«Сталінками» називають будинки, збудовані в СРСР у 30-40-х роках минулого століття. Такі квартири мають багато складних особливостей, про які потрібно знати заздалегідь, щоб врахувати при ремонті. Зате ви можете стати власником старого паркету та 3-метрових стель. На що варто звернути увагу під час проведення ремонту в «сталінці», розповімо у цій статті.
«Сталінка»: особливості архітектури
“Сталінки” будувалися з 1933 року в архітектурному стилі постконструктивізм. Після війни його змінив сталінський ампір, який відрізнявся:
- значними площами «сталинок»,
- висотою стін не менше 3 м,
- ефектними парадними та балконами,
- наявністю сміттєпроводу.
В елітних «сталінках» вдале планування кімнат та великі вікна, завдяки чому в них багато повітря та світла. Тут гарна звукоізоляція та теплоємність. Товсті цегляні стіни – незаперечна перевага «сталинок».
Але є й недоліки, які враховують під час ремонту:
- багато дерев’яних перекриттів, хоча після 50-х років використовувалися гіпсо- та залізобетонні перекриття;
- вік «сталинок» позначається на зносі проводки та труб, які потребують капітального ремонту;
- складності у встановленні пластикових вікон через нестандартні габарити;
- проблеми при ремонті «сталінки» через старість житла.
Ремонт у «сталінці»: основні особливості та варіанти
Перед початком ремонту у сталінській квартирі уточніть, які матеріали використовувалися при старій споруді та де розташовані несучі конструкції. Це важливо при отриманні дозволу на перепланування.
Особливості ремонту в «сталінці» пов’язані з великими витратами праці по роботі зі стінами. Їх очищають від штукатурки до цегли. Потім неодноразово ґрунтують, шпаклюють та шліфують. Якщо цеглу «сталінки» залишають без покриття, то видаляють із неї старі розчини. Ремонт та обробку цегляної кладки краще довірити професіоналу. Вони потребують досвіду. Дерев’яні перегородки замінюють газобетонні. Після закінчення чорнового ремонту стіни в «сталінках» або покривають штукатуркою, або зашивають листами гіпсокартону.
При ремонті підлоги з бруса в «сталінці» використовують полегшене стягування. Сильно пошкоджені елементи замінюють на нові. Додатково продумують гідро-, шумо-і звукоізоляцію. Якщо підлога із залізобетону, досить закласти щілини і прокласти гідроізоляційний матеріал під стяжку. Якщо як підлогове покриття в сталінці залишився старий паркет, то після ремонту його реставрують і укладають заново. Він надає історичного колориту приміщенню.
Початок ремонту стель у «сталінці» проводять за таким же принципом, що і заміну підлоги. Для чистового оздоблення застосовують натяжні або гіпсокартонні конструкції. Якщо при ремонті та демонтажі старих стельових конструкцій у «сталінці» знаходять ліпнину, її намагаються зберегти. Коли до ремонту реставрація неможлива, декор зносять, а після закінчення чорнових робіт у «сталінці» роблять імітацію.
Свіжі рішення для інтер’єру «сталінки» після ремонту
Після ремонту кімнати у «сталінці» можна оформити у будь-якому дизайнерському стилі. Про їхню різноманітність читайте у статтях блогу «Дизайн інтер’єрів» . Але професіонали рекомендують зберігати атмосферу середини 20 століття, хоч би в дрібницях. У «сталінках» широкі підвіконня, які при ремонті переробляють у стільниці чи релакс-зони. Маленькі кухні поєднують із вітальнями на кшталт старих професорських квартир. Висоту стін «сталинок» при ремонті використовують під установку систем зберігання: до стелі встановлюють шафки та ящики.
У «сталінці», навіть після ремонту, гармонійно виглядають старі шифоньєри, стелажі з книгами, годинник підлоги в стилі ретро нашої країни. На практиці такі предмети відмінно поєднуються із сучасною технікою та меблями, які стилізують під радянський мід-сенчурі. В інтер’єрі сталінки багато ручної роботи: скатертини, покривала, прості меблі.