Старість – неминучий період життя людини. Здоров’я погіршується, ясність розуму зникає, фізичні здібності слабшають. Думки про це наводять зневіру та страх. Але чи варто зневірятися чи можна продовжити саморозвиток особистості і після настання пенсійного віку? Як подолати кризу виходу на пенсію та прожити золоті роки наповнено та цікаво, розповімо у цій статті.
Психологія пенсійного віку
За визначенням “пенсійний вік” – це час закінчення трудової діяльності через настання старості. Людині не треба щодня ходити на роботу. Держава зобов’язується утримувати її та виплачувати пенсійну допомогу.
Із настанням пенсійного віку змінюється соціальний статус людини. Він переосмислює свої цінності та досягнення, шукає нові життєві напрями, що й призводить до кризи. Розпорядок дня, що змінився, і коло спілкування вводять у стан розгубленості. Вікова криза виливається у зайву дратівливість, неврівноваженість , агресивну поведінку, спрямовану на близьких. Так проходить адаптація до пенсійного віку та приміряння на себе нової соціальної ролі.
Весь період пенсійного віку поділяються на кілька етапів:
- передпенсійний,
- “медовий місяць”,
- глибоке розчарування,
- прийняття та стабільності,
- завершення.
На кожному етапі виходу на пенсію людина стикається із новими психологічними проблемами. Йому потрібен душевний комфорт, який може забезпечити турбота та підтримка рідних та близьких.
Психологія кризи пенсійного віку
Криза – це переломний момент, при якому докорінно змінюються умови та життєві обставини. Психолог Еріксон вважав, що 8 криз розвитку – це норма для життєвого шляху людини. Останній із них, криза пенсійного віку, є переходом від зрілості до старості. Він супроводжується аналізом прожитих років. Криза пенсійного віку виникає через невідповідність цілей, яких хотілося досягти, та реальності.
При виході на пенсію людина стикається як із особистісними, так і соціально-психологічними проблемами:
- Зміна соціального статусу Якщо раніше суспільство бачило в ньому активного громадянина, то на пенсії він перетворюється на практично безправну людину.
- Активність змінюється нудьгою. Стрімкий ритм життя, який був до пенсійного віку, зупиняється. Вільний час, що звільнився, витрачати нікуди.
- Почуття самотності. Діти виросли та живуть своїм життям. Колеги залишились на роботі. Друзі старіють та вмирають. Криза пенсійного віку породжує почуття безвиході та непотрібності.
- Погіршення здоров’я та втрата фізичних можливостей.
- Втрата ментальних здібностей, депресія та апатія. Як впоратися з цими психічними розладами, розповідається у статтях нашого блогу « Психологія ».
При досягненні пенсійного віку людина проживає 3 типи особистісних конфліктів:
- переоцінка власного «Я» та заміна старих соціальних ролей новими;
- прийняття старіння як природного процесу та пошук занять відповідно до нових можливостей;
- смиренність із кінцівкою власного життя та бажання передати досвід майбутньому поколінню.
Якщо конфлікти вирішуються успішно, то людина спокійно бере свою нову соціальну роль і оцінює минуле без жалю. Він вважає пенсійний вік вдалим часом задля досягнення нових цілей, які обирає з урахуванням процесу старіння.
Проживання кризи пенсійного віку у чоловіків та жінок
У нашій країні у жінок пенсійний вік настає раніше, ніж у чоловіків. При цьому вони найкраще стежать за здоров’ям, тому й на пенсії часто ведуть активний спосіб життя. Для жінок кар’єра та виробничі успіхи означають менше, ніж сім’я та благополуччя дітей. З настанням пенсійного віку вони з’являються можливість більше приділяти уваги близьким. Домашні клопоти та турбота про домочадців рятують від самотності на пенсії та компенсують втрачені соціальні контакти.
Для чоловіків кар’єра перебуває у пріоритеті протягом усього життя. З настанням пенсійного віку та припиненням роботи основна мета в житті втрачається. Це посилюється особистісною кризою старіння. Чоловіки йдуть у себе, прокручують у голові скоєні у житті помилки, аналізують прийняті рішення, міркують сенс життя, тому з них криза пенсійного віку б’є сильніше.
Як боротися із кризою пенсійного віку?
Якщо ви відчуваєте, що зіткнулися з кризою пенсійного віку, потрібно постаратися якнайшвидше її подолати. Ось кілька порад психологів, як це зробити:
- Не займайтеся самобичуванням через минулі помилки.
- Знайдіть хобі. Відчуйте свій внутрішній вік . Можливо, вона набагато менша, ніж пенсійна, і саме час вивчити іноземну мову або навчитися танцювати.
- Заведіть нові знайомства. Старе коло друзів з роками стискається, тому сміливо розширюйте його новими людьми. Пенсійний вік – не привід для пустельництва.
- Займіться волонтерством. Це допоможе відчути себе потрібним, швидше пережити кризу і позбавить сумних думок.
Процес старіння природний, а криза пенсійного віку торкнеться кожного. Якщо людині не вдається впоратися з нею самостійно, необхідно звернутися за допомогою до психолога.
