Наскільки ви самостійні? Чи можуть інші люди вплинути на ваші рішення? Як часто ви підлаштовуєтеся під оточуючих та чи вмієте охороняти власні межі? Багато людей переоцінюють ступінь своєї незалежності, і це призводить до проблем із самооцінкою. Розповідаємо, що таке автономія особистості та навіщо вона потрібна.
Що таке автономність у психології?
Автономність особистості – це здатність людини регулювати власний настрій, приймати зрілі рішення та відповідати за їх наслідки. Багато хто помилково вважає себе автономним, хоча їхніми діями керує громадська думка, вплив батьків чи партнерів, стереотипи мислення .
Психологи виділяють 3 компоненти автономії особистості:
- Усвідомленість. Це здатність розуміти свої емоції та переживання, вміння контролювати потік думок та відключати його за потреби.
- Спонтанність. Мається на увазі вміння людини перемикатися між станами Батька, Дорослого та Дитини, тим самим вибираючи реакцію на те, що відбувається. Докладніше про его стани читайте в розділі « Психологія ».
- Щирість. Це вміння наслідувати власні життєві цінності, вірність мріям і бажанням, які зберігаються незалежно від зовнішніх обставин.
Що заважає автономності?
Психологи відзначають, що розвитку автономії особистості їхніх пацієнтів часто заважають такі фактори:
- Залежність від батьків. Авторитарний стиль виховання пригнічує характер та волю дитини. Виростаючи, такі діти не здатні до сепарації та залишаються залежними від батьківської думки. Їм здається, що вони будують життя самостійно, але свідомо та підсвідомо продовжують «грати за правилами» батьків. Зразок: людина обирає партнера, який сподобається рідні, викличе схвалення матері.
- Залежність від громадської думки. Діти, які ростуть у страху «бути не як усі», не долають його й у дорослому віці. Провідним мотивом діяльності стає реальна чи уявна оцінка суспільства: як подивляться на вчинок оточуючі, наскільки я їм зручний і приємний?
- Залежність від партнера . Неможливо досягти автономії особистості, якщо інша людина для вас важливіша, ніж ви самі. Подібна залежність у тяжкій формі здатна призвести до депресій та суїцидальних думок при розлуці або загибелі коханого.
Абсолютна незалежність – це міф. Зріла та соціально активна особистість має співвідносити свої вчинки та рішення з думкою оточуючих. Нездоровим такий підхід стає у випадках, коли ви:
- не знаєте своїх бажань;
- придушуєте емоції для іншої людини.
Навіщо потрібна автономія?
Розвиток самостійності пов’язані з труднощами. Доводиться вчитися вибудовувати та утримувати особисті межі, що може бути неприємним процесом. Часто легше підкорятися тиску авторитетів та діяти за загальноприйнятими правилами. Навіщо йти на жертви і набувати незалежності? Психологія виділяє 5 переваг автономії особистості:
- Впевнене досягнення цілей. Людина з розвиненою автономією розуміє власні бажання, шанобливо ставиться до мрій і здатна до самомотивації для їх реалізації.
- Стабільна самооцінка. Індивід тверезо оцінює свої сильні та слабкі сторони, провали та поразки не позначаються на самоповазі та самоприйнятті.
- Проактивне мислення. Автономна особистість вибирає реакцію на те, що відбувається, розуміє наслідки прийнятих рішень.
- Повага до чужих кордонів. Це спрощує міжособистісну взаємодію, допомагає будувати щасливі стосунки.
- Постійний внутрішній ресурс. Автономний індивід. у разі криз йому легше мобілізуватися, подолати випробування та вийти з них переможцем.
Як розвинути автономію?
В ідеалі, допомогти сформувати самостійність та усвідомленість мають батьки. Але тривоги, гіперопіка, бажання тотального контролю часто заважають їм навчити дитину бути щирою, спонтанною та відповідальною за вибір. Розвинути автономність у недружньому середовищі (з авторитарними батьками чи партнером) складно, найкраще звернутися до психолога. Фахівець допоможе:
- опрацювати глибинні травми;
- почути власні бажання;
- почати говорити “ні”;
- розставляти пріоритети;
- відновлювати внутрішній ресурс.
Все це — необхідні етапи у здобутті самостійності. Запишіться на навчання, щоб краще зрозуміти, як формується автономна поведінка дитини і що це дає у дорослому віці. Курс докладно розбирає етапи особистісного розвитку, допомагає виявити страхи і залежності, і позбутися їх.
Після проходження програми ви зможете відновити особисті межі, допомагати іншим сепаруватися від батьків, завершувати нездорові стосунки, набувати внутрішньої свободи.