В чому проблема? Почуття занепокоєння знайоме кожному з нас. У сучасному світі, де ми стикаємося зі стресом і невизначеністю, воно стає все більш поширеним і заважає нормально жити.
Як собі допомогти? Закликаємо вас уважно прислухатися до своїх думок, емоцій та тілесних відчуттів, щоб зрозуміти причини свого занепокоєння. Як тільки буде знайдено коріння проблеми, стане простіше її усунути.
Як виявляється почуття занепокоєння
Почуття занепокоєння виникає в кожної людини. Безліч чинників впливає його поява, серед інших: гендерна приналежність, вік, соціальний статус. Як правило, основний прояв цієї психологічної проблеми полягає в неприємному відчутті страху від того, що чекає на людину в майбутньому.
Практично завжди почуття тривоги та занепокоєння з’являється без причини, тобто по суті, ніякої справжньої загрози немає і не передбачається. Людина ніби відчуває, що настане якась небезпека, але як уникнути зіткнення з нею, не розуміє. Небагато знизити градус напруги допомагає рухова активність. Ті, хто відчувають тривогу і занепокоєння всередині, можуть постійно гризти нігті або смикати предмети навколо себе, їм важко всидіти на одному місці.
Через страх наближення нещастя людина змушена акумулювати всі свої сили, щоб знайти можливість уберегти себе від майбутнього. При цьому він зовсім усувається від реальності та не може сфокусувати свою увагу. Крім цього, він починає мислити досить вибірково і концентрується лише на тих моментах, які прямо чи опосередковано пов’язані з тим, що викликає у нього різке почуття занепокоєння. Решта його абсолютно не хвилює. У деяких людей подібний емоційний стан згодом переростає у постійну тривожність, вони перестають правильно почуватися у часі та просторі.
Почуття занепокоєння всередині суб’єктивному відношенні часто схоже на тривогу. Своєрідний симбіоз страху, смутку, провини, що виникла з нізвідки. Момент найбільш сильного переживання можна відстежити фізично: у людини частішає пульс, він починає надмірно потіти, скаржитися на головний біль і нудоту. Іноді людині складно зрозуміти, як пов’язане почуття страху та занепокоєння з його поганим самопочуттям. У такому разі він звертається за допомогою до фахівців: терапевта, невролога або інших лікарів.
Усі його думки курсують із минулого у майбутнє. Він виловлює з пам’яті негативні події та проектує їх у сьогодення, чекає, що вони знову відбудуться. І тут абсолютно не важливо, коли виник тригер: кілька днів та років тому.
Також буває, що ця подія до самої людини не мала жодного відношення, а сталася з іншою. Наприклад, приятеля посварив вчитель перед усім класом. Через це в іншого учня з’явилося почуття тривоги та занепокоєння перед кожним походом до школи. Або, скажімо, страх під час вагітності у дівчат. Викидень у подруги став причиною, через яку жінка відчуває тривогу та занепокоєння, перебуваючи в цікавому становищі.
Якщо подивитися на цей процес з біологічної точки зору, то організм активує психофізіологічні процеси, які змушують людину акумулювати всі свої ресурси, щоб впоратися з небезпечною і травмуючої ситуації. Почуття тривоги та занепокоєння у грудній клітці негативно впливає на ефективність дій людини, тому що у неї зароджується страх, який блокує нормальну працездатність.
Причини появи почуття занепокоєння
Спадковість – один із головних факторів появи надмірної тривожності. Є взаємозв’язок структур мозку з біологічними процесами організму та почуттям тривоги, страху та занепокоєння. Крім цього, впливають особистісні особливості, спосіб життя, наявність згубних звичок, проблеми із соматічним здоров’ям.
Іноді буває, що причини виникнення постійного почуття тривоги і занепокоєння немає. Але в будь-якому випадку людина має певний тригер, що викликає негативні емоції. Це якась подія чи думка, які змушують мозок формувати реакцію у відповідь у вигляді тривоги та страху.
Однак більшість людей ігнорують свої тригери і вважають, що внутрішній занепокоєння не має причини. Тут допомогти людині впоратися зі своїми емоціями зможе лише професіонал. Зайва боязкість може свідчити про цілу низку захворювань.
Причини почуття тривоги та занепокоєння можуть бути такими:
- Генералізований тривожний розлад . Характеризується постійним почуттям занепокоєння через незначні дрібниці, які чітко видно оточуючим. За часом триває близько півроку і більше, а зазвичай починається в підлітковому віці і з роками тільки набирає обертів.
- Обсесивно-компульсивний розлад . Людина постійно відчуває тривогу через настирливі думки і побоювання. При цьому сам він регулярно повторює нав’язливі рухи, які не приносять полегшення. Буває невроз нав’язливих станів, тобто людина постійно згадує якісь події, що його хвилюють, і таким чином проектує тригер.
- Фобії . Страх, який не піддається поясненню та логіці. Причому боїться людина цілком звичайних та непримітних речей. Виявляється це у справжній паніці, яку людина не може контролювати, а також різними фізичними симптомами.
- Панічна атака . Раптове почуття занепокоєння та тривоги, нарівні з панікою. Людина буквально відчуває себе на волосину від смерті. Якщо цей стан постійно повторюється, воно свідчить про розвиток панічного розладу.
- Посттравматичний стресовий розлад . Розвивається на тлі дуже сильного негативного стану, який пережила людина. Для нього характерні підвищена тривожність, спроби уникнути небезпечних ситуацій, флешбеки.
Всі вищеописані приклади є найчастіше зустрічаються, проте патологічне почуття тривоги може говорити і про інші проблеми, а також про неефективну боротьбу зі стресом. Для розуміння причин найкраще проконсультуватись із психологом. Якщо не виявити основний тригер і не опрацювати причини надмірної тривожності, не можна сподіватися, що в психологічному плані людина досягне гармонії.
Діагностика стану
Що робити з постійним почуттям тривоги та занепокоєння? Взагалі, воно може свідчити про соматичну хворобу або психічний розлад. Коли людина звертається за допомогою, психолог спершу збирає анамнез: як довго триває порушення, як часто відбувається, можливі причини та наскільки яскраво виражене занепокоєння. Для успішної діагностики використовуються такі методики, як:
- Спостереження . Під час консультації фахівець оцінює, як поводиться людина: наскільки вона посидюча, неспокійна, розсіяна. Чи важко йому концентруватися на словах, чи витає він у своїх думках. Чи видають його постійні нав’язливі дії: смикає одяг, включає та вимикає мобільний телефон, змінює становище. Іншими словами, він несвідомо намагається позбутися відчуття тривоги та занепокоєння.
- Психодіагностичні тести . Завдяки тестуванню психолог може зрозуміти рівень тривожності. Найпопулярнішими є опитувальники Спілберга та Тейлора. Результат вкаже, наскільки сильно виражено і чому виникає неспокій.
- Проективні тести . Відмінний спосіб виявити стан людини, які він ретельно приховує або ігнорує. Перевірка полягає в малюванні та інтерпретації. Результат покаже, чи є в людини почуття занепокоєння та тривоги і який її рівень.
Якщо причин виникнення тривожності не виявлено, людину направляють на консультацію до вузькоспрямованому лікаря, наприклад, ендокринологу. Він, у свою чергу, детально оглядає того, хто звернувся, призначає лабораторні та інструментальні дослідження.
Лікування занепокоєння
Як позбутися почуття занепокоєння? Першим етапом буде розмова з фахівцем, під час якої той докладно розповість про діючі методики лікування. Вони підбираються індивідуально залежно від цього, наскільки сильно виражений розлад і що його причиною. Якщо недуга має невротичний характер, то рекомендується лікування у психолога.
Добре допомагає впоратися із цим розладом когнітивно-поведінкова терапія. Психолог спершу з’ясовує, які причини виникнення почуття тривоги та занепокоєння та тригери, що запускають його. Далі його основне завдання – навчити людину працювати над фізичним дискомфортом та тривожними думками.
Під час корекції поведінкової моделі психолог може використовувати метод експозиції (клієнт розмірковує про ситуацію, яка його турбує) та паралельно застосовувати техніки розслаблення. Якщо діагностовано важку форму тривожності з характерними симптомами (сильний страх, вегетативні відхилення), то будуть потрібні інші способи лікування.
Психолог за основу бере самоконтроль та навчає йому клієнта. Навчившись придушувати паніку самотужки, людина починає займатися поведінковою корекцією.
Якщо почуття занепокоєння у грудній клітці проявляється у легкій формі, то цілком можуть допомогти методики розслаблення. Познайомитися з ними можна на групових терапевтичних курсах, вони є комплексом дихальних вправ і аудіотренінгів. Тільки опанувавши контроль над власним тілом і м’язами, можна навчитися керувати своїми думками. Чи немає можливості відвідувати групову терапію, спробуйте дихальну йогу.
Способи звільнення від почуття занепокоєння
Розглянемо, що робити із почуттям занепокоєння.
- Поспілкуватися з людиною, якій ви довіряєте (друг, член сім’ї, психотерапевт чи співробітник служби довіри). Оскільки всі ми дуже соціальні, нам необхідно вимовлятися, щоб зняти внутрішню напругу.
- Спробуйте знайти собі спосіб, як прибрати почуття занепокоєння. Людина, якій ви довіряєте, і та, кому можна виговоритися, не завжди поруч. Вам потрібно знайти спосіб заспокоїтися. Це може бути самомасаж, дихальні практики, музика, що утихомирює, ароматерапія. Якщо зробити вибір вам важко, зверніться по допомогу до професіонала.
- Знайдіть час на фізичну активність . Це найефективніший спосіб усунути постійне почуття занепокоєння усередині. Невелике фізичне навантаження відмінно бореться з напругою, знижує рівень гормонів стресу, допомагає зміцнити нервову систему. На день на спорт потрібно витрачати близько 30 хвилин і більше.
- Наведіть ваш спосіб життя в норму . Для цього потрібний повноцінний сон, збалансований раціон, відмова від шкідливих звичок. Ваш фізичний стан покращиться, а також прийде в рівновагу рівень нейромедіаторів, що дасть вам можливість досягти емоційної гармонії.
- Заведіть щоденник . Це чудовий спосіб відстежувати взаємозв’язки між подіями та тривожністю, зрозуміти причини її виникнення. Ще один плюс – ви почнете фокусувати увагу на позитивних подіях, які раніше просто не помічали.
Насправді, будь-яка людина, яка хоч раз із цим стикалася, починає думати, що робити з раптовим почуттям занепокоєння. Звичайно, немає якоїсь єдиної універсальної методики, але ті 5 пунктів, які ми розглянули вище, можна використати абсолютно будь-кому, хто страждає від підвищеної тривожності. Іноді достатньо дотримуватися їх, щоб позбутися почуття занепокоєння. Однак, якщо ви не бачите позитивної динаміки і так само регулярно турбуєтеся, краще зверніться за допомогою до фахівця.
Часті питання про почуття занепокоєння
Відповідаємо на популрні питання.
Чим небезпечний занепокоєння?
Регулярне почуття тривоги та занепокоєння і вдень, і вночі без причини свідчить про психологічні проблеми людини. Якщо не займатися корекцією, то ймовірно перенапруга нервової системи та виснаження всього організму. Це, у свою чергу, призводить до проблем з адаптаційними механізмами та розвитку хронічних захворювань.
Чим відрізняється неспокій від тривоги?
Головна відмінність у тому, що, відчуваючи занепокоєння, людина намагається знайти вирішення проблеми. Тривога не мотивує цього. Почуття занепокоєння допомагає знайти найкращі варіанти виходу із ситуації. А тривога, навпаки, веде людину в паніку, і вона не може діяти.
Якщо ви розумієте, що почуття тривоги та занепокоєння заважає нормальному життю, не тягніть із походом до психолога. Час грає проти вас, і якщо вчасно не вирішити проблему, можна зіткнутися з більш серйозними побічними ефектами: невротичними розладами, депресією та іншими.
Краще звернутися до психолога і дізнатися, як позбавитися почуття занепокоєння. Особливо в тому випадку, коли ви спробували самостійно привести своє життя до норми, але це не дало результату. Вчасно розпочавши терапію, ви зможете подолати тривожність за кілька сеансів.
