Який аналіз крові краще здавати? Як розібратися у результатах? Що свідчить аналіз крові? Чим відрізняється загальний аналіз крові від клінічного? Які норми аналізу крові? На ці та інші запитання ви знайдете відповіді у цій статті. У статті також наведено таблицю норм для аналізів крові.
Які види аналізів крові бувають?
Одним із базових досліджень, які завжди проводяться при диспансеризації, є аналіз крові. Суть аналізу крові полягає у визначенні вмісту в крові базових параметрів: кількості формених елементів крові та ін. А також властивостей самої крові (в’язкість, здатність згортатися тощо). Розрізняють загальний, клінічний та біохімічний аналізи крові .
Перелік параметрів загального аналізу крові може різнитися у різних лабораторіях. Зазвичай він включає наступні показники:
- кількість формених елементів (еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів);
- якісні показники еритроцитів (обсяг еритроциту, кількість гемоглобіну в еритроциті, гематокрит та ін.);
- Показники тромбоцитів (середній обсяг тромбоциту, тромбокрит).
Клінічний аналіз крові крім вищепереліченого включає:
- ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів (є маркером запалення);
- лейкоцитарну формулу.
Біохімічний аналіз крові – це перелік із кількох десятків показників, з яких лікар обирає необхідні для діагностики (анемії, атеросклерозу та ін.)
Багато показників перерахованих аналізів крові мають різну норму у жінок та чоловіків. Але існують аналізи, в яких стать не має значення. Наприклад, аналіз крові на антитіла.
Антитіла виробляються імунною системою після контакту не лише з хвороботворними мікроорганізмами, а й із будь-якою речовиною взагалі. З цієї причини існують 2 види аналізів крові на антитіла до коронавірусу:
- антитіла до серцевини вірусу – для діагностики захворювання;
- антитіла до зовнішньої оболонки – для оцінки імунітету після вакцинації.
Для розшифровки аналізу крові необхідно знати референсні значення, які ви знайдете в таблиці нижче. Вони можуть мати різні одиниці виміру та відрізнятися у різних лабораторій.
Розшифровка аналізу крові
Досить часто інтерпретації результатів потрібна консультація лікаря, т.к. важливо оцінювати зміни у сукупності. Іноді відіграє роль не зміна окремого показника, а поєднання змін з відсутністю таких різних параметрів.
Норми для загального аналізу крові дещо варіюють залежно від статі та віку. Результати також сильно залежать від стану організму, тому у загального аналізу крові короткий термін придатності. Це потрібно враховувати при підготовці до різних медичних втручань і складати його в останню чергу.
Має значення, звідки брали кров: з пальця або з вени. Багато показників аналізу крові в капілярній крові (з пальця) можуть бути недостовірними, тому більшість лабораторій вважають за краще для аналізу крові у дорослого використовувати венозну кров.
Деякі показники дуже залежать від різних факторів. Кількість лейкоцитів у крові, наприклад, збільшується після занять спортом. Жіночі статеві гормони залежать від дня циклу, тому такий аналіз крові у жінок проводять у певні дні. А вміст у крові вітамінів та мікроелементів залежить від того, що людина їла напередодні, і цей аналіз не завжди може бути інформативним.
Норми для загального аналізу крові у дорослих, а також розшифрування буквених позначень у загальному аналізі крові ви знайдете нижче.
| Еритроцити | 3,7 – 4,7 * 10 ^ 15 |
| Гематокрит | 34,1 – 46,8% |
| Середній вміст гемоглобіну в еритроциті | 27 – 34 пг |
| Індекс розподілу еритроцитів за обсягом (показник анізоцитозу) | 11,6 – 14,8% |
| Тромбоцити | 180 – 400 * 10 ^ 9 |
| Тромбокріт | 0,1 – 0,5% |
Останній параметр (колірний показник) як і МСН відображає вміст гемоглобіну в одному еритроциті, але виражається у позасистемних одиницях виміру.
Щоб здати аналіз крові, потрібно не приймати їжу протягом 4-5 годин перед здаванням. За 24 години до цього варто виключити:
- алкоголь;
- активні фізичні навантаження;
- стреси.
Здати будь-який аналіз крові можна в міській поліклініці чи лабораторії, наприклад «Інвітро».
Навіщо призначають аналіз крові?
Загальний аналіз крові можуть запропонувати здати в таких цілях:
- у межах диспансеризації;
- як скринінг (при більшості захворювань параметри загального аналізу крові змінюються) при неспецифічних скаргах;
- у рамках скринінгу вагітних;
- для діагностики анемії;
- для діагностики порушення згортання та ін. захворювань крові.
Клінічний аналіз крові використовують у тих випадках, коли потрібна розгорнута лейкоцитарна формула:
- для діагностики алергічних реакцій;
- з метою оцінки ступеня імунодефіциту;
- для діагностики паразитарних інфекцій тощо.
Докладніше про методи діагностики ви можете прочитати у нашому блозі «Нутриціологія».
Результати аналізу крові слід оцінювати лише в комплексі зі скаргами, клінічною картиною захворювання, а також з огляду на інші дослідження. Ставити діагноз тільки щодо змін в аналізах категорично не можна. Необхідно брати до уваги не лише знижений чи підвищений будь-який параметр в аналізі крові, але й чи повторюється результат чи ні.
Розшифровку біохімічного аналізу крові завжди проводить лікар, оскільки це дослідження призначається тоді, коли лікар вже має підозри щодо конкретного діагнозу.
Резюмуючи, можна сказати, що для діагностики захворювань аналізи крові означають дуже багато. Загальний аналіз крові є скринінгом, що дозволяє встановити, чи все в організмі гаразд. А біохімія та клінічний аналіз крові дозволяють прицільно виявляти ті зміни, які свідчать про патологічний процес в організмі.
