Розлади харчової поведінки (РПП) – сьогодні часте явище. Але особливу загрозу для здоров’я та життя становить анорексія.
Що таке анорексія?
Анорексія – це психічний розлад, що виявляється у вигляді стійкого обмеження їжі аж до повної відмови від їжі. Іноді така поведінка з’являється на тлі стресу, і щоб позбутися його, потрібні певні зусилля.
Іноді зниження апетиту відбувається під впливом лікарських препаратів. Але це не є основні причини. Вважається, що це РПП пов’язане із завищеними вимогами до жіночого тіла.
Проте нервова анорексія на грунті невдоволення своїм тілом розвивається не у всіх. Сприятливими факторами є:
- вік до 25;
- жіноча стать;
- насильницьке годування у дитинстві;
- особливості характеру.
До таких особливостей відносяться:
- інфантильність: відсутність бажання дорослішати, брати він відповідальність;
- страх вагітності;
- висока потреба у самоствердженні;
- істероїдна чи депресивна, рідше – шизоїдна акцентуація.
Виникають закономірні питання: як уникнути РПП і чи можна захворіти на анорексію? На щастя, спеціально стати «анорексичкою» неможливо, як неможливо змінити свою генетику.
Справа в тому, що існує так званий ген (або комплекс генів) анорексії. Такі люди мають дуже специфічне сприйняття почуття голоду: воно супроводжується викидом ендорфінів, гормонів щастя, мобілізацією резервних ресурсів, тобто припливом сил. Іншими словами, такі люди краще почуваються, коли вони голодні.
Можна сказати, що це деяка протилежність ожирінню . Якщо неконтрольований, погано переносимий голод призводить до надмірного споживання калорій і ожиріння, відсутність голоду, навпаки, призводить до критичного зниження маси тіла.
Проте, з погляду еволюції, така стратегія є виграшною для популяції. Під час голоду такі люди бадьорі. Вони здатні піти на полювання і добути їжі для всього племені, тому гени анорексії зберігаються та передаються.
Види анорексії
Розрізняють 2 типи цього харчового розладу:
- Обмежувальний. Дівчата, які страждають на таку анорексію («анорексічки») спеціально дотримуються дієти або просто не відчувають голод.
- Очищувальний. Такий тип більшою мірою пов’язані з порушеннями психіки, ніж із генетикою. Зниження апетиту не спостерігається (іноді він навіть підвищений), але після кожного прийому їжі слід ретельне очищення шлунка та кишечника за допомогою блювоти, клізм та проносних препаратів.
При обох типах критика до своєї поведінки може бути як збережена, і порушена. У разі збереження критичного ставлення дівчина частково розуміє: те, що з нею відбувається — нездорове. Вона може прийняти допомогу від людини, з якою має довірчі відносини.
У тяжкому випадку здатність аналізувати порушена. Дівчина не відчуває хворобливих симптомів, категорично заперечує зміни, що відбуваються з її тілом, здатність до співпраці знижена.
Симптоми анорексії
Виділяють соматичні (що належать до тіла) та психічні ознаки анорексії. Крім того, у дівчат із анорексією часто спостерігаються сексуальні відхилення.
Анорексія проявляється нижчепереліченими психічними симптомами:
- дихотомічне (чорно-біле) мислення, яке часто сприймають як підлітковий максималізм;
- схильність до депресії;
- страх перед набором ваги та зміною тіла;
- дисморфофобії – уявні потворності: схильність знаходити у себе неіснуючі недоліки;
- нав’язливе прагнення ідеалу.
Анорексія має такі соматичні ознаки:
- виражене зниження маси тіла;
- зміна пропорцій тіла та фігури;
- відсутність менструацій ;
- набряклість (безбілкові набряки);
- виражена сухість шкіри;
- випадання волосся;
- ламкість нігтів.
Крім того, анорексія супроводжується системними порушеннями:
- розвиваються захворювання травної системи: езофагіт, виразка шлунка, гастрити;
- знижується рівень статевих гормонів, з’являються ендокринні патології;
- змінюється картина крові (анемія, лейкопенія тощо);
- спостерігаються зміни у роботі серця, чітко видимі на ЕКГ;
- порушуються білковий та ліпідний обмін;
- розвиваються остеомаляція (розм’якшення кісток) та остеопороз;
- уражається головний мозок.
Тривала недостатність харчування призводить до розвитку кахексії – вираженого виснаження. При кахексії виявляються порушення вищої нервової діяльності:
- непереносимість (інтолерантність) психічної напруги;
- порушення пам’яті та здатності до концентрації;
- розсіяна увага;
- загальмованість реакції;
- швидка стомлюваність;
- порушення сприйняття зорових образів.
Враховуючи множинність уражень, робота з такими пацієнтами має бути комплексною, з обов’язковим залученням лікаря-психіатра. Необхідні фармако-і психотерапія.
У поданні більшості людей «типова анорексічка» – це фотомодель або балерина, стурбована своєю зовнішністю. Насправді анорексія — це хворобливе змінене уявлення про красу та власне тіло.
При цьому в голові у нас часто виникає образ виснаженої кахексічної фігури. Але це крайній вияв анорексії. Починається проблема із невдоволення своєю зовнішністю та відсутністю особистого життя, нав’язливого прагнення змінити своє тіло. Лікування варто розпочинати вже на цьому етапі, не допускаючи виснаження організму.
Одним із критеріїв одужання можна назвати здорове ставлення до їжі. Іде страх перед їжею, з’являється інтерес і прагнення до правильного раціонального харчування, яке стає основою терапії. Докладніше про принципи здорового харчування читайте у статтях нашого блогу «Нутриціологія» .
