Часто люди, перебуваючи в поганому настрої, кажуть: Мені тужливо. У мене депресія”. Але варто їм відпочити, як бадьорість повертається.
Справа в тому, що перегорання на роботі та депресія – різні проблеми. Якщо втома — стан, що лікується сном та відпочинком, а нудьга — веселим дозвіллям, то депресія — серйозне психічне захворювання. Боротися із ним краще під наглядом лікаря-психіатра. Як відрізнити психогенну від ендогенної депресії? У чому їх відмінності та які перспективи на лікування у кожному випадку?
Психогенна та ендогенна депресія: основні відмінності
Депресія – це психічне захворювання, основним проявом якого є пригнічений тужливий стан, неможливість відчувати радість, відсутність енергії та інтересу до життя. Депресію поділяють на:
- ендогенну;
- психогенну.
| Психотравмуюча ситуація |
| Посилена та затяжна тривожність, невпевненість, нав’язливі думки, дивні та небезпечні ідеї та дії, поява психосоматичних захворювань та інші |
| При психогенній депресії може виникнути невроз, і тоді говорять про невротичну депресію. |
| Астенічний синдром, невротичні включення |
| Людина розуміє, що вона хвора. Добру допомогу надає робота з психотерапевтом |
| Сприятливий |
Психогенна депресія симптоми та лікування
Психогенну депресію неможливо помітити. Симптоми яскраві, з часом лише наростають.
Найчастіше зустрічаються:
- Соматичні прояви. Головні болі, спазми, проблема з роботою ШКТ. Пацієнти з психогенною депресією постійно почуваються хворими, причому медичні обстеження серйозних хвороб не знаходять.
- Безсоння. Людина, яка живе в депресії, морально та емоційно виснажена. У нього з’являються необґрунтовані страхи та нав’язливі думки. Вони заважають заснути. Якщо це вдається, то сон поверхневий, короткий, за який неможливо відпочити.
- Фобія. Підвищена тривожність породжує нові страхи, які займають думки хворого. Він не може відволіктися, почувається розбитим, ні на що не придатним. Це веде до почуття безпорадності.
- Загальмованість. Депресія позбавляє людину впевненості у своїх силах, вона стає плаксивою, роздратованою, безініціативною. У той самий час через емоційного напруги виникає загальмованість, зникає інтерес до життя, людина бачить собі подальших перспектив.
У психогенної депресії складне лікування, яке вимагає від пацієнта відповідального підходу та націленості на результат. Йому потрібно попрощатися зі своїми деструктивними думками. Для допомоги у проходженні лікування лікар може запропонувати:
- Лікарські засоби. Не потрібно ігнорувати чи боятися використовувати антидепресанти, протитривожні засоби. Сучасні ліки, якщо їх приймати за призначенням та за схемою лікаря, переносяться пацієнтами добре та показують відмінні результати у лікуванні.
- Психотерапія. Дуже важливо, щоб ситуація навколо пацієнта створювала сприятливий настрій на лікування. Якщо людину з таким діагнозом залишити на самоті і в розпачі, то вона не боротиметься за життєрадісне майбутнє і ніяке лікування не допоможе. Методи психотерапії, зокрема арт-терапія , тілесні практики дають можливість позбутися тривожності, краще зрозуміти свої почуття, пережити досвід, що травмує. А це допомагає повернути надію на повернення до життя радості, допомагає почати мислити позитивно.
- Особиста відповідальність та прагнення на краще. Депресія часто вражає тих, хто любить звинувачувати у своїх бідах сторонніх людей, долю, несправедливість. Як тільки людина бере відповідальність за своє сьогодення та майбутнє до своїх рук, у неї з’являються сили рухатися далі і захворювання може відступити.
