Амбівалентність: що це таке, приклади 🤔

Про що мова? Амбівалентність – це складний психологічний стан, що характеризується одночасною присутністю протилежних почуттів до об’єкта, ідеї або людини. Це може бути любов і ненависть, захоплення та заздрість.

На що звернути увагу? Поняття використовується в психіатрії та психології і означає двояке ставлення. Воно може виявлятися по-різному і викликається низкою причин. Приклади амбівалентності ми знаходимо скрізь у житті, проте коли стан стає патологічним, він вимагає участі фахівців.

Що таке амбівалентність

Напевно, кожен хоч раз у житті відчував суперечливі почуття щодо якогось явища чи об’єкта. Наприклад, буває, що людина або її вчинок викликає захоплення і страх одночасно. У психології такого явища є визначення – «амбівалентність». Під цим терміном розуміють будь-яку подвійність, неоднозначність стану.

Рекомендуем:

Генограма сім’ї: як використовувати досвід предків? 🌳

Причому амбівалентність – це не завжди патологія. Практично будь-яка людина знайома з подібними станами, коли її ставлення до явища або об’єкта важко охарактеризувати однозначно, оскільки є почуття з протилежним знаком. Проте амбівалентність у крайніх проявах перетворюється на категорію психологічних розладів та деяких психічних захворювань.

Дослідженнями у сфері психічних відхилень займався Ейген Блейлер – учений зі Швейцарії. Саме він узвичаїв терміни «амбівалентність», «шизофренія» і «аутизм». Однак у його роботах амбівалентність представлена ​​як один із основних симптомів шизоїдності і навіть її крайнього стану – шизофренії. Останнє поняття він трактував як розщеплення розуму, що за змістом наближається до амбівалентності, якщо говорити про властивості мислення.

Амбівалентність у психології та психіатрії

У ХIХ столітті термін «амбівалентність» знаходив застосування виключно у медичній сфері. З настанням ХХ століття його взяли на озброєння психологи. І саме вони заявили, що таке двояке ставлення зовсім не є патологією, а тому не потребує лікування. Однак таки його треба тримати під контролем.

Необхідність спостереження пояснюється крихкістю людської психіки. Вона іноді не витримує обставин та переживань, у результаті трапляються зриви, неврози та інші проблеми. Серед факторів, що провокують:

• вживання алкогольних напоїв , наркотичних та психотропних речовин;
• сильний стрес чи психологічне потрясіння;
• обставини , що завдають сильних травм психіці, що закріплюються у свідомості надовго.

Далеко не нешкідливі й різні практики зміни чи розширення свідомості, зокрема методи нейролінгвістичного програмування.

Амбівалентність відзначається як симптом різних психічних захворювань. Тобто, це не окрема патологія. Відчуття роздвоєності притаманне людям, які страждають на шизофренію. Є також інші стани, що супроводжуються цим симптомом:

• депресії у хронічній стадії;
• психоз;
• страх, у тому числі панічний;
• неврози;
• обсесивно-компульсивний розлад.

У людей з цими діагнозами одночасно проявляються протилежні почуття та емоції, причому ідентифікувати їх буває нескладно, вони добре простежуються, не поєднуючись один з одним.

Основні види подвійності

Ейген Блейлер розділяв амбівалентність на три типи:

• Емоційна – до об’єктів і явищ в один і той же час проявляється негативне та позитивне ставлення. Так, діти люблять батьків, проте за певних обставин можуть виявляти ненависть.
• Вольова – неможливість вибрати із двох протилежних рішень. Найчастіше людина вважає за краще просто відмовитися від вибору зовсім.
• Інтелектуальна – при роздумах людина послідовно схиляється до протилежних і навіть взаємовиключних ідей.

Можна виділити ще один вид амбівалентності – соціальну. Вона пов’язана із зміною соціального статусу людини. Так, на роботі він може бути великим начальником, а в сім’ї — відвертим підкаблучником. Відповідно, вагається його ставлення до оточуючих. Соціальна амбівалентність проявляється і тоді, коли індивід метається між протилежними культурними цінностями та соціальними установками.

Зокрема, людина, яка веде світське життя, одночасно ходить на служби до церкви. Є навіть така категорія людей, які називають себе православними атеїстами. Фактично вони таким чином визнають власну амбівалентність.

Поняття «амбівалентність» знайшло розвиток і роботах Зигмунда Фрейда. Однак він трактував його трохи інакше, відзначаючи наявність двох різноспрямованих потягів. Наприклад, у людині явно проявляється бажання жити і потяг до смерті.

Причини амбівалентного стану

Психологи вважають, що двоїстість у відчуттях проявляється та розвивається під впливом наступних обставин:

• алкогольна та наркотична залежність;
• вживання психотропних препаратів;
• депресія;
• низька самооцінка;
• інфантилізм;
• сильний стрес;
• епізоди насильства та аб’юзивні відносини;
• надмірна критика.

Витоки амбівалентної поведінки людини, закріплені у підсвідомості, нерідко перебувають у дитинстві.

Як говорилося вище, психіатри розглядають амбівалентність як симптом, а чи не самостійний розлад. Вона супроводжує такі психічні захворювання:

• шизофренія;
• ДКР (обсесивно-компульсивний розлад);
• психоз;
• різні фобії;
• панічні атаки.

Як виявляються амбівалентні почуття

Амбівалентність проявляється переважно у протилежному ставленні до одних і тих же об’єктів та обставин. Тобто виникають думки, ідеї, що суперечать одна одній, і прагнення. Людина постійно вагається між протилежними рішеннями, неспроможна вибрати щось одне.

Це призводить до того, що поведінка стає нестабільною. Від стану спокою людина швидко переходить до агресії, скочується в істерику, провокує скандали. Може бути й інша ситуація, коли боягуз виявляє чудеса хоробрості, але потім миттєво заспокоюється, коли верх бере обережність.

Амбівалентна людина постійно перебуває у стресі, що не тільки завдає дискомфорту, а й викликає паніку, в результаті виникають неврози.

Можна навести безліч прикладів подвійної поведінки. Найяскравіше воно проявляється у ревнощі. Схильна до цього відчуваю людина може одночасно відчувати любов і ненависть, прихильність і відторгнення. Безумовно, виливаючись назовні, ці почуття призводять до сварок, зривів та істериків.

Двоїстість у відчуттях сильно заважає людині, коли їй потрібно зробити вибір навіть у простих речах. Спочатку вона і бажання привітатися змушує простягнути руку співрозмовнику, але відразу включається протилежне почуття, наприклад недовіра і ворожість, і рука відсмикується. Вгамувати сильну спрагу теж іноді не дозволяє неможливість вибору – вода чи лимонад?

У художніх творах можна знайти безліч прикладів амбівалентності. Дуже показовим є внутрішній монолог Раскольникова в романі Достоєвського «Злочин і кара», коли герой дуже хоче вчинити злочин, але водночас сильно цього боїться. Тут є всі ознаки психічного розладу.

Амбівалентність соціального типу повсюдно зустрічається у Туреччині. Пояснюється це тим, що країна, яка перебуває на стику Європи та Азії, розривається між двома ідентичностями. З одного боку, є страх не виконати розпорядження ісламу, а з іншого – не хочеться виглядати перед іноземцями віруючими фанатиками. Жінки-турки носять хустки на голові за вимогами релігії, проте відчувають потребу виправдатися перед гостями, що це просто зручно чи красиво.

Турки не їдять свинину, бо релігія цього не дозволяє. Проте оточуючим вони розповідають, що страва їм просто не подобається. Варто зазначити, що в країні вже чимало людей, які подолали релігійну заборону та їдять свинину. Крім того, у країні навіть є свиноферми. Подібне двояке ставлення більшою мірою пояснюється економічними причинами, оскільки Туреччина активно розвиває туризм і прагне підлаштовуватися під європейських мандрівників. Відповідно, необхідно пропонувати іноземцям, які приїжджають, звичні їм умови.

Звичайно, тією чи іншою мірою приклади подібної двоїстості можна знайти і в інших країнах. Всім відомо, якими життєлюбами є італійці, як люблять розваги, веселі вечірки з вином. Однак це не заважає їм вважати себе глибоко віруючими католиками.

В історії України також можна знайти приклади соціальної та культурної амбівалентності, причому настільки яскраві, які навіть повертали долю країни. Так, Олександр I дотримувався радикальних республіканських поглядів, навіть хотів зробити з України республіку з можливістю вільних виборів, готував власне зречення престолу. Проте це залишилося лише на рівні ідей, але в справі цар проявив себе жорстким самодержцем. Щось схоже продемонстрував і Сталін, коли на ідеях боротьби з самодержавством і ліквідацією царського ладу формувалося держава, яка по суті стала монархією.

Багато країнах співіснують протилежні ідентичності. Громадяни, не маючи достатніх знань, звертаються за інформацією до різних експертів, які пропонують протилежні погляди. Це стосується і моди, і політики та інших сфер. Не в змозі вибрати одну якусь позицію, люди часто відчувають серйозні психологічні муки. В Україні, наприклад, у бізнес-сфері не вітається віра у Бога. Тому люди вважають за краще зовні демонструвати атеїзм, хоча найчастіше визнають існування Бога, навіть не включаючись до обрядовості.

Приклади амбівалентності

Амбівалентність може виявлятися зовсім по-різному. Причому іноді дивним чином.

• Дорослі та діти люблять своїх батьків, проте прагнуть мати окреме житло . 
• Батьки безмірно люблять своїх дітей, проте іноді з великою радістю передоручають їх бабусям , щоб хоч кілька днів відпочити від власних чад.
• Діти, що підросли, не прагнуть покинути батьківський кров , проте при цьому категорично не бажають прислухатися до порад і повчань батька і матері.
• Схильність до ностальгійних спогадів , прикрашання минулого, хоча в ньому могли бути непоправні втрати.
• Страх та цікавість. Почувши дивні звуки із сусідньої кімнати, людина часто лякається, але цікавість змушує її йти.
• Садомазохізм . В даному випадку йдеться навіть не про сексуальні відхилення. Багато жінок живуть із чоловіком алкоголіком чи наркоманом, страждають багато років, але не йдуть.

Безліч прикладів амбівалентності можна знайти у процедурі виборів. Якого б рівня захід не було, кандидати завжди мають позитивні та негативні якості. Проте вибрати зі списку претендентів людям буває дуже важко. Більшості хочеться знайти свого та ідеального представника, який поєднує добрі якості всіх кандидатів.

Як позбутися амбівалентності

Більшість людей навіть не усвідомлюють власне подвійне ставлення. Вони або відкладають вирішення питань на потім, або врешті-решт знаходять якийсь компроміс між полярними позиціями.

Але якщо все частіше відчувається дискомфорт від подвійності емоцій та метання думок, необхідно проконсультуватися з психіатром або психотерапевтом.

Спочатку фахівець поговорить із пацієнтом, проведе кілька тестів. Це допоможе встановити, у чому причина амбівалентності. Якщо буде виявлено, що вона супроводжує психічне захворювання, то необхідно лікувати саме його.

Стан двоїстості в емоційно-вольовій сфері не можна зняти медикаментами.

Фахівець розбереться у кожній конкретній ситуації та підбере найбільш підходящі ліки – седативні, транквілізатори, антидепресанти. Якщо ставиться діагноз шизофренії, прописуються нейролептики.

Для лікування будь-яких психічних відхилень застосовується комплексна терапія, що поєднує медикаментозні методи та роботу з психологом.

У ході сеансу фахівець з’ясовує, з яких причин розвинулась амбівалентність, що її тригер.

Нерідко до подібної роздвоєності призводять занижена самооцінка, нездатність взяти на себе відповідальність та страх перед прийняттям рішень. Саме на це надалі буде спрямована терапія. Після того, як вдається впоратися із зазначеними психологічними проблемами, амбівалентність перестає проявлятися.

Деякі люди не можуть оцінювати факти та робити на цій основі висновки. Тоді завдання психолога навчити їх, показати на прикладі, як саме слід розумітися на ситуаціях. У ході сеансів клієнт самостійно аналізує якісь проблеми та вирішує завдання виходячи з власного досвіду. Психолог його спрямовує та підтримує.

Таким чином, амбівалентність проявляється у протиріччях. Можна знайти риси такого ставлення практично в будь-якої людини, оскільки, живучи в дуальному світі, ми неминуче відчуваємо до будь-якого об’єкта як позитивні, так і негативні почуття. Однак у нормі ці реакції нетривалі і викликають занепокоєння. Але коли протиріччя доводять до стресу та зривів, не дозволяють нормально жити, руйнують психоемоційне здоров’я, то це пряма вказівка ​​на звернення до фахівців.