Зникла радість? Емоції притупилися і не залишає почуття спустошеності? Можливо, ви зіткнулися із емоційним вигорянням. Сьогодні цей стан зустрічається дедалі частіше. Багато хто прагне ідеалу в усьому: у роботі, сім’ї, відносинах і створюють собі умови постійного стресу. А емоційне вигоряння стає результатом накопиченої внутрішньої напруги.
Синдром емоційного вигоряння – що це?
Синдром емоційного вигоряння – це сукупність симптомів, якими можна визначити ступінь тяжкості психологічного стану людини. При цьому відчувається виснаження всіх зусиль: і моральних, і фізичних.
Синдром професійного та емоційного вигоряння супроводжує насамперед професії, де доводиться постійно виявляти душевність, турботу та участь. Це медичні працівники, няньки, вчителі, священики. Основна причина емоційного вигоряння у таких фахівців полягає в тому, що вони не встигають заповнити витрачені позитивні емоції та постійно стримують негатив. Виникають втома, небажання працювати, нездатність бачити особисті успіхи. Професійне та емоційне вигоряння може виникнути у представників та інших спеціальностей, якщо основне заняття не приносить задоволення та не виправдовує очікувань. Можна зіткнутися з емоційним вигорянням як на роботі в задушливому офісі, так і, працюючи вдома онлайн.
Основними факторами емоційного вигоряння є:
- монотонність праці та великі навантаження на роботі;
- напружена обстановка у колективі;
- відсутність гідної винагороди.
Важливо вчасно звернути увагу на симптоми емоційного вигоряння співробітників.
Вони бувають:
- постійна втома, незалежно від часу доби та кількості відпочинку;
- слабкі реакцію зміни навколишнього середовища: відсутня страх перед небезпекою, немає яскравих вражень;
- слабкість, головний біль, погіршення чутливості;
- безсоння вночі та сильна сонливість протягом дня.
- байдужість, почуття пригніченості, зниження активності;
- сильна дратівливість, спалахи агресії;
- необґрунтовані негативні оцінки себе та своєї роботи;
- постійне занепокоєння, страх навіть перед дрібними труднощами, а перспективи бачаться лише негативному ключі.
- зміна робочого режиму; зменшення продуктивності;
- складність у прийнятті рішень;
- зловживання алкоголем, наркотиками;
- відсутність пріоритетів у виконанні завдань, нераціональне витрачання робочого часу;
- підвищена критичність до оточуючих.
У великому колективі ознаки емоційного вигоряння працівників можуть виявлятися як часті перекушування та кава-паузи, робота для «галочки», відсутність ентузіазму, безініціативність більшості та постійна плинність кадрів.
Стадії емоційного вигоряння
Розвиток емоційного вигоряння відбувається поступово. Людина не відразу розуміє, що з нею відбувається щось погане, тому що початкові стадії не дають значного дискомфорту.
Емоційне вигоряння має кілька рівнів руйнування і кожен наступний завдає ще більшої шкоди організму.
У цей період людина сильно захоплена своєю роботою, генерує нові ідеї, повністю поглинена бізнесом. Його імунітет настільки активно працює, що на цій стадії співробітник довго не хворіє.
Тут з’являється перша втома, швидка стомлюваність, різко знижується чутливість. У роботі здається нецікавою, неважливою. Клієнти ображаються на зневажливий тон під час розмови з ними, родичі — на відсутність уваги.
Погіршується настрій та працездатність. Людина постійно і сильно роздратована, навіть по найменших дрібницях. Підвищується конфліктність на роботі, відстороненість у відносинах із членами сім’ї. Почуття радості та задоволення притуплюються, зате частішають неконтрольовані спалахи гніву. Зникають інтерес до роботи та думати про перспективи. Людина знецінює все, навіть життя.
До емоційних симптомів додаються фізичні: втрата сну та апетиту, проблеми із травленням та імунітетом. У сім’ї може статися розлучення. Зацікавленість у результаті роботи знижується. Все виконується механічно, без душі. До клієнтів втрачається інтерес, співчуття та увага.
Коли людина свідомо не може або до останнього не хоче покинути роботу, що вбиває її, то підсвідомість зробить так, щоб вона не могла там працювати фізично. Якщо й надалі ігнорувати процес емоційного вигоряння, психологічна сфера людини постраждає до серйозних психічних діагнозів: неврози , клінічна депресія, когнітивні розлади. А психосоматика «порадує» виразкою, астмою, стрибками тиску та проблемами із серцем.
Щоб уникнути таких серйозних проблем зі здоров’ям, важливо знати про симптоми емоційного вигоряння, як боротися з його проявами та пом’якшити наслідки. Для цього слід уважно стежити за своїм самопочуттям. Якщо ви не розумієте, як впоратися з емоційним вигорянням самостійно, варто звернутися за допомогою до фахівців.
Діагностика емоційного вигоряння
Останні стадії можна дізнатися легко. Але в цих ситуаціях здоров’я людини вже підірвано, а спілкування з рідними та близькими сильно постраждало. Тому розроблено кілька тестів на емоційне вигоряння виявлення цього стану на ранніх термінах.
Ось найпопулярніші з них:
- “Діагностика рівня емоційного вигоряння” – тест В. Бойка;
- «Опитувач вигоряння Маслач»;
- “Визначення психічного вигоряння”. А. Руковішников;
- Тест Водоп’янова “Синдром вигоряння”.
Методики діагностики емоційного стану за результатами тестів дещо відрізняються. Спочатку їх розробляли для різних груп людей. Але згодом адаптували до роботи з будь-яким запитом.
Як вийти із емоційного вигоряння?
Для цього існує кілька ефективних засобів:
- Фізіологічні: спорт, прогулянки на свіжому повітрі, загартовування, спа-процедури, плавання, дихальна гімнастика;
- Фізіотерапія: фізіопроцедури, акупунктурні практики, масаж;
- Правильне збалансоване харчування та лікарські препарати;
- Психологічна допомога: психотерапія, арт-терапія, медитація, молитви, музика.
Не варто забувати і про профілактику. Емоційне вигоряння завжди виникає за порушення рівноваги між «віддавати» і «поповнювати».
Скільки внутрішнього ресурсу було витрачено працювати — стільки ж мають компенсувати. Необхідно залишати один вихідний тільки для себе: погуляти, побалувати покупкою, вечерею у ресторані.
Велику допомогу та підтримку надають тренінги з емоційного вигоряння та робота з коучем. Коучинг допомагає розібратися у своїх емоціях, почуттях і вчасно виявити проблеми, що зароджуються.
Можна вибирати будь-який спосіб та метод. Головне, щоб вдалося отримати повноцінне емоційне поповнення витрачених сил.
