Чи є у вашому оточенні чоловіки, які тримають свого чоловіка в їжакових рукавицях, але при цьому самі готові змінити при першій нагоді? А жінки не без гріха, котрі соромлять молодь за вільні звичаї? Чому вони так чинять? У всьому «винний» механізм проекції. З цієї статті ви дізнаєтеся, в чому полягає його суть, як проявляється ефект проекції в психології та чому він виникає.
Що таке проекція у психології?
Ефект проектування (проекції) – це захисна реакція людської психіки, описана Зигмунд Фрейд. Австрійський психоаналітик зауважив, що в тих випадках, коли індивід хоче захистити себе від негативних емоцій, він наділяє людей довкола своїх негативних якостей. Вище ми вже навели класичні приклади проекцій у психології, взяті безпосередньо із повсякденного життя. Той, хто фанатично підозрює партнера в невірності , сам думає про «похід на бік». Той, хто говорить про зіпсованість сучасних підлітків і молодих людей при першій же нагоді стане зневажати норми моралі. А звинувачуючий партнера в триньканні, любить смітити грошима праворуч і ліворуч.
Проеціювання в психології не завжди пов’язане з перенесенням негативних емоцій на іншу людину чи групу людей. Напевно, ви вже чули про емпатію – здатність індивіда співчувати близькому (найчастіше партнеру або родичу). Якщо небайдужа нам людина радіє, відчуває приємне хвилювання або веселиться, ми можемо проектувати її поведінку та почуття на себе, заряджаючи позитивом та натхненням.
Як «працює» проектування?
Психологічна проекція, хоч би який відтінок вона несла, завжди розвивається за одним сценарієм:
- У свідомості людини виникає певна емоція.
- Ця емоція виноситься межі свідомості — в такий спосіб індивід намагається довести собі та іншим: «це — моє».
- Те бажання чи спонукання, яке спровокувало виникнення емоції, приписується оточуючим: «на роботі все брешуть начальнику, і я буду брехати», «я п’ю тому, що всі мої друзі п’ють».
Які види проекції існують?
Проеціювати свої думки та бажання ми можемо як на конкретну людину, так і на групу людей. Повернемося, наприклад, з підлітками. Уявіть, що ви зіткнулися з групою семикласників, зробили зауваження, а у відповідь отримали шквал образ. Проекція тут спрацює таким чином, що відтепер ви звинувачуватимете всіх школярів у неповазі до старших та розв’язності, навіть якщо перед вами — найспокійніші, тихі та виховані діти. Такий механізм психологічного захисту називається аутичною проекцією.
Коли проектування спрямоване не так на групу людей, але в конкретної людини, ми:
- приписуємо йому власні негативні риси;
- “запозичуємо” у нього позитивні якості, наділяючи ними себе;
- звинувачуємо інших, здійснивши помилку на життєвому чи професійному шляху.
Ці варіанти проектування називаються атрибутивним, компліментарним та раціональним, відповідно.
