Уявлення про кишечник, як про трубку, яка проштовхує харчову грудку, — більш ніж архаїчні. Кишечник – повноцінний орган, який крім перетравлення їжі виконує імунну та регуляторну функції.
Але й цим справа не обмежується. Сучасні дослідження доводять, що кишечник і мозок – це дивовижний тандем, який працює злагоджено, як музичні інструменти в ансамблі.
Давайте сьогодні приділимо увагу дуже цікавій темі: зв’язки між роботою мозку та кишечнику.
Зв’язок кишечника та мозку: як це працює
Строго кажучи, всі органи в організмі пов’язані один з одним за допомогою нервової та ендокринної систем. Мозок регулює діяльність органів прокуратури та отримує від нього зворотний зв’язок. Однак, говорячи про зв’язок кишечника та мозку, говорять насамперед про очевидний вплив, який чинить кишечник на мозок.
Функціональний зв’язок між мозком та кишечником здійснюється за рахунок речовин, що синтезуються в кишечнику. Ці речовини синтезуються або самим кишечником, або бактеріями, що у ньому живуть.
Що синтезує кишечник та як він впливає на мозок?
Зв’язок кишечника з мозком двосторонній: зрозуміло, діяльність травної системи регулюється головним мозком. Але виявляється, що від кишечника до мозку нервових імпульсів посилається не менше.
Ентеральна нервова система
Кишечник містить величезну кількість нервових клітин, волокон та сплетень у своїх стінках. По нервових волокнах кишечника імпульси надходять спочатку в спинний, а потім і в головний мозок, у зв’язку з чим кишечник по праву називають другим мозком (або ентеральною нервовою системою).
Зв’язок кишечника та головного мозку здійснюється через нейромедіатори – ацетилхолін, оксид азоту, ГАМК (гамма-аміномасляну кислоту), субстанцію Р та серотонін. На сьогоднішній день доведено, що 90-95% всього серотоніну в організмі виробляється у кишечнику.
Можна з упевненістю сказати, що кишечник це фабрика з виробництва серотоніну. Серотонін – гальмівний медіатор. У кишечнику його функція стимуляція перестальтики, т.к. серотонін викликає скорочення гладких м’язів. Крім цього, він грає роль процесі навчання, т.к. впливає на увагу і пам’ять, і виконує ще багато інших функцій.
Передбачається, що серотонін, який виробляється в кишечнику, має не лише локальну дію, а й проникає в головний мозок, забезпечуючи зв’язок між ним та кишечником.
Кишечник та гормони
Кишечник виробляє такі гормони :
- Холецистокінін;
- Пептид YY;
- Глюкагоноподібний пептид.
Всі вони регулюють зростання та розвиток органів травної системи, особливо у внутрішньоутробному періоді розвитку та в період новонародженості.
При цьому гормон холецистокінін виробляється як нейронами кишечника, так і головним мозком (він регулює ріст клітин жовчного міхура та підшлункової залози).
Як видно, гормональна функція для кишечника не є основною, набагато більший вплив на мозок має мікрофлора.
Мікрофлора кишечника
Не секрет, що наш організм є домівкою для сотень тисяч різних бактерій, які живуть на поверхні нашої шкіри та всередині нашого тіла. З усіх органів кишечник є найбільш густо населеним, він містить кілька сотень видів різних мікроорганізмів.
Функції мікробіома кишечника
Бактеріальна флора кишечника дуже важлива, оскільки виконує корисні для людини функції:
- Синтезує вітаміни групи;
- Синтезує жирні кислоти і навіть може брати участь у синтезі деяких незамінних амінокислот;
- Бере участь у метаболізмі жирів та вуглеводів;
- Допомагає засвоювати кальцій;
- Зв’язує та допомагає виводити токсини;
- Регулює водно-сольовий обмін;
- Допомагає імунним клітинам здійснювати захист;
- Впливає на вагу, захищає від ожиріння.
Ентеротипи
Склад мікробіоти кишечника залежить від харчування людини: їжа багата на білки приваблює одних бактерій, а багата на клітковину — інших. Іншими словами, ми обираємо собі “друзів”, які люблять ту саму їжу, що й ми.
Поіменный перелік цих “друзів” і називається ентеротипом, і докладно його вивчає наука “нутріціологія” , з’ясовуючи зв’язок між харчуванням та здоров’ям людини.
На сьогоднішній день виділяють три ентеротипи:
- Переважають бактероїди (Bacteroides) – харчування м’ясною їжею та жирами тваринного походження;
- Переважають бактерії превотелла (Prevotella) – харчування вуглеводомісткою їжею (як “швидкими”, так і “повільними” вуглеводами);
- Переважають румінококи (Ruminococcus) – великі любителі крохмалю.
Нині ентеротипи вивчені недостатньо. Однак можна припустити, що серед них немає одного правильного.
Цікаво, що переважання бактероїдів, наприклад, є ризиком розвитку цукрового діабету, але позитивно впливає симптоми аутизму. Превотелла синтезує вітаміни групи В, але може пошкоджувати стінку кишечника, що призводить до різних запальних захворювань. Румінококи пов’язані з ризиком ожиріння, але захищають від одного з найпідступніших видів раку – раку кишечника.
Зв’язок між психікою та бактеріями кишечника
Зв’язок між кишечником та мозком здійснюється за допомогою тих речовин, які синтезують бактерії. Відомо, що миші та щури, позбавлені кишкової флори, гостріше реагують на стрес і у них вища тривожність.
Вчені пов’язують бактеріальну флору з емоційними переживаннями, щоправда, переконливих доказів цього поки що не отримано. Однак, передбачається, що бактерії можуть брати участь у розвитку таких захворювань як аутизм та хвороба Альцгеймера.
Девід Перлмуттер у своїй книзі стверджує, що порушення складу мікробіоми кишечника можуть стати причиною розвитку наступних хвороб:
- Головний біль, мігрені;
- Запорів чи діареї;
- Астми, екземи та різних алергій;
- Акне, дерматитів та інших запальних захворювань шкіри;
- Депресії;
- синдром хронічної втоми;
- Ожиріння, метаболічного синдрому, надмірної ваги, цукрового діабету;
- Артрита;
- Гіпертонія, атеросклероз.
На закінчення варто сказати, що шляхи, що пов’язують кишкову флору та психіку людини, вимагають подальшого вивчення. Але сам факт цього зв’язку вкотре доводить, що наше тіло є дивовижним і унікальним витвором природи.