У будь-яких сферах життя виникають проблеми, вирішення яких не лежить на поверхні. Іноді навіть незрозуміло, як до них підступитись. У таких ситуаціях допомагає техніка мозкового штурму, про можливості якої ми зараз і поговоримо.
Мозковий штурм: що це таке?
Мозковий штурм – це метод генерації несподіваних ідей, на основі яких вдається побудувати нестандартне вирішення проблеми. Мозковий штурм — найчастіше командна взаємодія, хоча є різновиди індивідуальної роботи, наприклад, фрірайтинг, техніка «чистого листа» та інші. Одним із прикладів практичного застосування мозкового штурму вважається стратегія творчості та геніальності Уолта Діснея .
Основна особливість методу – стимулювання творчої активності учасників мозкового штурму. Саме ця властивість лягла в основу застосування педагогічної техніки «мозковий штурм» на уроках у школі. Приклади застосування техніки мозкового штурму у навчанні показують, що дозволяє вирішити такі задачи:
- підвищити загальну активність учнів;
- дати кожному можливість застосувати свої знання;
- навчити чітко висловлювати свої думки та аналізувати їх;
- спонукати учнів розмірковувати над різними варіантами вирішення проблеми;
- навчити хлопців командної роботи та розвитку ідей один одного;
- зробити крок до вибору напряму свого подальшого розвитку та пошуку роботи своєї мрії .
Техніки мозкового штурму ефективно застосовують у різних галузях, наприклад, у психології, у бізнесі, маркетингу — там, де потрібно швидко знайти нестандартне рішення складного завдання. До речі, телевізійна гра «Що? Де? Коли? – Відмінний приклад того, як працює техніка мозкового штурму.
Техніка проведення мозкового штурму – це водночас і творчий процес, і технологія пошуку рішення.
Основні етапи мозкового штурму
Як і будь-який процес, мозковий штурм складається з певних етапів:
- Підготовка до мозкового штурму – визначається кількість учасників, відбираються конкретні люди, вибирається ведучий, призначаються терміни та місце проведення.
- Постановка цілей – максимально зрозуміле донесення до кожного учасника мети обговорення, а також надання наявної інформації з проблеми, що вирішується.
- Передстартова розминка – своєрідний «розігрів мозку». Ведучий пропонує трохи пограти всією групою, наприклад, в асоціації чи будь-яку іншу нескладну інтелектуальну гру. Це, з одного боку, зробить учасників більш розкутими, з другого — налаштує мислення на робочу хвилю.
- Безпосередньо мозковий штурм – головний етап усього процесу. Учасники висловлюють будь-які варіанти вирішення проблеми, що приходять в голову. На цьому етапі важливо зафіксувати усі згенеровані ідеї. Щоб нічого не загубилося, весь процес мозкового штурму записують на аудіо або відео.
- Обробка згенерованої інформації – всі висловлені ідеї розподіляються за категоріями. Цим можуть займатися як учасники мозкового штурму, і спеціально створена група. Одночасно відбувається аналіз запропонованих варіантів і найслабші виключаються з подальшого розгляду.
- Обговорення та формування рішення – творчий етап процесу завершено, тепер включається раціональне мислення. Результати мозкового штурму досліджуються щодо практичної реалізації — перспективи розвитку, наявні ресурси, фінансові вкладення тощо. Якщо дозволяє час, даний етап проводиться за кілька днів після самого мозкового штурму.
Для того, щоб метод спрацював максимум, необхідно дотримуватися певних правил.
Правила проведення мозкового штурму
- Підготовка події. Сюди входить оповіщення учасників, створення презентації та інших інформаційних матеріалів на тему проблеми.
- Створення команди. Оптимальна кількість учасників 6-10 осіб. Залежно від поставленого завдання запрошуйте на мозковий штурм різних людей, наприклад розробників продукту та представників цільової аудиторії.
- Фіксація всіх пропонованих ідей – у письмовій формі, в аудіо або відео форматах.
- Відмова від будь-якої критики під час генерації ідей – усі обговорення після.
- Використання різних технік візуалізації запропонованих рішень.
- Управління процесом мозкового штурму, щоб у ньому брали участь усі запрошені.
- Усунення відволікаючих факторів. Це, зокрема, стосується мобільних телефонів — рекомендується вимкнути пристрої.
Помилки при мозковому штурмі
Часті помилки при використанні методу мозкового штурму:
- відсутність чітко сформульованої мети;
- відсутність інтересу в учасників процесу;
- недостатній рівень компетентності учасників;
- невдало підібраний склад команди;
- довгі паузи та зниження продуктивності обговорення;
- тиск із боку ведучого.
Метод мозкового штурму може проводитися різними способами, наприклад від зворотного, коли спочатку пропонуються негативні варіанти рішень, а потім шукаються шляхи їх трансформації в позитивне русло. Інший спосіб – рольовий мозковий штурм. Учасники «приміряють» на себе різні ролі та з цих позицій висловлюють свої ідеї.
