Багатьом знайоме заїдання стресу, нічні набіги на холодильник (синдром нічної їжі), спроби заспокоїти себе смаколиками, коли в житті накопичується дуже багато проблем. Все це симптоми емоціогенного переїдання, що може спричинити розвиток ожиріння та інших проблем зі здоров’ям.
У цій статті ми поговоримо про те, що така емоціогенна харчова поведінка, чим вона шкодить і як її можна позбутися.
Що таке харчова поведінка?
Харчова поведінка людини – це діяльність, пов’язана з прийомом їжі. При цьому вона може бути усвідомленою, наприклад, при частому дрібному харчуванні або дотриманні дієти, запропонованої лікарем. І несвідомою. До останньої належать такі види харчової поведінки:
- емоціогенна харчова поведінка;
- напади переїдання;
- екстернальна харчова поведінка;
- булімія.
Серед патологічних видів виділяють також обмежувальну харчову поведінку, зловживання дієтами, анорексію та орторексію. Для них характерна наявність усвідомлених і надмірних обмежень у харчуванні, що також є хворим.
У нормі харчова поведінка людини спрямована на пошук та вибір їжі, а при настанні почуття насичення харчова мотивація згасає. При емоціогенній або екстернальній харчовій поведінці цього не відбувається. Людина продовжує їсти навіть тоді, коли вона не голодна, задовольняючи якусь іншу свою потребу.
При емоціогенному переїданні такою потребою часто стає почуття безпеки та спокою, яке людина досягає, поглинаючи велику кількість їжі. Такий взаємозв’язок нерідко формується ще в перший рік життя, якщо мама пропонує дитині груди чи пляшечку щоразу, коли дитина плаче.
В результаті немовля запам’ятовує їжу як універсальний спосіб усунення будь-якого дискомфорту. При цьому йому складно розпізнати, в чому конкретно цей дискомфорт, але асоціативний зв’язок формується чіткий: мені погано — треба поїсти. В результаті виникає неправильна харчова поведінка та звичка заїдати тривогу, стрес та погане самопочуття.
У формуванні патологічної харчової поведінки можуть брати участь різні почуття, наприклад, сором, почуття провини або глибоко прихована образа . Справжню причину можна встановити індивідуально у процесі психотерапії.
Окремо хочеться поговорити про нічне переїдання, оскільки на перший погляд його зв’язок з емоціями не такий очевидний.
Синдром нічної їжі
Виділяють такі типи (підтипи) емоціогенної харчової поведінки:
- власне емоціогенна харчова поведінка;
- синдром нічної їжі.
Останній проявляється наступними харчовими порушеннями: відсутністю апетиту вранці та наростанням (аж до неконтрольованого, «вовчого» голоду) вечорами. При цьому завжди спостерігаються розлади сну:
- порушення засипання;
- чуйний сон із пробудженнями протягом ночі;
- ранні пробудження з неможливістю заснути.
Синдром нічної їжі є наслідком розсинхронізації ритмів сну та неспання. Їжа виступає своєрідним кордоном, регулятором, як у немовлят. Після прийому їжі людину починає хилити в сон, тому їжа використовується замість снодійної.
Вчені сперечаються про механізми розвитку такої розсинхронізації та про роль генетики, тому справжні причини поки що до кінця не вивчені.
В інших випадках спостерігаються нічні набіги на холодильник. Це регулярні чи епізодичні напади неконтрольованого голоду, що призводять до переїдання.
І в тому, і в іншому випадку синдром нічної їжі піддається лікуванню. Необхідно навчитися знімати напругу та розслаблятися екологічнішими методами, ніж переїдання та алкоголь. Тому за допомогою варто звертатися до психолога чи коуча.
Ви впевнені, що харчуєтесь правильно?
На закінчення хотілося б запропонувати невеликий тест на переїдання. Чесно дайте відповідь на наступні питання. Якщо ви помічаєте, що найчастіше відповідаєте «так», подумайте про консультацію з нутриціологом, лікарем-дієтологом чи психологом.
- Чи бувають у вас епізоди втрати контролю у процесі харчування?
- Коли ви нервуєте, ви їсте більше?
- Буває так, що ви об’їлися, хоча нібито не хотіли?
- Чи можете ви з’їсти багато за короткий час?
- Чи буває так, що ви соромитеся кількості з’їденого?
- Вам важко зупинитися, коли ви їсте смачну їжу?
- Ви намагаєтеся їсти в такий час і в такому місці, щоб вас не бачили інші люди?
- Чи буває так, що ви починаєте їсти і не можете зупинитися?
- Іноді ви з’їдаєте стільки, що після цього відчуваєте тяжкість у животі та нудоту?
Якщо ви ствердно відповіли на більшість питань, і хочете знати більше, читайте інші статті про порушення харчової поведінки в нашому блозі «Нутриціологія».
Якщо ви впізнали себе або близьку вам людину, не лякайтеся. Розлади харчової поведінки можна скоригувати у процесі психотерапії. Робота займає від 6 місяців до кількох років, залежно від виразності проблеми та її причин. Кожен випадок потребує індивідуального підходу, тож точний прогноз зможе дати лише фахівець.
Своєчасне лікування допомагає запобігти розвитку ожиріння, цукрового діабету, зменшити ризик виникнення інфарктів та покращити якість життя.
