Навіщо це потрібно? На думку фахівців, вміння відстоювати кордони – як фізичні, так і психологічні – вкрай важлива та надзвичайно корисна навичка. Без нього життя людини дуже ускладнюється, а нервова система розхитується.
На що звернути увагу? Вчитися ставити межі краще заздалегідь. По-перше, з часом робити це все складніше. По-друге, без наявності «оборони» великий шанс, що деструктивна поведінка деяких людей завдасть вам значної шкоди.
- Поняття особистих кордонів
- Важливі сфери встановлення кордонів
- Можливі наслідки порушення особистих кордонів
- Способи визначення порушення кордонів
- Методи відстоювання особистих кордонів
Поняття особистих кордонів
Перед тим, як навчитися відстоювати свої кордони, потрібно визначити їх, зафіксувати для себе. Особисті кордони відокремлюють власне «я» від іншої людини, допомагають зберегти ментальне здоров’я у стані спокою, гармонії, а також проводять межу між тими думками, діями, емоціями, вчинками, які людина вважає неприйнятними для себе та стосовно себе.
Кордони бувають двох типів.
Фізичні
Їх визначити не складе труднощів, адже грань проходить по всьому тілу людини. Тільки він вирішує, яке коло осіб і за яких умов може торкатися його. Формуючи градацію собі, він транслює її та іншим людям. Наприклад, колегам доречно потискати руку під час зустрічі, найкращі друзі можуть обійнятися, а коханій людині чи сім’ї дозволені інтимніші дотики, такі як поцілунки в щоку, в губи.
Якщо хтось порушує фізичні межі, то одразу з’являється почуття дискомфорту, незахищеності. Наприклад, у громадському транспорті настільки тісно, що люди можуть стикатися частинами тіла. У таких умовах ввічливі люди вибачаються, що порушили чийсь простір, і усуваються наскільки це можливо.
Може статися так, що фізичні та психологічні межі перетинаються. Наприклад, коли колега чи начальник бере за правило поплескувати по спині співробітника своєї фірми, висловлюючи цим своє заступництво.
Звичайно, це не боляче, але мало кому подобається це саме через психологічний дискомфорт. Необхідно визначити межі дозволеного, висловити, що такі дії не повинні застосовуватися. Якщо ж людина боїться чітко висловити, що їй неприємно подібне ставлення, це говорить про нестійких психологічних кордонах.
Психологічні
Розібратися з цими кордонами набагато складніше, адже вони не позначені очевидно. Тут перед людиною стоїть важливе завдання – визначити їх собі самостійно. Можна уявити, що це острівець безпеки, на якому живуть думки, емоції, прагнення, переконання людини. Якихось людей допустимо запрошувати на цей «острівець», інші залишаються за його межами.
Психологічні межі людини також можна розділити на кілька груп, а саме:
- Близькі . У цю зону довіри входять ті, кого ми найближче підпускаємо до себе – батьки, брати та сестри, чоловіки та дружини, діти, найкращі друзі тощо.
- Середні . Ця зона, в яку людина визначає добрих друзів, колег на роботі. З ними можна поділитися деякими думками та переживаннями, розповісти про плани та мрії.
- Далекі . У цій зоні знаходяться малознайомі люди або незнайомці. З ними людина не зближується, обмежуючись спілкуванням кількома вітальними фразами. На дальній відстані ніхто з них не загрожує вашій безпеці.
Важливі сфери встановлення кордонів
Фахівці у галузі психології дають конкретні поради у тому, як відстоювати особисті межі спілкування з людьми. Серед інших – берегти особистий простір та встановити правила щодо всіх сфер життя.
- Фінансова сфера : вирішіть, кому можете позичати гроші, у кого можете позичати, з ким допустимо обмінюватися особистими речами і т.д.
- Духовна сфера : визначтеся, з ким можете ділитися емоціями, обговорювати свій душевний стан, а кому ця інформація про вас буде зайвою.
- Час : вирішіть, кому приділяти більше часу, а кому менше.
- Сфера здоров’я : встановіть, з ким можна обговорювати своє ментальне та фізичне здоров’я, а ким не варто, тощо.
Можливі наслідки порушення особистих кордонів
Якщо в людини порушені особисті межі, то в подібних ситуаціях вона буде постійно.
Сумніви та залежність
З’являються сумніви у власних силах, виникає відчуття залежності від думки оточуючих.
Людина без заперечень слухає критику у свій бік, погоджується з нею, приймає поради від оточуючих, навіть якщо їх не потребує. Він не може оцінити себе адекватно, самооцінка зараз залежить від того, що про нього скажуть інші люди. Наприклад:
- Бабуся подає на стіл уже не першу тарілку супу для онука-підлітка, примовляючи, що він надто худий і йому потрібно краще харчуватися. Онук почувається добре і в цій вазі, але покірно робить те, що каже йому дорослий член сім’ї. Надалі це може загрожувати проблемами з переїданням у дорослому віці та відповідно зайвою вагою.
- Дівчина більше року наполегливо працює на фірмі, розробила чудову систему, яка дозволить автоматизувати деякі процеси, але колеги запевняють її, що не варто йти з цим проектом до начальника, оскільки річного досвіду роботи недостатньо для таких пропозицій. Дівчина слідує пораді колег і вирішує відкласти похід до керівника компанії. Наслідком цієї ситуації може бути професійне вигоряння, втрата інтересу до роботи, невпевненість у собі, занепад енергії.
Виправдання
З’являється неконтрольоване бажання за все у своєму житті виправдовуватися, виникає страх того, що власні думки та рішення неправильні.
Людина дозволяє у свій бік нетактовні питання та необґрунтовані вимоги від інших, він абсолютно не впевнений у своїй правоті і намагається підлаштовуватися під те, що хочуть оточуючі його люди. Наприклад:
- Мама каже своїй дочці, що вона вже більше двох років одружена, а досі не народила їй онуків. Дівчині комфортно без дітей, але вимога «народити матері онуків» сприймає як щось адекватне та цілком логічне.
- Молодий чоловік запитує у своєї дівчини, чи не проти вона, якщо він сьогодні на прогулянку одягне спортивний костюм, в якому йому дуже зручно. Дівчина вважає такий стиль одягу недоречним. Чоловік переодягається в те, що порадила надіти його кохана.
Страхи
З’являються страх та сумніви у ситуаціях, коли слід жорстко відповісти кривднику, наполягти на своєму.
Людина не здатна відстояти своє рішення, не може відмовитися від нав’язаної йому думки з боку, не в змозі твердо сказати «ні» і перерахувати супутні аргументи:
- Керівник компанії вже кілька разів затримував співробітника після роботи на кілька годин, щоб той виконав завдання своїх менш працездатних колег. Тепер начальник вимагає, щоб підлеглий вийшов у вихідний день на роботу. Співробітник мав свої плани, але він не може заперечити начальству і покірно погоджується на додаткову зміну.
- Дівчина при великій компанії висміює куртку співрозмовниці, говорячи про те, що такий одяг вже не в моді, повніть її і зовсім не підходить до цих штанів. Замість того, щоб жорстко припинити критику, друга дівчина погоджується, починає виправдовуватися за свій стиль і обіцяє купити щось молодше.
Відчуття чужого життя
З’являються сумніви у людини в тому, що вона здатна нести відповідальність за когось або за щось, виникає відчуття, що мешкаєш «чуже» життя.
Людина, яка боїться відстоювати кордони, зраджує своїм бажанням, змінює пріоритети, не зважає на свої потреби. Все це на догоду комусь:
- Чоловік купує напої для себе та гостей на домашню вечірку. Більшість гостей любить вишневий сік, а сам хазяїн – томатний. Заради комфорту друзів він готовий забути про свої уподобання, купуючи багато пакетів вишневого соку.
- Жінка побачила дуже гарну кофту і захотіла її купити, але поряд подруга, що йде, попросила не купувати обрану річ, тому що у самої подруги вже така є і їй би не хотілося, щоб вони ходили в однаковому одязі. Не заперечуючи, жінка відмовляється від покупки заради такого прохання подруги.
Психосоматичні та психічні розлади
Жити в дисгармонії, з постійним відчуттям дискомфорту та тривоги, неймовірно складно. Виходить, це добровільне позбавлення себе всього, що хочеш, що любиш, що хочеш. Наслідуючи думку інших, людина змушена приховувати свої справжні емоції, підміняти власні думки чужими висловлюваннями тощо.
Психіка людини дуже рухлива. Постійно перебуваючи у стресовому стані, можна отримати не лише психічні, а й низку психосоматичних захворювань. Мова про:
- Невротичні розлади – тривожність, панічні атаки.
- Розлади харчової поведінки – булімія, анорексія, компульсивне переїдання.
- Порушення сну – інсомнія, гіперсомнія, парасомнія.
- Синдромі хронічної втоми , депресії.
Організм активно реагує на накопичення негативних емоцій і видає відповідну реакцію у вигляді головного та м’язового болю, проблем із серцем, шлунком, бронхами, розладів статевої системи.
Способи визначення порушення кордонів
Немає сумнівів у тому, чи потрібно відстоювати особисті межі. На жаль, у сучасному світі люди часто не розуміють, що переходять межі дозволеного. Вони не мають внутрішнього «стопу». Якщо не припинити тиск з боку на вашу особистість, це може призвести до сумних наслідків.
Уявіть собі гучну сигналізацію на дверях сейфа, яка починає видавати гучні звуки, як хтось чужий намагається зламати сховище. Вам також варто «включати сигналізацію» щоразу, якщо:
- рідні , близькі, друзі, знайомі ігнорують ваші інтереси, не беруть до уваги вашого поточного стану;
- оточуючі приймають ваше добре ставлення як прояв слабкості, а турботу – як щось зрозуміле;
- будь-яке досягнення відразу знецінюється близькими людьми;
- з’являється відчуття незахищеності;
- відчувається тиск з боку, фізичне насильство, робиться спроба вивести вас на емоції.
Зрозуміти, що відбувається щось не дуже приємне, можна за почуттям злості всередині вас. Це цілком нормально – злитися на щось чи на когось.
До вміння відстоювати свої кордони люди йдуть роками, переживаючи безліч труднощів та зустрічаючи перепони на цьому шляху. Психологи радять запам’ятати важливі правила, які будуть тригером, нагадуванням про те, що ця навичка життєво необхідна.
Методи відстоювання особистих кордонів
Кожна людина має дбати про себе. Справді, адже ми вибираємо корисні продукти для споживання, займаємося спортом і медитацією, будуємо кар’єру для покращення фінансового стану. Вибудовувати кордони – той самий клопіт, який убереже організм від непотрібних хвилювань. Фахівці говорять про такі методи відстоювання особистих кордонів:
Позначення сфери контролю
Для початку необхідно з’ясувати, що саме для вас найголовніше у житті. Якщо вас дуже цікавить ваше хобі, то встановіть чіткі часові межі робочого часу або зробіть зі свого захоплення прибутковий бізнес. Якщо вам хочеться легких стосунків, теплих бесід із рідними людьми, то перестаньте спілкуватися з токсичним оточенням.
Відстеження власних емоцій
Особисті межі не статичні, можуть розширюватися чи звужуватися залежно від ситуацій. Може статися так, що ще пару років тому вас не зачіпали колкі висловлювання від якоїсь конкретної людини, а тепер неприємні слова від неї на вашу адресу роблять вам по-справжньому боляче. Спробуйте зрозуміти, коли і чому особисті кордони пересунулися.
Озвучування власних потреб та бажань
Перед тим як відстоювати кордони, висловтеся про них у присутності своїх друзів, рідних, колег тощо. Докладно поясніть, що саме вас зачіпає, що не хочеться чути, що ви готові приймати до обговорення. Важливо завжди прямо говорити про ті почуття та потреби, які ви відчуваєте. Зробити крок до прямого діалогу може бути страшно, та й під час діалогу відчуватиметься певний дискомфорт. Це все тимчасово, потім пряма та чесна розмова увійде у звичку.
Усвідомлення власної важливості
Не треба думати, що, висуваючи першому плані свої потреби і бажання, людина відразу ж стає егоїстом. Абсолютно нормально відмовлятися від спільного походу у кіно, якщо одна людина у парі не хоче. Також нормально попросити чоловіка після роботи забрати дитину з дитсадка, щоб приділити пару годин виключно собі.
У такі моменти людина залишається віч-на-віч із собою, піклується про своє ментальне і фізичне здоров’я. Позитивні емоції нас живлять, а значить, ми зможемо з подвоєною силою віддавати цей настрій оточуючим.
Вміння рішуче відмовлятися від чогось
Серед інших рекомендацій, як правильно відстоювати особисті межі, є один ємний, але дуже мудрий – рішуче відповідати «ні» на те, що не вписується у вашу ідеальну картину життя. Відмовляти треба вміти:
- Використовуйте формулу «я» + перерахування того, чого відмовляєтеся.
- Не виправдовуйтесь , не змінюйте свого рішення, стійте на своєму.
- Відмовляючись, не грубуйте , будьте ввічливі, подякуйте за розуміння.
- Якщо є таке бажання , можна пояснити причину відмови докладно чи кількох словах.
- Не бійтеся реакції у відповідь на таку рішучу заяву. Не відступайте, навіть якщо на вас чинитиметься тиск.
- Запропонуйте альтернативу , можливо, ваша допомога буде потрібна в чомусь іншому.
- Тренуйтеся , тоді рішуче відмовляти вам буде нескладно.
Відповідати рішучим «ні» може лише той, хто дбає, поважає і любить себе. Не намагайтеся нехтувати своїми почуттями заради блага інших.
Практика та пошук однодумців
Спочатку відстоюйте свої межі там, де вам простіше це зробити. Комусь нескладно попросити продавця в магазині поміняти цінник на товарі, але поговорити з коханою людиною про проблеми у відносинах – справжній стрес. Заохочуйте себе щоразу, коли не дозволили порушити іншим свої межі.
Вам буде простіше, якщо в оточенні знайдуться ті, хто також захоче розвивати цю навичку. Поєднуйтесь з такими людьми, досягайте заповітних цілей разом. Якщо ж із однодумцями зовсім туго, то завжди можна звернутися до психологів за кваліфікованою допомогою.
Утримування зазначених кордонів
Якщо ви стійко визначилися зі своїми межами, то не порушуйте встановлених правил, не дозволяйте робити це іншим «востаннє». Будь-яке відхилення внесе плутанину не тільки в голови ваших близьких, а й зруйнує все те, що вибудовувалося роками. Послідовність має бути у всьому, навіть у відстоюванні зазначених особистих кордонів.
Якщо людина дозволяє протягом тривалого часу порушувати межі, у ньому накопичується багато руйнівної агресії. Щоб це почуття повністю не заволоділо вами, вчасно подумайте про своє ментальне та фізичне здоров’я.
