Сьогодні словосполучення “синдром хронічної втоми” на слуху. Кожен другий житель мегаполісу на собі знає, що таке втома, що не проходить. Часто ми вважаємо, що це дрібниця, треба тільки виспатися. Але чи це так насправді?
Давайте розберемося, що таке синдром хронічної втоми: хвороба чи звичайна перевтома? Чи існує якийсь спеціальний тест на синдром хронічної втоми? Чим небезпечний цей стан, якщо його не лікувати? І як впоратися із синдромом хронічної втоми?
Причини виникнення синдрому хронічної втоми
Синдром хронічної втоми (СХУ) є офіційно визнаною групою хвороб.
Нині СХУ називають гетерогенним захворюванням, т.к. у його виникненні можуть брати участь різні фактори, наприклад, порушення гормонального фону (зокрема, гормонів надниркових залоз), а також взаємодії нервової та імунної систем.
У Міжнародному класифікаторі хвороб (МКХ-10) під кодом R53 (загальні симптоми) поєднані прояви патологічної стомлюваності, спричинені різними причинами:
- вагітністю;
- старечими змінами;
- неврастенією;
- депривацією (голодом, спрагою);
- нервовою напругою та іншими несприятливими впливами.
Говорячи про СХУ, найчастіше мають на увазі доброякісний міалгічний енцефаломієліт – це хронічна втома після перенесеного вірусного захворювання (код G93.3).
Найчастіше симптоми СХУ розвиваються після сильного стресу. Тривале психоемоційне напруження чи вплив фізичних несприятливих чинників негативно впливає імунну систему. В результаті падає опірність організму і загострюються хронічні інфекції.
Такими негативними факторами можуть бути:
- екстремальної температури;
- випромінювання (наприклад, при частих тривалих перельотах);
- часта зміна часових поясів;
- недостатня кількість сну;
- неправильне харчування та зловживання дієтами;
- нервова перенапруга.
До хронічних вірусних інфекцій, асоційованих із СХУ, належать:
- XMRV (ксенотропний вірус мишачого лейкозу);
- всі типи вірусу герпесу;
- вірус Епштейна Барр;
- всі типи ВПЛ (вірус папіломи людини);
- цитомегаловірус;
- ВІЛ.
Тому, незважаючи на однакові симптоми синдрому хронічної втоми, лікування має бути спрямоване не лише на загальне зміцнення організму, а й безпосередньо на ту хронічну інфекцію, яка його спричинила. Далі поговоримо про прояви СХУ.
Синдром хронічної втоми: симптоми
Синдром хронічної втоми у 3 рази частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків. При цьому симптоми синдрому хронічної втоми у чоловіків та жінок принципово не відрізняються:
- постійна, непрохідна втома;
- сильна слабкість після мінімальної напруги;
- відчуття розбитості навіть після повноцінного сну;
- порушення уваги та пам’яті;
- порушення засинання чи часті нічні пробудження;
- головний біль, що часто виникає;
- підвищення температури до субфебрильних цифр;
- болі в м’язах;
- непереносимість продуктів харчування, які раніше переносились нормально.
Діагностика синдрому хронічної втоми ґрунтується на симптомах та лабораторних дослідженнях. Існують так звані великі та малі критерії діагностики. Для встановлення діагнозу достатньо наявності 1 великого критерію + 6-8 малих.
Великі критерії:
- стан втоми триває понад 6 місяців;
- стан втоми не полегшується повноцінним сном, постільним режимом чи відпусткою.
При цьому інших причин втоми (інтоксикації, психічні, інфекційні, ендокринні та пухлинні захворювання) не виявлено.
Малі критерії:
- міалгії (м’язові болі);
- м’язова слабкість;
- болі в суглобах без опухання та почервоніння;
- сильні головні болі, що повторюються;
- фарингіти, ларингіти, тонзиліти;
- підвищення температури до 38 ° С;
- збільшення та болючість лімфатичних вузлів;
- порушення зору, які раніше не спостерігалися;
- зміни маси тіла;
- алергічні реакції, не властиві раніше;
- порушення роботи травної системи (болі, печія, запори, діарея);
- втома після будь-якого фізичного навантаження;
- порушення сну;
- когнітивні порушення (погіршення пам’яті, погана концентрація уваги);
- зниження працездатності;
- апатія та депресія.
Для діагностики синдрому хронічної втоми також використовують імунологічний аналіз крові виявлення загострення хронічних інфекцій. З метою дифдіагностики можуть бути призначені:
- біохімічний аналіз крові;
- аналіз крові на онкомаркери;
- УЗД щитовидної залози та аналіз крові на гормони;
- консультації ендокринолога, невролога, психіатра
Далі поговоримо, як лікувати синдром хронічної втоми.
Лікування синдрому хронічної втоми
Терапію синдрому хронічної втоми призначає лікар. Для цього можуть бути призначені такі препарати:
- противірусні;
- препарати магнію;
- вітаміни та L-карнітин;
- антигістамінні ліки;
- адаптогени та ін. загальнозміцнюючі засоби;
- антидепресанти.
Для лікування синдрому хронічної втоми також призначають когнітивно-поведінкову психологічну терапію.
Профілактика синдрому хронічної втоми
Оскільки СХУ найчастіше спостерігається у представників професій, пов’язаних із високою відповідальністю (диспетчери, пілоти, хірурги, анестезіологи) або значною емоційною напругою (актори), саме цим людям необхідно вживати профілактичних заходів.
Для профілактики синдрому хронічної втоми у чоловіків та жінок рекомендується:
- дотримуватися режиму праці та відпочинку;
- спати у нічний час не менше 8 годин;
- за необхідності – відвідувати психолога;
- регулярно та правильно харчуватися.
Значення харчування у профілактиці як СХУ, а й інших захворювань, досить велике. Їжа забезпечує наше тіло не лише енергією, а й будівельним матеріалом, необхідним для синтезу білків. З їжею ми отримуємо всі необхідні вітаміни та мікроелементи.
Якщо ви хочете більше знати про немедикаментозні можливості відновлення організму за допомогою їжі та здорового способу життя, то вам буде цікаво навчання за спеціальністю нутріціології.
Міжнародна психолог Додаткової освіти Блог Lov проводить навчання з видачею диплома, що дає право на ведення професійної діяльності за спеціальністю «нутріціологія». Навчання повністю дистанційне, а доступ до навчальних матеріалів надається через рік після закінчення навчання.