Нестача вітамінів – настільки часте явище, що ми вважаємо його чимось “нормальним” для весняно-осіннього періоду. Тим часом та ж сезонна захворюваність, часті застуди, знижений настрій можуть бути симптомами гіповітамінозу.
У цій статті розберемо, чим небезпечний дефіцит вітамінів, як він проявляється і що робити, щоб уникнути проблем зі здоров’ям.
Що таке «авітаміноз» та «гіповітаміноз»
Гіповітаміноз – нестача якогось вітаміну в організмі, авітаміноз – його повна відсутність. Незважаючи на поширеність слова “авітаміноз”, у реальному житті він зустрічається досить рідко.
Авітамінози є захворюваннями та мають свої назви:
- Пелагра – авітаміноз вітаміну В3;
- Цингу – відсутність вітаміну С;
- Рахіт – а-і гіповітаміноз Д ;
- Бері-бері – авітаміноз тіаміну, вітаміну В1.
Причини гіповітамінозів
Найбільш очевидні причини розвитку гіповітамінозу:
- Сезонний період, коли в їжі мало фруктів та овочів;
- Підвищена потреба у вітамінах (часті перельоти, перенесені травми, операції та тяжкі захворювання);
- Нестача будь-якого вітаміну в їжі (неякісна їжа);
- Виборче харчування (які продукти, наприклад, тваринного походження взагалі не вживаються);
- Голодування, строгі дієти;
- Захворювання травної системи, при яких порушується всмоктування та засвоєння вітамінів.
Гіповітаміноз виникає частіше у людей, які мають генетичну схильність. Наприклад, носії певного варіанту гена BCMO1, що кодує фермент бета-каротин монооксигеназу, схильні до розвитку гіповітамінозу вітаміну А. З огляду на те, що вітамін А має тваринне походження, таким людям протипоказане вегетаріанство.
Вищезгаданий фермент відповідальний перетворення каротиноїдів, попередників вітаміну А, що у сам вітамін. Це перетворення відбувається в організмі людини за умови працюючого ферменту. Каротиноїди містяться в моркві та інших помаранчевих овочах та фруктах. А поліморфізм, у якому активність ферменту знижена, є у 30-35% населення.
Носіям такого поліморфізму потрібна профілактика гіповітамінозу А або прийом штучних вітамінів, або присутність у їжі продуктів тваринного походження, наприклад, печінки тріски.
Гіповітаміноз у дітей
Для дітей групами ризику розвитку а- і гіповітамінозів є:
- діти віком до 5 років;
- підлітки;
- «примхливі» діти, які категорично відмовляються їсти овочі.
У дитинстві гіповітаміноз у дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, виникає дуже рідко. Причиною нестачі вітамінів може стати гіповітаміноз у матері або непереносимість будь-яких продуктів харчування. У старшому віці:
- виборча харчова поведінка,
- шкідливі звички,
- пристрасть до нездорової їжі (чіпси, солодощі).
Тому найкращою профілактикою гіповітамінозів можна назвати правильне та збалансоване харчування у всі вікові періоди.
Симптоми гіповітамінозів
Прояв гіповітамінозу залежить від ступеня нестачі вітаміну і від того, чи одного вітаміну не вистачає організму чи кількох. В останньому випадку симптоми кількох гіповітамінозів можуть накладатися один на одного, ускладнюючи діагностику.
Множинний гіповітаміноз – не рідкість. Він виникає або через голодування, або внаслідок захворювань кишечника.
Універсальні ознаки гіповітамінозу такі:
- Швидка стомлюваність, слабкість;
- Поява нехарактерних проблем зі шкірою;
- Ломкість волосся та нігтів;
- Схильність до синців при найменшому ударі;
- Проблеми із шлунком;
- У дітей – порушення фізичного та психічного розвитку.
Але є й специфічні симптоми. Наприклад, гіповітаміноз С або К супроводжується кровоточивістю, гіповітаміноз B або фолієвої кислоти можна запідозрити по повільному загоєнню ран та погіршенню кольору обличчя (повільне оновлення клітин шкіри). Гіповітаміноз Е у вираженій стадії призводить до порушення менструацій та репродуктивної функції.
Вітаміни групи В дуже тісно пов’язані зі шкірою та її станом. Гіповітаміноз цієї групи призводить до розвитку різних хвороб:
- Себореї (лущення шкіри обличчя та голови, лупа);
- Ангулярного хейліту (заїди);
- Різним дерматитам.
Гіповітаміноз вітаміну А (ретинолу), як і інших жиророзчинних вітамінів (Д, Е, К), виникає рідше, ніж водорозчинних (група В, С, Н). Це пов’язано з тим, що жиророзчинні вітаміни зазвичай накопичуються у печінці. У ситуації, коли вітаміни в їжі відсутні, розвивається авітаміноз і гіповітаміноз. Для ретинолу групами ризику є:
- Вегани та вегетаріанці;
- Курці;
- Люди з порушенням ліпідного обміну;
- Що мають захворювання печінки;
- З генетичною схильністю.
Першим проявом гіповітамінозу А є так звана куряча сліпота — порушення зору в сутінках. Лікування гіповітамінозу полягає у вітамінотерапії.
Хто лікує гіповітаміноз?
Сьогодні виражені авітамінози, що призводять до розвитку серйозних захворювань, у розвинених країнах – рідкість. У повсякденній практиці більшість лікарів не зустрічаються ні з цингою, ні з пеллагрою.
Інша річ – гіповітамінози. Зазвичай за наявності симптомів люди звертаються за профілем лікаря: до дерматолога, гастроентеролога або терапевта. Кожен фахівець має вміти діагностувати гіповітаміноз.
Але що робити, якщо нестача вітамінів має хронічний характер? Тоді на допомогу прийде нутріціолог, фахівець із харчування. Він допоможе скласти гармонійний раціон таким чином, щоб у ньому завжди були необхідні продукти.
Нутриціологія є затребуваною спеціальністю, сьогодні це можливість:
- добре заробляти;
- підвищити якість життя для себе та близьких;
- допомагати людям;
- працювати дистанційно.
Навчання триває кілька місяців, після чого видається диплом встановленого зразка. Докладніше про навчання можна дізнатися тут .
