Дитячо-батьківські відносини – це фундамент, на якому будується все життя людини. Як зробити його міцним, надійним, стійким до потрясінь та негараздів? Про це читайте у статті.
Дитячо-батьківські відносини у сім’ї
Дитячо-батьківські відносини – система взаємовідносин у сім’ї, що складається з декількох рівнів. Основні з них:
- батьківські відносини в сім’ї – базовий рівень усієї системи;
- батьківське ставлення до дитини – з появою малюка сім’я переходить на новий рівень , де ключову роль відіграє батьківське ставлення до виховання дітей;
- дитячі відносини (коли сім’ї кілька дітей) та інших.
Відносини між батьками, якщо дитина не росте в дитячому будинку, малюк спостерігає з самого народження і несвідомо переймає багато поведінкових патернів. Методику батьківського ставлення згодом повторює у сім’ї. Через війну вивчення дитячо батьківських відносин психологи дійшли висновку, що відносини дітей у дитсадку — відбиток відносин, що вони бачать удома. А ставлення батьків до дитсадка визначать бажання дитини туди ходити.
Особливості батьківського ставлення до дитини проявляються в моделі виховання, що застосовується в сім’ї. Методика діагностики батьківського ставлення до дитини зазвичай починається з аналізу цієї моделі. Психологи виділяють 5 моделей виховання:
- диктат – дорослі постійно пригнічують ініціативу дитини, ігнорують її інтереси та думки, примушують до виконання дій, які вважають за потрібне, і т.д.;
- опіка – батьківське ставлення полягає в захисті дитини від будь-яких турбот, проблем, труднощів, зусиль та задоволення за рахунок дорослих усіх її потреб;
- невтручання – світи дітей і дорослих існують як би паралельно, має місце пасивне відношення до батьківських обов’язків;
- співробітництво — батьки та діти спілкуються на рівних, допомагають та підтримують один одного;
- паритет – спілка батьків і дітей, заснована на взаємній вигоді всіх членів спілки.
На основі даних моделей складаються 4 типи взаємин у сім’ї .
Сімейна психотерапія
Проблеми дитячо-батьківських відносин і безуспішні спроби їх подолання часто призводять сім’ї до рішення звернутися до фахівця. Перший етап консультування — робота з батьківськими відносинами, тому що причина виникнення труднощів часто полягає саме в них. І лише після цього аналізуються дитячі батьківські та дитячі стосунки у сім’ї.
Дитячо батьківські стосунки — свого роду іспит для батьків на те, як вони засвоїли та виконують свої батьківські обов’язки щодо дітей. Стійкі відносини між батьками, засновані на любові та взаєморозумінні, перетворюють дитячі батьківські відносини на хорошу школу для підлітків перед вступом їх у доросле самостійне життя .
Вплив дитячо-батьківських відносин людина відчуває все життя. Робота з дитячо-батьківськими відносинами – важлива функція сім’ї, що сприяє формуванню гармонійно розвиненої особистості дитини.
