Що таке компроміс? Це врегулювання спору, при якому сторонам вдається дійти взаємної згоди з відмовою від частини претензій, що пред’являються. Учасники переговорів змінюють свою думку, і кожен із них приймає позицію, яка влаштовує всіх.
У чому перевага? Компроміс – універсальний метод вирішення спорів. Він дозволяє залагодити сімейні та міжособистісні розбіжності, врегулювати робочі моменти та вирішити серйозні міждержавні конфлікти. Маючи почуття такту, терпіння і витримку, завжди можна домовитися з опонентом.
Що таке компроміс
Психологічна та соціологічна науки компроміс визначають як взаємну домовленість конфліктуючих сторін, яка спирається на взаємні поступки та прагнення суперечки вирішити.
Розберемо докладніше, що таке компроміс у конфлікті та як його досягти. Компромісний варіант передбачає, що ніхто не обділений, не схильний до тиску, не відбувається обмеження особистих інтересів. При цьому від незначних вимог кожної із сторін доводиться відмовитись. Але внаслідок взаємних інтересів вдається досягти.
Що таке компроміс простими словами? Це угода сторін, що суперечать, підходяща для всіх і здатна нейтралізувати конфлікт.
Компроміси використовуються не тільки при особистих взаємодіях людей (у сімейних парах, на роботі з колегами чи з друзями), а й навіть на рівні держав.
Погодитися на компроміс означає прагнення почути та прийняти вимоги протилежної сторони. А також відмовитись від частини власних інтересів на користь опонента. При цьому ви можете розраховувати на крок у відповідь.
Досягнення компромісу побудовано поважному ставленні друг до друга. Неприпустимим є суперництво або ворожнеча. Необхідно враховувати потреби та інтереси всіх учасників конфліктної ситуації. Нерідко через конфлікт інтересів виникає міжособистісне протистояння.
Компромісність – моральна риса сильної людини зі стійкою психікою, об’єктивним сприйняттям самої себе та вмінням шанобливо сприймати чужу думку.
Види компромісів
Компроміси умовно класифікують на два види: позитивні та негативні, тобто вимушені.
Позитивним компромісом вважається угода, яка укладалася людьми з повним усвідомленням та прийняттям необхідності домовитись. У цьому випадку опонентам набагато легше знайти вигідний варіант виходу зі спору, який зайшов у глухий кут.
Вимушеним (або негативним) компромісом прийнято вважати мирну домовленість, яка явно не представляє вигоди для будь-кого з конфліктуючих, але під впливом різних зовнішніх умов на компроміс людина змушена була погодитись.
Приклад цього виду компромісів найчастіше зустрічається у трудових взаєминах. Коли працівник підпорядковується роботодавцю, він перебуває у явно невигідному становищі. Але навіть у рамках такої домовленості працівник повинен мати хоча б незначну користь. В іншому випадку це вже не можна вважати компромісною угодою.
Відмінності компромісу від консенсусу
Компроміс – це пошук середнього варіанту, що підходить обом сторонам спору. У цьому випадку кожен йде на деякі поступки, щоб досягти домовленості. Компромісний підхід є ефективним, коли думки сторін кардинально протилежні, і учасники конфлікту не здатні дійти спільного рішення.
Консенсус спрямований на досягнення повної згоди та одностайності у думках між усіма учасниками. Помилково вважати, що консенсус є найпростішим компромісом. Адже його знаходження передбачає пошук такого рішення, яке задовольнить усі сторони з урахуванням їхніх спільних інтересів. Основна мета консенсусу — зробити так, щоб кожен учасник конфліктної ситуації був повноцінно представлений в обговоренні і підтримав рішення для досягнення спільних цілей.
Вибір між компромісом та консенсусом визначається конкретними умовами та цілями, які прагнуть досягти сторони. Обидва підходи мають як переваги, так і недоліки. Правильний вибір того чи іншого шляху суттєво впливає на подальші стосунки між людьми.
Переваги та недоліки досягнення компромісу
До очевидних переваг компромісних домовленостей між учасниками конфлікту належать:
- добрі відносини, які зберігаються внаслідок вирішення конфлікту;
- обидві сторони отримують необхідні навички для проведення мирних переговорів, а також набувають досвіду успішного вирішення спірних питань;
- мінімальний ризик загострення конфлікту у майбутньому;
- шанс завершити тривале протистояння;
- вигоди, які обидві сторони спору отримують у разі успішного завершення.
Однак компроміс може мати і негативні наслідки:
- пошук компромісу – складний і тривалий процес, який вимагає від сторін взаємної поваги і навичок ведення переговорів;
- нерідко компроміс не допомагає вирішити суперечку, а просто відкладає тимчасово ухвалення остаточного рішення;
- іноді, щоб досягти взаємних угод, одній або обом сторонам спору доводиться поступитися власними принципами або відмовитися від амбіцій.
Сім принципів досягнення компромісу
Ці характеристики визначають компроміс як конструктивний та взаємовигідний підхід до вирішення конфліктів та досягнення гармонійних відносин у різних життєвих обставинах.
- Ведення переговорів . Компроміс, як правило, передбачає процес переговорів, в результаті якого опоненти беруть участь в обговоренні, щоб знайти щось спільне та досягти мирної угоди.
- Готовність поступатися . Щоб досягти компромісу, сторонам, залученим до конфлікту, знадобиться піти на поступки. Тобто відмовитися від будь-яких початкових вимог чи побажань.
- Взаємна угода . Компроміси передбачають досягнення консенсусу чи згоди між двома сторонами. Важливо об’єднатися та знайти спільне рішення, а не нав’язувати свою волю іншій стороні.
- Гармонійний результат. Мирні варіанти вирішення конфліктів повинні бути націлені на досягнення компромісу між інтересами, що розрізняються, і бажаннями всіх учасників. Завдяки цьому всі залишаться задоволеними, і ніхто не відчує себе несправедливо обділеним.
- Вирішення спірної ситуації . Компроміс нерідко виступає засобом завершення конфліктів чи суперечок мирним шляхом. Це можливість знизити напругу між людьми та зміцнити надію на співпрацю у перспективі.
- Можливість виявляти гнучкість . Сторонам необхідно бути гнучкими і готовими підлаштувати свої бажання чи переваги під опонента, щоб знайти компроміс, що влаштовує всіх.
- Win-win . Компроміс веде до безпрограшної ситуації, в якій всі сторони одержують певний позитивний результат від угоди, навіть якщо потрібно поступатися.
Як зрозуміти, що компроміс можливий
Знайти рішення, яке влаштує обидві сторони, виходить не завжди. Якщо під час переговорів ви можете досягти з опонентом незначних домовленостей, то велика ймовірність, що результатом розмови стане бажаний компроміс. Якщо люди просто стоять на одному місці і не можуть просунутися ні на крок уперед, це виглядає імітацією переговорів.
На шляху до досягнення компромісу потрібно позначити той мінімум і максимум, який вас влаштує в результаті. Важливо встановити конкретні цілі, наприклад, які умови ви готові прийняти.
Якщо спочатку чітко сформулюєте цілі, то в обговоренні компромісу буде зрозуміло, які межі ви не бажаєте перетинати. Постійно пам’ятайте про них, адже опонент здатний маніпулювати, щоб змусити вас погодитись на результат, невигідний для вас.
П’ять правил знаходження компромісу
Щоб не відмовлятися повністю від своїх бажань і знайти компроміс, психологи рекомендують не нехтувати такими правилами:
- Уважно ставтеся до слів та доводів опонента . Можливо, в них є логіка та здоровий глузд. Спробуйте зрозуміти протилежну думку.
- Обидві сторони мають бути задоволені прийнятим рішенням . А якщо хтось відчуває образу, то справжнього компромісу ще не знайдено.
- На поступки слід іти обом опонентам . Наприклад, компроміс між представниками протилежних статей досягається лише тоді, коли чоловік і жінка добровільно готові відмовитися від деяких вимог і поступаються, щоб партнер також отримав бажаний результат.
- Якщо друга сторона відмовляється від чогось, цілком справедливо у відповідь поступитися в тому самому масштабі.
- Контролюйте прояв емоцій , говоріть спокійним тоном, не нервуйте. Якщо вам потрібно заспокоїтись, продовжіть розмову через час.
Якщо ви нервуватимете і проявлятимете метушливість, то продуктивно поговорити не вийде. Пам’ятайте, що не варто опускатися до переходу на особи та образ. Поводьтеся шанобливо і адекватно — так ви зможете вирішити конфлікт.
Приклади компромісів у різних сферах життя
Яскравим прикладом знаходження компромісу є ситуація, пов’язана із вибором місця для сімейного відпочинку. Допустимо, глава сімейства мріє провести відпустку в горах, а дружина хоче поїхати на узбережжя. Замість суперечки та ухвалення однозначного рішення на користь одного з партнерів вирішення конфлікту може виглядати як компроміс, де члени сім’ї зможуть спільно вибрати місце, в якому можна насолоджуватися гірським повітрям та морським пейзажем. Наприклад, оптимальним варіантом буде готель на березі гірського озера.
Ще один приклад — ситуація, пов’язана із розподілом обов’язків на робочому місці. Припустимо, два співробітники суперечать, хто з них повинен виконувати певні завдання. Замість суперечки та затягування конфлікту вони можуть зважитися на компроміс і поділити обов’язки пропорційно між собою. Таким чином, кожен із колег займатиметься своєю частиною роботи, прагнучи до досягнення спільних цілей.
Компроміси нерідко застосовують і у політичних колах. Наприклад, під час встановлення кордонів між державами. Лідерам необхідно досягти компромісу, аби врахувати спільні інтереси. Вони можуть підписати угоду про те, щоб кордон пройшов посередині території, яка є предметом спору, що дозволить обом країнам залишитися за своїх інтересів.
Важливою умовою компромісу є те, що він вимагає від обох сторін готовності поступатись, щоб досягти рішення, яке влаштує обох. Компроміс вважається альтернативою конфліктам, що руйнують відносини. Він відкриває можливість до плідної співпраці та взаєморозуміння.
Не забувайте, що компроміс – це не повна перемога чи програш. Це проміжна точка, яка задовольняє опонентів.
Компроміс дозволяє поєднати поширені інтереси, згладити негативні емоції, досягти задоволення своїх бажань, побудувати гармонійні стосунки. Цей спосіб застосовується не тільки до сімейних пар. Він також підходить для бізнесменів, діячів політики, глав держав.
Часті питання про компроміс
Про компромісну ситуацію можна говорити, коли сторони, які беруть участь у конфлікті, прагнуть визначити золоту середину, щоб розібратися з розбіжностями та ухвалити рішення спільно.
Якщо людина не отримує бажаного результату в повному обсязі, неправильно вважати, що вона зазнала поразки. Він відчуває часткове задоволення своїх вимог та має можливість зберегти дружні стосунки з опонентом. Це, у свою чергу, дозволяє скоротити ймовірність сварок та суперечок.
Компроміс дозволяє зберегти гармонію під час спілкування. Це дає кожній стороні конфлікту можливість визначити власні потреби та бажання, щоб потім знайти баланс з урахуванням взаємних інтересів.
Какую ситуацию можно назвать компромиссной?
О компромиссной ситуации можно говорить, когда стороны, участвующие в конфликте, стремятся определить золотую середину, чтобы разобраться с разногласиями и принять решение сообща.
Справедливо ли считать компромисс проигрышем?
Если человек не получает желаемого результата в полном объеме, неправильно считать, что он потерпел поражение. Он ощущает частичное удовлетворение своих требований и имеет возможность сохранить дружелюбные отношения с оппонентом. Это, в свою очередь, позволяет сократить вероятность ссор и споров.
Почему важно уметь находить компромиссы?
Компромисс позволяет сохранить гармонию при общении. Это дает каждой стороне конфликта возможность обозначить собственные потребности и желания, чтобы затем найти баланс с учетом взаимных интересов.
