Способи мислення: види і характеристики 🧠

Про що мова? Способи мислення класифікуються за кількома параметрами: змістом, характером, типом завдань, функцій, рефлексії, довільності. Також є різні методи: аналіз, синтез, дедукція, індукція.

 

На що звернути увагу? Крім зазначених категорій, мислення має і індивідуальні риси. Вирізняють швидкість, гнучкість, широту, критичність та інші характеристики. Хороша новина в тому, що будь-який вид можна розвинути, а метод взяти на озброєння для покращення розумової спроможності. 

Поняття мислення

Мислення – одне з найскладніших і фундаментальних понять. Воно відображає здатність людини обробляти інформацію, аналізувати, розмірковувати, приймати рішення та створювати нові концепції. Крім того, воно пов’язане з іншими психічними процесами, такими як увага, пам’ять, уяву та мовлення.

Мислення є складною системою пізнавальних і когнітивних процесів, яка дозволяє нам взаємодіяти з навколишнім світом і пристосовуватися до нього.

Мислення є унікальною характеристикою людського розуму, яка дозволяє нам здійснювати якісно нові дії та знаходити нестандартні рішення у різних сферах діяльності. Воно обумовлено складною системою нервових взаємодій у головному мозку, а також особливостями обробки інформації.

Існує безліч методик та стратегій розвитку та покращення мислення. Вони варіюються від класичних логічних завдань та вправ до нових технік, заснованих на використанні штучного інтелекту та комп’ютерних програм. Також важливу роль відіграють тренування пам’яті та розвиток критичного мислення.

Загалом мислення є невід’ємною частиною життя, що визначає нашу поведінку, здатність адаптуватися та досягати цілей. У процесі його розвитку ми набуваємо нових знань, навичок та способів мислити, що дозволяє нам ефективно функціонувати в сучасному інформаційному суспільстві.

Способи мислення

Спосіб мислення – це спосіб усвідомлення людиною того, як він ставиться до світу, яким способом отримує та обробляє інформацію, освоює нові знання, спосіб, яким утворюються та виражаються розумові зв’язки.

Розглянемо актуальні способи мислення:

За змістом

Вирізняють такі види:

 

• Наочно-дієве . Передбачає прямий вплив на предмет з метою вивчення. Цей спосіб мислення є раннім, він розвивається у дитини приблизно з шести місяців до півтора року. Наприклад, щоб зрозуміти пристрій іграшки, дитина може її зламати чи спробувати на смак.
• Наочно-подібне . Грунтується на візуальних образах та уявленнях. Приклади: дизайнер планує розміщення меблів на проекті. Такий тип мислення зазвичай трапляється у людей творчих професій.
• Абстрактне (словесно-логічне). Мислення, засноване на абстрактних поняттях, роздумах та логічних операціях. Воно пов’язане з використанням мови, формулюванням гіпотез та аналізом інформації.

За характером розв’язуваних завдань

• Теоретичне (емпіричне). Пов’язано з пошуком та розробкою нових теорій та концепцій. Люди, які належать до цього типу мислення, прагнуть розуміння світу через вивчення закономірностей та причинно-наслідкових зв’язків.
• Практичне . Концентрується на вирішенні практичних завдань та досягненні конкретних цілей. Люди, які мають таке мислення, схильні до прийняття рішень на основі власного досвіду.

За ступенем розгорнутості

Тут виділяються такі типи:

• Дискурсивний (аналітичний). Передбачає аналіз інформації, побудову логічних ланцюжків та аргументацію своїх думок.
• Інтуїтивне . Є спонтанним і миттєвим осмисленням завдання або ситуації на основі свого внутрішнього голосу або інстинкту.

За рівнем новизни та оригінальності

У цій класифікації виділяють:

• Репродуктивне . Ґрунтується на раніше отриманих знаннях і вже існуючих рішеннях та ідеях.
• Продуктивний (творчий). Це здатність генерувати нові та оригінальні ідеї, додавати щось нове у вже існуючі концепції та уявлення.

За функціями

На основі виконуваних функцій види мислення поділяються на:

• Критичне мислення — спосіб, спрямований на здатність аналізувати, оцінювати та критично осмислювати інформацію, логічно міркувати та висувати обґрунтовані аргументи.
• Творче . Передбачає здатність знаходити нестандартні рішення, приходити до оригінальних ідей та створювати нові концепції на основі існуючих даних.

За рівнем рефлексії

Рефлексія – здатність свідомо звертати увагу на свої думки, емоції та поведінку, оцінювати прийняті рішення та перспективи. Термін походить від латинського слова “reflectio” – “відображення”. Це здатність людини звертати увагу до свої дії, думки, емоції. Людина зміщує фокус ззовні на свої почуття, власне «Я», переосмислює те, що відбувається.

На основі цього поняття психологи виділили такі типи мислення:

• Аналітичне . Дозволяє розбирати складні проблеми на складові, виявляти зв’язки між ними та аналізувати кожну складову окремо.
• Інтуїтивне . Здатність швидко та автоматично сприймати інформацію та робити висновки без явного усвідомлення логічних кроків.
• Реалістичний. Грунтується на сприйнятті світу таким, яким він є, без спотворень і забобонів.
• Аутистичне . Це здатність зосередитися на своїх внутрішніх процесах та ідеях, ігноруючи зовнішні впливи.
• Егоцентричне . Як правило, такий спосіб мислення розвинений у дитини чи дорослого із завищеною самооцінкою. Людина орієнтується лише на власні інтереси, думки і потреби, ігноруючи думку інших людей.

За довільністю

• Довільне . Дозволяє усвідомлено та цілеспрямовано контролювати свої розумові процеси, вибирати найбільш ефективні стратегії вирішення завдань та обмірковувати свої дії.
• Мимовільне . Це здатність до автоматичного мислення. Думки мало усвідомлюються у повсякденному житті, якщо спеціально не ставиться таке завдання.

Інші типи

Фахівці виділяють безліч інших способів мислення. Але щоб не заглиблюватись у тонкощі всіх класифікацій, далі згадаємо лише деякі з них. Крім перерахованих вище виділяють також:

• нестандартне;
• раціональне;
• математичне;
• алгоритмічний;
• альтернативне;
• групове;
• дивергентне;
• інноваційне;
• комбінаторне;
• емоційне;
• проактивне;
• реактивне;
• кліпове;
• кількісне;
• наукове;
• вербальне.

Методи мислення

Відіграють важливу роль у нашій здатності аналізувати, синтезувати, порівнювати, йти від приватного до загального та від загального до приватного. Вони допомагають нам розбиратися у складних концепціях, виявляти закономірності та робити обґрунтовані висновки. Розглянемо деякі з основних методів мислення.

• Аналіз

Це метод, за якого ми розбиваємо ціле на частини для глибшого розуміння його структури та функціональності. Аналіз дозволяє нам розглянути об’єкт чи явище з різних точок зору, досліджуючи його складові та взаємозв’язки між ними. Це дозволяє отримати більш детальне уявлення про те, як щось функціонує або які фактори впливають на його роботу.

• Синтез

Метод, який використовується для об’єднання окремих частин або елементів у ціле, комплексніше розуміння, часто використовується для впровадження нових дій у звичне. Синтез дозволяє нам побачити загальні закономірності та зв’язки між різними елементами та створити нове ціле, яке може мати інноваційні властивості чи функції. Цей метод мислення часто застосовується під час створення ідей, концепцій чи продуктів.

• Порівняння

Це спосіб мислення, який використовується для виявлення подібностей та відмінностей між об’єктами, явищами чи ідеями. Порівняння дозволяє нам оцінювати різні аспекти їхньої схожості та відмінності, розуміти їх унікальні характеристики та дізнаватися, як вони пов’язані один з одним. Цей метод мислення дозволяє нам робити більш обґрунтовані висновки та приймати рішення на основі порівняльного аналізу.

• Індукція

Метод, який використовується для отримання загального висновку на основі спостережень та досвіду. Індукція дозволяє нам ґрунтуватися на конкретних фактах чи випадках, щоб сформулювати загальніші висновки чи узагальнення. Цей метод мислення відіграє важливу роль у наукових дослідженнях, при яких ми використовуємо спостереження, дані та експерименти, щоб зробити загальні висновки.

• Дедукція

Спосіб мислення, який дозволяє людині рухатися від загального до приватного, використовувати знання про закони та закономірності, щоб зробити практичні висновки або застосувати їх до конкретної ситуації. Цей метод мислення широко використовується в логіці, математиці та вирішенні проблем. 

Індивідуальні особливості мислення

Усі люди унікальні. Ми відрізняємося один від одного зовнішністю, голосом, будовою тіла. Індивідуальні особливості мислення є неповторною комбінацією властивостей і здібностей у кожної людини.

Можна виділити індивідуальні особливості мислення на підставі таких властивостей:

• Глибина . Ця властивість мислення пов’язана з умінням вникати в суть проблеми та аналізувати нюанси процесів та явищ. Людина, яка має цю властивість, здатна розібратися в складних питаннях і визначити всі подробиці.
• Широта . Передбачає вміння обробляти як окремі деталі, а й сукупність всієї ситуації загалом. Така людина здатна бачити загальну картину та усвідомлювати взаємозв’язки різних факторів.
• Самостійність . Характеристика, яку мають творчі особистості, виявляється у вмінні знаходити відповіді на поставлені питання самостійно. Це передбачає вміння знаходити нестандартні рішення та прораховувати відповіді на базі наявних знань.
• Гнучкість . Виявляється у здатності перемикатися на нові, ще невирішені завдання та змінювати акцент у розумовому процесі. Така людина здатна швидко освоїти нову інформацію або пристосуватися до змін уже відомої проблеми.
• Швидкість мислення. Відображає час, необхідне обмірковування завдання та пошуку її розв’язання. Людина зі швидким мисленням здатна оперативно обробляти та аналізувати інформацію.
• Цілеспрямованість . Являє собою вміння не відволікатися на другорядні чинники та явища у процесі розв’язання задачі. Вона дозволяє досягти поставленої мети більш ефективно та швидко.
• Критичність . Виявляється у здатності об’єктивно оцінювати власні та чужі думки, а також перевіряти отриману інформацію та висловлювання оточуючих людей.
• Економічність . Дозволяє синтезувати та приймати рішення з мінімальною кількістю логічних ходів. Ця здатність дає людині можливість більш ефективно використовувати свої ресурси та час під час вирішення завдань.
• Уповільненість мислення може стати перепоною для ділової та пізнавальної діяльності. Ця особливість пов’язана зі зниженою швидкістю розумових операцій і може уповільнити процес прийняття рішень та обробки інформації.

Це може бути проявом уродженої специфіки нервових процесів або може виникнути внаслідок травм, стресів чи хвороб. Цей процес піддається корекції.

Вся ця сукупність індивідуальних особливостей мислення робить кожну людину унікальною у своєму підході до вирішення завдань та сприйняття світу в цілому. Усвідомлення та розвиток цих особливостей дозволяє стати більш ефективним та успішним у своїй діяльності.

Методи розвитку деяких видів мислення

Робота мозку ніколи не зупиняється, цей орган споживає близько 20% усієї енергії організму. Щоб мозок справлявся із повсякденними завданнями ще ефективніше, його доводиться регулярно тренувати. Це можна робити різними способами за допомогою перевірених вправ.

Далі розглянемо методи розвитку кількох видів мислення.

Словесно-логічне

Методика, способи та прийоми розвитку усвідомленого мислення у психології відомі вже дуже давно. Наприклад, для поліпшення розуміння та розвитку внутрішнього понятійного апарату людина може:

• Вчитися формулювати свої думки та пояснювати різні явища.
• Проводити базовий та змістовний аналіз та робити прогнози щодо подій.
• Обробляти тексти та розуміти значення слів, фраз та речень.
• Розбиратися у матеріалі, переказувати вивчені статті.

Усі техніки саморозвитку є нескладними завданнями. Більш того, для їх застосування не потрібні додаткові інструменти або матеріали. Достатньо мати кілька друкованих видань та смартфон з доступом до інтернету.

Критичне

Тут вам доведеться попрацювати над розвитком у собі здорової частки скептицизму. Можна взяти твердження, яке добре відоме, але водночас абсолютно неправильне. Наприклад: “Земля плоска”. Доведіть протилежне. В рамках тренування знайдіть десяток-другий теорій та переконливих фактів, що доводять, що Земля має форму кулі.

Творче та продуктивне

Креатив – це те, без чого не обходиться жодна успішна людина. Розвивати відповідні когнітивні навички досить просто:

• Знаходьте нестандартне застосування звичайних речей.
• Шукайте спільні особливості у різних предметів.
• Розробляйте нову мову з її правилами та винятками.
• Розглядайте життєві проблеми з допомогою мозкового штурму.

Малювання, написання віршів, створення музичних композицій підходять практично будь-які форми самовираження.

Аналітичне

Про те, як розвинути навички свого мислення, найчастіше замислюються люди, які страждають від нестачі логічних здібностей. Їм важко засвоювати інформацію та робити обґрунтовані висновки у різних життєвих ситуаціях. Однак це можна легко виправити:

• Грайте у стратегічні ігри, включаючи комп’ютерні.
• Вирішуйте різні головоломки, завдання та математичні приклади.
• Читайте технічну літературу та відстежуйте логічну послідовність думок автора.
• Вигадуйте власні розповіді.

Особливо корисна математика. Наприклад, можна взяти підручник Демидовича та освіжити пам’ять чи вивчити його із самого початку, пройшовши повний курс функціонального аналізу.

Інтуїтивне

Психологічна наука не визнає екстраординарних здібностей та упереджень щодо шостого почуття. Однак лікарі, які вивчають його, повністю переконані, що існує унікальна людська інтуїція. Вони вважають, що шосте почуття — це вміння бачити найдрібніші деталі та запам’ятовувати закономірності у різних подіях та ситуаціях. Щоб розвинути свою проникливість, потрібно навчитися ставити правильні питання. Ви зможете побачити прихований зміст навіть у найпростіших речах.

Розвиток способів мислення у дорослої людини відіграє важливу роль у її особистісному та професійному зростанні. Щоб розширити та покращити свої інтелектуальні здібності, кожна людина може використовувати різні методи та підходи, які найбільше відповідають її індивідуальним особливостям. Це може бути читання та переказ книг, пошук нових маршрутів для прогулянок та подорожей, гра в шахи, малювання, читання напам’ять.