Багато мами та тата хочуть бути для своєї дитини другом. А чи добре це — дружити із сином чи донькою? Як це виглядає у власних очах дітей? Давайте поговоримо про підводні камені дружби батьків з дітьми.
Дружба з дитиною: психологія взаємовідносин
Бути з дитиною друзями – це ж мрія. Саме так вважають деякі батьки, переслідуючи власні цілі. Вони намагаються бути із сином чи донькою на одній хвилі, вливаються в його підліткове життя, називають себе найкращими друзями. І так вони опиняються в курсі всього, що відбувається у житті коханого чада. Це з одного боку плюс. Як і те, що до мами-подруги донька швидше прислухається, ніж до мами, яка мало бере участь у реальному житті дочки, не знає її справжніх інтересів, спілкується зверхньо. Здається, що така дружба мам та дітей — добрий варіант спілкування в сім’ї. Але все-таки тут є одне велике але. Дружба — щось інше, ніж дитячо-батьківські стосунки.
Що мають на увазі батьки під дружбою з дітьми насправді?
- Син чи дочка ділитиметься секретами. Отже, батьки дізнаються про всі таємниці свого сина, і в разі чого вчасно зможуть запобігти небажаним вчинкам, відсікти непотрібні зв’язки.
- Син чи дочка їм довірятимуть, а значить контролювати їх стане набагато легше.
- Дитина більше любитиме батьків, вважатиме їх класними та просунутими. Хіба це погано?
- Дружба з дитиною – це своєрідне повернення у дитинство чи юність. Це весело, прикольно.
А як це виглядає для дитини? Він сприймає дружбу як спілкування на рівних. Це означає, що другові можна не лише довіряти, а й запросто відмовити, якщо щось не хочеться робити. Або послати його кудись подалі, якщо ви сваритеся. І ось тут уже виникають перші підводні камінці. Батьки до такого зазвичай не готові.
Головні мінуси подібної дружби батьків та дітей
- Дитина не розуміє — яку роль у його житті грає батько-друг. Адже діти чудово усвідомлюють, що мама чи тато не одно друг у прямому значенні цього слова. І вони не можуть дружити по-справжньому, виникає плутанина.
- Ризик підірвати довіру. Так, дружба — це підтримка у будь-якій ситуації, довіра один до одного. Але якщо в момент сварки ви раптом згадаєте, що ви все ж таки батько, почнете тиснути, маніпулювати, опікуватись надмірно — дитина сприйме це як зраду. І віддалиться від вас. Але ви цього не хотіли.
- Часто батьки у своїй дружбі стають надто нав’язливими, хочуть знати абсолютно все і починають ображатися, якщо дочка чи син чимось із ними не поділилися. Дитина почувається винною. І нерідко замикається у собі в таких відносинах. Він просто не розуміє, як поводитися і відчуває безпорадність.
- Та й насамкінець ще один великий мінус – батько-друг втрачає авторитет в очах свого сина. Так, начебто він вам довіряє, ділиться секретами, але в глибині душі, коли йому буде потрібна допомога в складній ситуації, він захоче звернутися до когось сильнішого, досвідченішого. Він не відчуває, що ви відповідальний і значущий дорослий у його житті. Тому таким авторитетом для нього може стати зовсім не підходяща людина.
Отже, дружити з дитиною по-справжньому не завжди добрий варіант вашого спілкування. Все ж таки батько повинен залишатися батьком. При цьому він може бути й іншим, але в іншому розумінні — не переслідуючи зиск, а створюючи довірчі стосунки. Безумовно, батькам потрібно цікавитись справами улюбленого чада, бути відкритими до діалогу та змінити наказовий тон на доброзичливий.
Але при цьому не можна замінювати дитині друзів, поводитися як підліток, нав’язувати своє суспільство, лізти всюди. Батько – це опора, авторитет, той, хто направить у разі чого. Це людина, до якої можна прийти з будь-яким лихом, коли реальні друзі можуть і не зрозуміти. Так що будьте обережнішими у своїх дружніх поривах і по можливості уникайте інших помилок у спілкуванні з дітьми .
Бажаєте краще розуміти моделі виховання, знати як стати для дитини авторитетом, але при цьому створити з нею близькі та теплі стосунки? Заходьте в розділ «Діти та батьки» , ви знайдете багато рекомендацій по темі.
Розкажіть, а ви як належите до дружби з дітьми? Знали про підводні камені? Усі відповіді анонімні.
