Комплементарні стосунки — це не про компліменти та приємні слова, які закохані говорять одне одному. Це про залежність та доповнюваність у парі. Один із подружжя обов’язково повинен виконувати роль батька, а інший бути дитиною. У такому союзі на підсвідомому рівні відіграються дитячо-батьківські сценарії. Чому так трапляється і як зрозуміти, що ви опинилися у подібних стосунках?
Звідки беруться комплементарні стосунки?
Звісно, з дитинства. Як і більшість невирішених проблем, які люди тягнуть за собою у доросле життя. Якщо говорити дуже просто, то у вищезгаданому союзі чоловік шукає собі жінку, схожу на матір, або жінка шукає собі чоловіка, що нагадує батька. Головна пастка такого шлюбу – ідеалізація образу партнера. Через свої страхи, подружжя не може реально поглянути один на одного. Чому вони опиняються у такій пастці?
Нелюбовність
Саме ця причина змушує шукати собі комплементарну людину, яка підтримає та наставить на шлях істинний. Можливо, в дитинстві у одного з партнерів були натягнуті стосунки з батьками або вони були надто суворими.
Хлопчику чи дівчинці не вистачило того безумовного кохання, яке формує в особистості нормальну самооцінку, впевненість у собі, здатність любити. А якщо всього цього не сталося, люди намагаються «добрати» подібне багатство у шлюбі. На жаль, частіше ці відносини виявляються деструктивними , і нічого, крім болю не приносять.
Прихильність до батьків
Буває, що мама з татом колись переборщили з гіперопікою, і їхнє чадо виросло невміхою або «маминим синком». Неодноразово читав у мережі коментарі приблизно такого змісту: «Дуже хочеться, щоб мій улюблений синочок мав хорошу, господарську дружину. Щоб вона подбала про сина, добре б готувала для нього, створювала затишок». Загалом монолог із серії «пристрою сина в хороші руки».
Не дивно, що у молодої людини в ситуації, що склалася, сформувалися комплементарні потреби. Під час створення сім’ї такий чоловік шукає другу матір. Адже найчастіше цей «статевозрілий дитину» навіть не знає, як оплачувати комунальні послуги та вирішувати інші побутові завдання.
Виховання одним з батьків
Деякі люди не вміють кохати. Вони виросли в сім’ях, де не бачили це саме кохання. Здебільшого тут йдеться про неповну родину.
Типовий приклад. Молода панночка, вихована тільки матір’ю, виходить заміж за людину, набагато старшу за себе. Її мотив зрозумілий — компенсувати нестачу батьківського кохання. У таких відносинах дівчині важливо бути захищеною, відчувати турботу досвідченого, мудрого чоловіка. А ось йому комплементарний характер відносин дозволяє вирішити свої проблеми: самоствердитись за рахунок тендітної дами, продемонструвати свою впевненість та силу.
Ознаки комплементарної спілки
Якщо ви підозрюєте, що виявилися втягнутими у подібні стосунки, спостерігайте за собою та за партнером. Ви обов’язково знайдете «маячки», які визначають становище, що склалося.
- Інфантильність. Простіше кажучи, коли перед нами постає дорослий за паспортом, але підліток за поведінкою. На таку людину не можна покластися, вона не вміє самостійно вирішувати елементарні питання. Якщо йдеться про чоловіка, то найчастіше він бере на себе позицію безвільного «матюка», який звик, що всім у сім’ї заправляє дружина. Вона безбожно пиляє його за лінощі, за слабохарактерність. Але їй зручно бути головною.
- Егоцентризм. Комплементарна ситуація відрізняється тим, що один із подружжя вирішує, що весь світ повинен обертатися навколо нього. З такою людиною важко домовитися, вона відмовляється розуміти інших. Як правило, його доповнює більш емпатичний партнер, який йде на поступки та забуває про себе.
- Постійні образи. Оскільки ми говоримо про дитячо-батьківські проекції взаємовідносин, то в парі хтось один завжди вередує і ображається. Як відбувається у дитинстві? Не відпустили гуляти — дитина демонстративно йде до своєї кімнати та відмовчується до кінця вечора. Що відбувається у шлюбі? Комплементарна людина не здатна повноцінно вести діалог. Йому простіше звинуватити партнера та приховати образу.
Що робити в ситуації, що склалася?
Для початку “вирости”. Позбутися дитячих установок, перестати ідеалізувати стосунки. Вибудовуйте їх, як союз двох дорослих людей, де кожен здатний співпереживати та віддавати своє кохання.
Не треба взаємодіяти з чоловіком з позиції «хто крутіший/краще», спробуйте поводитися на рівних. Тобто кожен з вас повинен взяти на себе відповідальність за все, що відбувається в парі.
Дівчатам я пропоную попрацювати над своєю жіночністю, не будувати із себе «мужика у спідниці», а довіритися своєму обранцю. Вам допоможе курс «Мистецтво жіночого флірту», організований Тренінговим центром Психолога. Інші лайфхаки для побудови гармонійного шлюбу ви знайдете в рубриці «Щаслива заміжня» .
Як і завжди, чекаю на ваші коментарі. А ви колись стикалися з комплементарними відносинами?
