Чому психологи вважають, що всі психотравми родом із дитячого віку? Наскільки правий спеціаліст, який звалює відповідальність на батьків дитини? Може, мама з татом взагалі не винні у травмах вашого дитинства? З цієї статті ви дізнаєтеся, чи справді всі проблеми йдуть з дитинства і що робити з дитячими травмами у дорослому житті.
Що таке дитяча психологічна травма?
Психологічна травма – це результат переживання сильної стресової ситуації. Стрес може мати місце і в дорослому житті, і в дитячому. Але зріла людина вміє проживати неприємну подію з мінімальними втратами, оскільки її психіка вже виробила захисні механізми для аналогічних ситуацій. Діти такого захисту немає, тому більшість душевних травм наноситься у дитячому віці.
Із чим пов’язані дитячі психотравми?
Основні причини психотравмуючих ситуацій – це:
- фізичне насильство – побої, домагання, сексуальні дії;
- психологічне насильство – образи, ігнорування, приниження.
Спочатку сам факт нанесення дитячої психотравми прихований від сторонніх очей. Дитина може не усвідомлювати, що їй завдали шкоди, але відчувати дискомфорт, щоразу потрапляючи в ситуації, які нагадують йому про пережите насильство. І тільки в дорослому житті, на прийомі у фахівця з психології, розкривається сутність дитячої травми, що лякає.
Які дитячі психотравми найпоширеніші?
- Відчуття власної непотрібності. Ця дитяча психотравма є наслідком нехтування дитиною та її потребами. Якщо мама чи тато постійно відмахувалися від вас, то й у дорослому віці почуття покинутості нікуди не зникне.
- Низька самооцінка. Ця психотравма викликана знеціненням зовнішності чи досягнень дитини у дитячому віці. Висміюючи певні зовнішні риси або не звертаючи уваги на успіхи дитини, батьки вирощують особистість із синдромом відмінника .
- Перманентна внутрішня напруга. Психотравма може бути наслідком фізичного насильства у дитячому віці. Пляски, тички і биття дитини змушують останнього постійно перебувати у стані «бойової готовності».
- Відсутність кордонів. У статтях рубрики «Психологія» ми багато говоримо про необхідність їхнього дотримання. Якщо ж виставити кордону не виходить ніяк, це свідчить або про фізичне, або про сексуальне насильство в дитячому віці. Психотравма надалі провокує або сором, або зневажливе ставлення до себе та свого тіла.
- Гіперопіка. Багато дорослих не вважають надмірну турботу дитячою психотравмою, але це не так. У дорослому житті така людина не зможе виявити самостійність. Ця дитяча психотравма також гарантує складнощі з процесом сепарації, і в 30, і в 40 років син чи дочка сидітимуть на батьківській шиї, не виявляючи жодної ініціативи.
Як ще дитяча психотравма може зіпсувати життя людині?
- Фізичні прояви дитячої психотравми: шкірні захворювання, проблеми із серцем та судинами, хвороби ШКТ.
- Психологічні наслідки дитячої психотравми: прикордонні стани, неврози , генералізоване тривожне розлад, обсесії та компульсії.
Очевидно, що хоч би як проявилася дитяча психотравма, вона знижує якість життя індивіда.
Як виявити та вилікувати дитячу психотравму?
- Прийти прийом до психолога. Якщо ви бачите, що з вами відбувається щось не те, ви регулярно потрапляєте у ситуації, з яких складно чи неможливо вибратися самому, це привід для візиту до фахівця. Залежно від тактики, що сповідується, фахівець або запропонує пройти тест на дитячі психологічні травми, або скористається іншими методами.
- Дотримуватися вказівок психотерапевта. Пророблення дитячої психотравми – складне завдання, яке вимагає від вас часу та зусиль. Не здавайтеся на півдорозі, навіть якщо він виявиться складним. Результат того вартий.
- За потреби відвідати психіатра. Якщо дитяча психотравма спровокувала нервовий розлад, то психіатр призначить ліки, які коригують ваш стан.
