїцидальні наміри. Якщо ви відчули себе самотнім, не ігноруйте ці відчуття! Спробуйте розібратися самі чи з психологом.
Що робити? Тривалі відчуття спустошеності, тривоги, безнадійності чи розпачу, які не минають протягом кількох тижнів, вимагають звернення до фахівця. Консультації із психологом допоможуть зрозуміти, що з вами відбувається і як із цим боротися.
Особливості почуття самотності
Почуття самотності – це емоційний стан людини, який відрізняється від простої усамітнення або відсутності компанії. Воно передбачає як фізичну ізоляцію з інших людей, а й відчуття емоційної відчуженості і неповноцінності.
Люди, які гостро відчувають проблему і страждають через неї, почуваються спустошеними, покинутими і непотрібними. Замкнутість, нерозвинені соціальні навички, нестабільне душевне самопочуття часто заважають установити контакт у суспільстві.
Одна з головних передумов для виникнення почуття самотності — нестача глибоких і значних людських зв’язків. Людина може бути оточена безліччю людей, але при цьому не мати близьких і довірчих відносин з ними, почуватися самотньою навіть в оточенні рідних. А може, навпаки, перебувати в досконалій ізоляції і не почуватися самотнім, якщо знає, що в його житті є люди, котрі його люблять і яким він довіряє. Інакше кажучи, це почуття які завжди пов’язані з реальної соціальної ізоляцією.
Іншою особливістю почуття самотності серед людей є його суб’єктивність. Кожна людина може відчувати самотність по-своєму, залежно від своїх особистих потреб та очікувань. Не варто плутати цей стан із самотою, яка не завдає людині дискомфорту. Якщо людина хоче побути віч-на-віч із собою, впорядкувати свої думки, то це її усвідомлений вибір. Самотність найчастіше може викликати почуття смутку, смутку та відчуження.
Самотність може бути тимчасовою або постійною. Тимчасова самотність може виникнути в результаті конкретної життєвої ситуації, наприклад після розставання. Постійне почуття самотності характеризується тривалим періодом незадоволення відносинами та відчуттям відокремлення від інших людей.
Розглянемо причини, що викликають почуття порожнечі та самотності у людей:
- Деякі люди з працею можуть просто побути наодинці із собою . Це може бути обумовлено психологічними труднощами, такими як високий рівень тривоги, страх, неможливість усвідомити свої потреби тощо.
- У деяких людей низька самооцінка не вистачає поваги до себе . Їх сковують страх оцінок та засудження, бути неприйнятими, знехтуваними, сильна орієнтація на чужу думку та гостра чутливість до нього. Такій людині буде важко «виходити до людей», почуватися природно в їхньому оточенні.
- Невміння обирати оточення . Деякі люди обирають таких партнерів, друзів, які завдають їм болю, зраджують. Зазвичай вони досить швидко зближуються, не встигнувши впізнати одне одного по-справжньому. Помиляючись у людях, «наступаючи на одні й самі граблі», вони починають почуватися самотньо.
- “Нікому не можна довіряти” – така установка сприяє появі почуття самотності. Недовіра до людей заважає людині розкритися, вийти з життя в неволі. Звичайно, якщо людину зраджували, вона отримала негативний досвід, то довіра може загубитися. Пережиті травми важливо не залишати, а опрацьовувати, щоб мати можливість створювати нові відносини з новими людьми.
- Страх емоційної близькості заважає довіритися, відкритися назустріч іншій людині, створити з нею стосунки. Так виходить, що зі зближенням виникає більше занепокоєння, з’являється пристрасне бажання втекти в «свою зону комфорту». Але повернувшись у цю зону, почуття самотності та туги найчастіше стає ще сильнішим.
- Труднощі у сексуальній сфері життя (неможливість розслабитися, почуття сорому, тривоги, комплекси, внутрішні заборони).
- Бракує навичок спілкування . Невпевненість, незграбність, безініціативність, грубість, некоректність та інші схожі риси характеру можуть заважати будувати конструктивні відносини. Коли людині не вистачає спілкування та немає близьких стосунків, приходить відчуття самотності. Буває навпаки, коли люди говорять лише про себе, ведуть не діалог, а ніби монолог, не слухають чи не хочуть чути своїх співрозмовників. Це також може бути причиною, і ознакою самотності. Іншим людям важко спілкуватися з такою людиною, і вони можуть уникати контактів із нею.
- Високий рівень домагань, нереалістичні очікування у відносинах , тобто схильність до перфекціонізму. Люди відчувають почуття розчарування і відчувають себе самотніми, коли інші не виправдовують сподівань і очікувань, що на них покладалися.
- Схильність до самоствердження через інших людей , використання їх у своїх цілях. Для таких людей власний успіх стоїть на чільному місці, а всі інші використовуються як об’єкти для досягнення якихось цілей, здатних принести матеріальну, психологічну, соціальну та іншу вигоду. Але в таких випадках шанси створити близькі, теплі стосунки зовсім невеликі, звідси й ризик відчути самотність.
Самотність та порожнеча у відносинах
Почуття самотності у шлюбі чи стосунках — досить поширене явище. Насамперед, причиною може бути нестача зв’язку чи комунікації з партнером. Якщо людина не може відкрито обговорити свої почуття та потреби або партнер не виявляє достатньої уваги та інтересу, вона може відчути себе ізольованою та самотньою.
Часто це відбувається, коли в сімейних відносинах йде суворе розмежування ролей і функцій: чоловік повинен бути здобувачем і годувальником, жінка – красунею, хранителькою вогнища та матір’ю, а дитина – добре вчитися і бути слухняною. Це найпоширеніші ролі, а життя варіантів набагато більше. Задля виконання ролі людина змушена придушувати якусь частину себе. Саме це придушення і народжує почуття самотності, оскільки пригнічена частина не знаходить прийняття в іншого.
Спочатку почуття самотності у відносинах може виникнути, але рано чи пізно воно таки проявляється. Наприклад, коли людина втомлюється грати свою роль або з якоїсь причини більше не може її виконувати, скажімо, через вікові зміни. Або коли його роль жертви сприймається іншими як належне, або з’являються претензії за те, що він погано виконує свої зобов’язання. Адже відмова від якоїсь частини себе – це велика жертва. Неможливість зізнатися іншому у своїх почуттях через страх бути знехтуваним є важливим фактором у виникненні почуття самотності.
Можливо і таке, коли жорсткого розмежування ролей немає, але людина бере участь у відносинах просто через звичку. В цьому випадку почуття самотності теж є, і воно навіть глибше, тому що людина в принципі не здатна бути присутня у стосунках повністю і автентично.
Ще причиною самотності може бути той факт, що один із партнерів стає недоступним у стосунках. Можливо, його наздогнала якась криза або вона охолоділа, у неї з’явився хтось на боці. Людині важливо обмінюватися з іншими своїми почуттями та емоціями, і, якщо вона емоційно не вкладається достатньо у відносини, її партнер зазвичай відчуває самотність.
Як упоратися з почуттям самотності? Слід почати з того, що зізнатися та поговорити з чоловіком чи партнером про це. Тоді у вас з’явиться шанс разом подолати це почуття, але лише за умови, що ви обоє готові чути один одного і йти на поступки, разом працювати над цією проблемою.
Наслідки почуття самотності
Людина не може існувати і розвиватися поза соціумом, проте їй також необхідний простір для себе. Потреба на самоті така ж важлива для ментального здоров’я, як і спілкування з оточуючими людьми. Знайти баланс у цьому непросто, але це необхідно для повноцінного, щасливого життя.
Усвідомлена самота допомагає розслабитися, упорядкувати думку, пізнати своє «я». А якщо ні, то людина може плутати свої бажання з вимогами оточуючих, слабко відчувати особисті межі і жити з постійним почуттям фонової тривоги.
Багатьох самотність лякає, але часто люди воліють залишатися наодинці із собою. Одним усамітнення йде на користь, а на інших впливає згубно. Дуже багато залежить від особистості. Час віч-на-віч із собою дає багато переваг, але за умови, що людина вміє комунікувати з оточуючими. Самота допомагає:
- покращити пам’ять та концентрацію уваги;
- звернути увагу на свої інтереси, а не на думку оточуючих;
- розвинути та підвищити творчий потенціал;
- стати продуктивнішою у своїх діях;
- стати більш чуйною людиною, покращити стосунки з рідними та близькими.
Коли самотність небезпечна для здоров’я
Почуття самотності та туги завдає людині біль та негативних емоцій, має широкий спектр негативних наслідків для фізичного та психічного здоров’я. Воно призводить до:
- порушення когнітивних функцій;
- прогресування хвороби Альцгеймера;
- асоціальній поведінці;
- серцево-судинні захворювання;
- погіршення пам’яті;
- підвищення рівня стресу;
- депресії.
Існують інші негативні наслідки, пов’язані з самотністю. Воно може посилити вже існуючі емоційні проблеми та створити нові.
Не маючи стимулу, самотні люди найменше виявляють фізичну активність. У їхньому раціоні харчування більше жирів і вуглеводів, що призводить до набору зайвої ваги. Вони більше втомлюються та гірше сплять.
Самотність безпосередньо впливає на проживання: чим більше постійних соціальних контактів підтримує людина, тим довше її прогнозована тривалість життя.
4 способи позбутися відчуття самотності
Як боротися з почуттям самотності та як навчитися приймати цей стан? Для опрацювання почуття самотності та непотрібності у психології існують різні методи. Знайти контакт із собою допоможуть такі техніки:
Рефлексія
Це проста техніка — запитуйте себе. Відповіді на них призведуть до вирішення проблеми.
- Що для мене означає самотність? Як я відчуваю це почуття? Це час, який я можу присвятити собі, чи це привід думати, що зі мною щось не так?
- Які почуття я зараз відчуваю? Сум? Смуток? Тривогу? Страх? Умиротворення? Апатію? Образую? Почуваюся незрозумілим чи відкинутим?
- Чого мені не вистачає у житті? Підтримка сім’ї? Дружніх стосунків? Романтичні стосунки? Я хочу завести легкий роман чи серйозні стосунки? А може, мені не вистачає цікавого проведення часу?
- Як я можу допомогти? Надіслати повідомлення другу? Зареєструватись у додатку для знайомств у соціальних мережах? Сходити на вечірку? Присвятити час коханому хобі?
Рефлексія спрямована на те, щоб, питаючи себе, з’ясувати, яке у вас ставлення до самотності і яким би ви хотіли бачити своє майбутнє. Коли ваш запит буде чітко сформульований, працювати над ним буде набагато простіше.
«П’ять дій»
Крок 1 . Подумайте, які заняття вам подобається робити віч-на-віч і чому ви б хотіли ще навчитися. Наприклад, вам подобається читати в тиші, гуляти і слухати музику, ходити по магазинах. А хотіли б ви навчитися не відчувати ніяковість від того, що один сидите в ресторані, барі або кінотеатрі, говорите з незнайомцем.
Крок 2. Складіть список усіх цих занять.
Кроки 3-5. Виконайте щонайменше три дії цього списку.
Складаємо план дій від простого до складного. Не треба намагатися у першій дії на самостійній прогулянці почати розмову з незнайомцем. Спочатку спробуйте зловити відчуття, що ви справді насолоджуєтеся цією прогулянкою. А потім ускладніть собі завдання: знайдіть привід заговорити з незнайомою людиною.
Корисно самим моделювати ситуацію. А якщо відчуваєте, що стає складно, полегшіть умови: зателефонуйте батькам чи друзям, зайдіть у соцмережі, зіграйте у гру на телефоні. Ці дії допоможуть знизити рівень хвилювання і подолати постійне почуття самотності.
Вивчення своїх інтересів
Навчіться бути собі цікавим. Пробуйте різні хобі, дізнавайтеся про новини науки і техніки, розбирайтеся в нових темах, займіться тим, чого раніше не робили. Це допоможе розвинути ваш інтелект, а головне, позбавить нудьги і туги.
Розмови з друзями
Будьте товариськими, намагайтеся при цьому бути щирішими. Важливо підтримувати стосунки зі старими знайомими, а також створювати та розвивати нові близькі контакти.
Часті питання про почуття самотності
Відповідаємо на популярні запитання.
Звідки береться страх перед самотністю?
Страх самотності найчастіше пов’язаний із недостатньою психологічною зрілістю та травматичними переживаннями минулого. Досвід ранніх відносин, зазвичай з мамою, накладає відбиток на все подальше життя. У дитинстві кожна людина знаходилася у стані тотальної залежності та безпорадності, і дуже погано, якщо це переходить у доросле життя.
Як називають людей, які люблять бути на самоті?
Сингельтони, чи синглтони (від англ. singleton «одиначка») — люди, які вважають за краще жити окремо від інших, свідомо відмовляються від шлюбу і утворюють своєрідну сім’ю з однієї людини.
Скільки людей страждають від самотності?
Виявилося, що в Україні понад 43% людей відчувають тією чи іншою мірою самотність. На думку вчених, це чимало, але й не катастрофічно. Більшість справляється з цим почуттям і страждає від нього рідко, і лише 12,2% практично завжди або часто.