Виховання дитини – складний та багатогранний процес. Все, що закладають батьки в дитинстві, відбивається на дорослому житті людини, її характері, успіхах на роботі та у відносинах. Тому так важливо, щоб батьки заклали своєму малюкові правильні установки та цінності, зробили його впевненою в собі та позитивною людиною. Сьогодні розберемося, навіщо потрібна впевненість дитині, як її закласти та які помилки не варто робити.
Навіщо важливо розвивати впевненість у собі та позитивний настрій у дітей?
Діти, які впевнені в собі та мають позитивний настрій, частіше досягають успіху в житті та легко справляються з труднощами. Ці якості допомагають дітям:
- приймати рішення;
- розвивати свої навички та таланти, мати мотивацію у праці та навчанні;
- встановлювати відносини з однолітками та з подружжям у майбутньому;
- справлятися зі стресом та негативними емоціями;
- приймати правильні рішення;
- досягати своїх цілей.
Впевнений у собі та своїх силах дитина краще розвивається, використовує всі доступні їй можливості для реалізації потенціалу, без страху пробує нове. Він не боїться помилок, завжди готовий до нових відкриттів. Таким дітям комфортніше жити та простіше адаптуватися до будь-яких умов.
Важливо! Невпевненість у собі має багато негативних наслідків. Наприклад, такі діти, а в майбутньому дорослі люди мають знижену самооцінку, часто зупиняються на досягнутому і бояться розвиватися далі. Вони звужують свій світ та коло спілкування, часто страждають від різних психологічних проблем.
Причини відсутності впевненості у собі та позитивного настрою у дитини
Найбільш поширеними причинами відсутності у дитини впевненості у собі є такі фактори:
- негативно налаштоване оточення – батьки та однолітки у тому числі;
- відсутність підтримки;
- надто суворі вимоги;
- постійні порівняння з однолітками та критика;
- негативний досвід.
Крім того, невпевненість у собі може транслюватись батьками. Діти вбирають у себе, як губка, модель поведінки, фрази, жести, установки близьких їм людей, та був транслюють це у світ.
Вплив батьків на самооцінку дитини
Кожна мати хоче кращого для свого чада. Багато в чому вона діє інтуїтивно. Спочатку їй допомагає емпатія — здатність відчувати малюка. Далі жінки обирають різні сценарії поведінки. Хтось стає демократичною мамою, а деякі взагалі перетворюються на мати- квочка . Не завжди вдається зробити все вірно. Зрозуміємо, на чому будується адекватна самооцінка дитини?
- Довіра. Кожна дитина бачить у мамі та таті найближчих людей. Він вірить їм у 100%. І знає, що батьки завжди допоможуть йому, якщо щось піде не так. Тому, коли батьки постійно критикують чи лають його, він не просто перестає їм довіряти, а замикається у собі, надовго втрачає віру у себе. І тоді ми можемо констатувати, що низька самооцінка сформувалася через батьків. А, точніше, через їхні помилки у вихованні.
- Похвала. Діти потребують батьківського схвалення та похвали. Якщо мама і тато постійно хвалять дитину, вона росте спокійною та цілеспрямованою особистістю.
- Допомога. Давайте допомогу лише за запитом, не кидайтеся до дитини за перших труднощів. Так, він отримає цінний досвід і почуватиметься впевненіше.
- Рішення. Дайте дитині самому ухвалити важливі рішення. Такий досвід необхідний і для школяра, і для підліткового віку. Не лайте за помилку, обговоріть результат і подумайте разом з дитиною, як було б зробити правильніше.
Важливо! Заохочуйте та розвивайте таланти вашої дитини, допоможіть їй реалізувати потенціал. Наприклад, якщо йому подобається спорт, запишіть його на потрібну секцію.
Фрази батьків, які вбивають самооцінку дітей
Звичайно, люблячий батько не говорить щось погане навмисне. Швидше за все, неприємні слова засмучені мама і тато говорять у серцях, коли немає сил на продуктивну бесіду. Отже, які фрази не можна казати дітям?
«Ти не розумієшся на цьому, так що мовчи»
Безумовно, через вік дитини нелегко усвідомити багато речей, які здаються вам очевидними. Усі діти цікаві, хочуть знати усі. Дорослі роблять велику помилку, коли перетинають спроби непосиди пізнати істину та висловити свою думку.
Звичайно, найпростіше рішення — позбавити дитину права зрозуміти суть, не пояснювати причинно-наслідкових зв’язків, не давати можливість отримати свій досвід. Коли ви кажете синові чи дочці щось на зразок «мені краще знати, ти ще надто малий», дитина вірить вам. І зовсім не вірить у себе. Через це він взагалі не може бути самостійним .
Обов’язково пояснюйте дитині змалку все, про що вона запитує. Намагайтеся підібрати правильні слова, щоб не відштовхнути його.
«Нічого розумного з тебе не вийде!»
З перших кроків хвалите дитину. Коли він невміло малює кружечки та лінії, знову хвалите його. І нехай навіть у малюка щось не так, обов’язково підтримуйте його та давайте зрозуміти, що все вийде.
Багато хто в дитинстві не раз чув фрази батьків, які геть-чисто вбивають психіку. Мовляв, «не вступиш до інституту, підеш двірником працювати». І навіть якщо підліток у результаті вступав до вишу, він все одно постійно сумнівався у своїх силах. І вже у дорослому житті юнак чи дівчина мали проблеми із професійною самореалізацією.
«Не божеволій через дурниці!»
Знецінення – найлютіший ворог благополучного батьківства. Звісно, дитячі проблеми можуть здатися деяким мамам та татам справжньою нісенітницею. «Подумаєш, однокласник обзивається. Тут на оплату двох кредитів та іпотеки грошей би заробити. Це точно серйозніше за якісь шкільні розбірки!», — вигукує розлючена мама.
Розмірковуючи так, батьки втрачають зв’язок із дітьми. Надалі дитина віддаляться ще більше. Йому простіше обговорити проблему з друзями. Порада №1 для всіх мам та тат — знаходите час на душевні розмови зі своїм чадом. І тоді будьте впевнені, що діти обов’язково допоможуть вам у майбутньому .
Важливо! Не варто лякати дитину, говорячи «Не слухатимешся, віддам тебе в інтернат» або загрожуватиме їй «Курчитимеш пики — так кривим і залишишся». Також не треба обмежувати його, говорячи «Не лізь, я сама все зроблю». Все це породжує комплекси, які в майбутньому можуть зіпсувати вашій дитині життя.
Як розвивати у дитини впевненість у собі та позитивний настрій?
Щоб ваша дитина виросла впевненою в собі та позитивною людиною, отримала максимум від життя, важливо її правильно виховувати. У психології батькам даються такі рекомендації:
- займатися підтримкою та заохоченням дитини за успіхи та ініціативу;
- зміцнювати самооцінку дитини за допомогою позитивного спілкування;
- розвивати соціальні навички та комунікації, наприклад, вчити знаходить компроміси у конфліктних ситуаціях;
- заохочувати хобі та участь у цікавих заходах;
- давати дитині відчуття перемоги, лідерства, відповідальності;
- давати дитині можливість здобути новий досвід, побачити причинно-наслідкові зв’язки;
- розширюйте кругозір дитини та словниковий запас;
- вчити приймати рішення та заохочувати самостійність;
- вчити поважати себе та оточуючих;
- показувати позитивний приклад.
Також стати впевненішими у собі допоможуть заняття медитацією. Здається, ця практика найбільше підходить для дорослих. Але вже починаючи з 9-10 років, батькам можна намагатися займатися медитацією разом із дитиною. Це допоможе навчити його контролювати свої емоції та почуття, керувати ними. А значить, він буде впевненішим у собі і зможе навіть у складній ситуації знайти позитив.
Як підтримувати впевненість у собі та позитивний настрій у дітей?
Щоб ваш малюк чи підліток був впевненішим у собі, потрібно допомагати дитині у всьому, завжди бути поряд, підтримувати її навіть тоді, коли вам здається, що проблема не варта уваги. Також допоможуть досягти хорошої самооцінки та створити позитивний настрій у дитини наступні дії батьків та інших значущих для малюка дорослих:
- Акцентуйте увагу дитини на успіхах, а не на невдачах.
- Покажіть дитині, як оточуючі ставляться до її успіхів та невдач, не даючи припущень та не узагальнюючи. Наприклад, якщо дитина під час розповіді вірша на публіці запнулася, покажіть, як усі плескали їй і були задоволені, а не те, що ви засмутилися через промах.
- Допомагайте дитині ідентифікувати її почуття. Наприклад, підказуйте варіанти, якщо він сам не може.
- Вчіть дитину спиратися на себе, а не на думку оточуючих, показуйте їй, яка вона талановита, розумна, яскрава, наскільки вона індивідуальна.
- Акцентуйте увагу на процесі, а не на результаті, вчіть його отримувати задоволення саме від процесу.
- Якщо ви чогось хочете досягти від дитини, покажіть на власному прикладі. Це стосується не лише розвитку дитини, а й усіх сфер життя. Бажаєте, щоб він більше читав? Нехай малюк якнайбільше вас бачить із книгою.
- Завжди будьте на стороні дитини, не лайте і не дорікайте її за сторонніх.
- Ловіть себе на слові, коли хочете повісити на дитину ярлик. Замість «Ти сором’язливий», скажіть, що дитина завбачлива і обережна. Перетворіть мінуси на плюси.
- Не акцентуйте увагу на страхах та проблемах, шукайте їх витоки. Наприклад, замість «Чому ти боїшся?» краще запитати: «Чого саме ти боїшся і чому?», запропонуйте рішення або скажіть «як тобі допомогти?».
Щоб виховати дитину з адекватною самооцінкою, важливо навчити її розуміти, що таке особисті межі та як захищати їх.
Важливо! Вчіть дитину бачити півтони — світ не чорно-білий, у ньому безліч інших відтінків. Згодом у нього почне це виходити. Це теж допоможе йому бути впевненішим у собі.
Висновок
Як бачите, самооцінка дитини багато в чому залежить від того, що їй кажуть батьки. Звичайно, не варто звинувачувати себе в тому, що ви робите помилки, – не робить їх тільки той, хто нічого не робить. Але прагнете не глушити дитину, дати їй можливість розвиватися в її темпі, набувати важливого досвіду. Вчіть проживати емоції та почуття, довіряти собі та любити себе. Тоді в дорослому віці йому стане простіше досягти успіхів у будь-якій сфері життя і буде менше приводів відвідувати психолога.
Дівчата, а які ще ви знаєте фрази, які не можна казати дітям? Що ще використовуєте для того, щоб малюк мав адекватну самооцінку? Які фрази казали вам ваші батьки? Діліться своїм досвідом у коментарях.
