Інтер’єр будь-якого приміщення має бути не тільки зручним для проживання, але й естетичним, виразним. Щоб досягти цього, дизайнери починають роботу з побудови композиції. Вона дозволяє ретельно все продумати, щоб в інтер’єрі не було порожнеч та візуального дисбалансу. Які види композицій існують? І які правила необхідно враховувати під час їх виконання?
Композиція в дизайні та її види
Композиція в дизайні – це побудова органічного простору, в якому всі його елементи взаємопов’язані за формою, стилем і колірним рішенням. Вони побудовані у порядку, що допомагає передати задуману дизайнером концепцію. Композиція повинна відповідати функціональному призначенню, яке озвучив замовник, та його художньому та естетичному очікуванню.
У дизайні інтер’єрів виділяють такі види композицій:
- Лінійна. Вона відрізняється строгою спрямованістю форм та точним характером ліній. Має на увазі використання як простих геометричних малюнків, так і складних, криволінійних, за допомогою яких вдається забезпечити візуальну динаміку.
- Фронтальний. Під час виконання цієї композиції мається на увазі, що зображення займає всю площину. Елементи розташовуються строго у горизонтальному чи вертикальному напрямку.
- Об’ємна. У такій композиції розподіл деталей відбувається за трьома площинами. Враховується як ширина і висота предмета, а й його глибина. Об’ємна композиція застосовується також у суміжних напрямках: в архітектурі, скульптурі, кераміці. Окремо виділяють об’ємно-фронтальну композицію, в якій фактурні предмети мають в своєму розпорядженні на одній площині.
- Просторова. За основу цієї композиції беруться розміри простору, де розміщуються предмети інтер’єру. Якщо об’єкти розташовують у різних площинах, але при цьому зберігається їхній взаємозв’язок, то таку композицію називають об’ємно-просторовою. Вона складається з тривимірних форм або об’єктів і може зображуватись на двовимірній площині або у вигляді 3D-моделі .
- Глибинно-просторова. Така композиція впливає на глядача як поєднанням площин, обсягів, а й через відчуття наповненості простору. Вона використовується в архітектурі, живописі та інших видах мистецтва.
Центр композиції
Роботу над просторовою композицією слід розпочинати з визначення її центру. У внутрішній обстановці кімнати їм може бути предмет будь-якої форми та розміру, який привертає до себе увагу.
Існує різні варіанти для його позначення:
- виділення за допомогою кольору;
- позначення освітленням;
- використання форми, фігури або розміру, які відрізняються від параметрів інших елементів просторової композиції
Для кращого сприйняття дизайн-проекту вітається, коли композиційний та геометричний центри збігаються. Але так не завжди. Головне, щоб решта предметів інтер’єру підтримувала композиційний центр, а не перетягувала увагу на себе. Інакше весь образ втратить цілісність.
Як центр часто вибирають:
- ліжко,
- куточок для відпочинку,
- обідній стіл,
- камін,
- барну стійку.
Принципи побудови композиції інтер’єру
- Симетрія. Всі предмети інтер’єру поступово розташовуються навколо композиційного центру. Прикладом може бути симетричне розташування тумбочок щодо ліжка чи крісел поруч із каміном. В інтер’єрах будинків із високими стелями вертикальну симетрію підкреслюють за рахунок довгої люстри та елементів декору, розташованих на рівні очей.
- Асиметрія. Тут предмети розташовуються без урахування суворої прив’язки якогось одного об’єкту. Важливо не допускати дисгармонії та дотримуватися візуальної рівноваги. Найчастіше використовують правило, яким одну третину приміщення займає домінуючий об’єкт і дві третини — інші предмети меблів і декору.
- Ритм. Повторювані елементи в інтер’єрі приємніші для нашого сприйняття, оскільки дозволяють сформувати цілісну картину. Саме вони створюють необхідний ритм. Простим прикладом можуть бути однакові стільці навколо обіднього столу або стельові балки.
- Статика. У статичних композиціях переважають прямолінійні поверхні та стійке оформлення. Вони створюють відчуття нерухомості. Підходить більше для класичних та строгих дизайнерських стилів.
- Динаміка. У таких інтер’єрах поєднуються велика кількість складних конструкцій та вільного простору. Підходить здебільшого для сучасних стилів. Відрізняється асиметричним розташуванням меблів, діагональними лініями, які створюють ілюзію руху.
- Спорідненість і контрасти. Різні предмети інтер’єру легко пов’язати за рахунок перекликання візерунків, відтінків та форм. Але воно не повинно бути надто нав’язливим і очевидним. Достатньо буде, якщо плавні лінії конструкцій інтер’єру перегукуватимуться зі зігнутою спинкою дивана або стільницею журнального столика. Перебором стане використання однакового принта на шторах, скатертині та оббивці меблів. На противагу кревності використовують контраст. Він також може об’єднати елементи рахунок підкресленої протилежності їх матеріалів, кольорів чи фактур. Важливо дотримуватися помірності, інакше складно буде деталізувати контрастні елементи. Вони повинні брати на себе роль акцентів та посилювати виразність інтер’єру, а не додавати до нього хаосу.
Якщо ви хочете докладніше вивчити тему композиції у дизайні, то запрошуємо вас на програму навчання. Тут ви познайомитеся з різними типами просторових композицій, дізнаєтеся про правила створення композицій з об’ємних форм і геометричних фігур.
