Про інфантилізм чули багато хто. Зазвичай цей психологічний термін вживають, коли говорять про дитячу, безвідповідальну поведінку у дорослої людини. Воно заважає йому стати успішним у кар’єрі та особистому житті, досягти поставленої мети, ускладнює взаємодію з оточуючими. Які ознаки видають інфантилу та як йому допомогти психологічно вирости, розповімо у статті.
Класифікація інфантилізму
Інфантилізм – це розлад особистості, який проявляється у невідповідності реального віку та зрілості психіки. Його ознаки та прояви сильно варіюються, тому виділяють 4 різні види:
- Фізіологічний. Пов’язаний із відставанням у розвитку систем організму. Зовні людина виглядає незрілою. Причиною є проблеми внутрішньоутробного розвитку.
- Психічний . Виявляється відставанням у розвитку емоційно-вольової сфери. Поведінка та міркування, висновки та рішення не відповідають віку людини.
- Правовий. Люди не тільки не знають своїх прав та обов’язків, а й не хочуть їх вивчати. Вони уникають брати відповідальність за те, що відбувається у правовому полі країни.
- Соціальний чи психологічний. Така інфантильна поведінка пов’язана з порушенням соціалізації. Звички та вчинки людини не відповідають її соціальній ролі. Детальніше про ролі та життя в групі читайте у статтях блогу « Психологія »
Згідно з іншою класифікацією, виділяють 2 типи інфантилізму:
- Тотальний. У людини спостерігається одночасне відставання у фізичному та психічному розвитку.
- Часткове. Виражається лише у незрілості особистості. Психічний розвиток не відстає, але людина не може досягти успіху та реалізації в соціумі.
Ознаки інфантильної поведінки
Інфантильна поведінка проявляється у всіх сферах життя людини: у роботі, в особистому житті, у соціальних відносинах. Для таких людей характерно:
- приймати необдумані рішення та піддаватися миттєвим поривам;
- перекладати відповідальність за невдачі на інших людей чи обставини;
- уникати обговорень та з’ясування причинно-наслідкових зв’язків;
- виправдовувати бездіяльність;
- змінювати раптово плани та порушувати домовленості;
- легко піддаватися обману, якщо обіцяють легкий прибуток;
- жити мріями та пасувати перед труднощами;
- створювати навколо себе бардак, як відображення внутрішнього хаосу.
Деякі психологи поділяють прояв інфантильності та за статевою ознакою:
- Чоловічий. Розвивається частіше у хлопчиків із неповних сімей. Дитина маніпулює почуттями мами та звикає отримувати бажане просто так. Ознаками психологічного є нездатність планувати своє майбутнє, керувати бюджетом, приймати критику. Рідко одружуються, тому що не уявляють модель чоловічої поведінки у парі. Якщо створюють сім’ю, то приводять дружину до батьківського дому.
- Жіноча. Це дівчата-принцеси, яких опікувалися татусі. Вони не вміють і не хочуть самостійно впоратися з проблемами. З турботливих рук батька жінки переходять до чоловіка, який продовжує все вирішувати за них.
Причини інфантильної поведінки
Інфантилізм закладається у дитинстві, тому звички, риси характеру та поведінка дорослого можуть відповідати віку підлітків. До основних факторів, що формують психологічний інфантилізм, належать:
- Гіперопіка. Дитину привчають до того, що про неї завжди подбають. Так поводяться тривожні батьки , які бережуть дітей від усіх бід та неприємностей.
- Інфантильна поведінка батьків. Якщо дитина змалку бачить таку позицію дорослих, то переймає її як норму.
- Ігнорування бажань дитини. Коли думка дітей не враховується, за них постійно все вирішують, позбавляють самостійності, це порушує процес формування особистості.
- Перенесення відповідальності. Якщо створити навколо особистості комфортні умови без конфліктів та стресів, то дозрівання психіки зупиняється.
Проблеми інфантилізму та шляхи рятування
Позиція дитини хоч і здається легкою та безтурботною, але несе багато неприємностей для людини. Він може бути щасливими з низки причин:
- Живе за чужими підказками. Ці люди не розуміють, що їм подобається та погоджуються на те, що пропонують.
- Залишається самотнім. Інфантили неспроможні на емоційну близькість, оскільки вибирають не партнера, а керівника.
- Ховається від переживань та внутрішніх страхів. Особистісні проблеми ніхто за них не вирішить, тому вони вважають за краще їх терпіти.
- Легко піддається маніпуляціям. А цим користуються шахраї.
Щоб людина не страждала від інфантильної поведінки, вона має від неї відмовитися. Деяким дорослішати допомагає зіткнення із серйозними труднощами. Але створювати стресову ситуацію для свого спеціально не варто. Адже він або допоможе прийняти дорослу позицію, або зламає. у другому випадку це закінчиться неврозами та депресією.
Краще запропонуйте допомогу психолога чи психотерапевта. Багатьом допомагає метод Берта Хеллінгера. Системні розстановки добре відпрацьовують помилки батьківського виховання. Головне – перестаньте приймати рішення за інфантилу та дозвольте вирішувати завдання самостійно. Мотивуйте до нових цілей та підтримайте у починаннях.
