Забуття деяких фактів та ситуацій з минулого — це нормальне фізіологічне явище. Але в психології відзначається здатність нашого мозку навмисне прибирати з пам’яті факти, що завдає багато незручностей людині та псувати її життя. Які види забування вивчаються в психології та як з ними боротися, розповімо у цій статті.
Що таке забування та які його види є в психології?
Забування – це природний процес, коли людина втрачає з пам’яті частину отриманої інформації. У психології його класифікують за двома ознаками:
- Відокремлення пам’яті вигаданих відомостей та їх видалення.
- Витіснення інформації через її небажаність.
Розрізняють 2 форми забування:
- Повне забування. Під цим процесом у психології мають на увазі нездатність не тільки відтворити, а й дізнатися інформацію чи явище.
- Часткове забування. До цього виду психології відносять ситуації, коли людина дізнається, але може згадати, чи спотворює спогади, та був і власну картину світу .
Механізм забування у психології
Процес забування у психології пов’язують із роботою клітин ЦНС. Існує кілька теорій для його пояснення:
- Нові дані, з якими знайомиться людина, руйнують старі асоціації. Через це забуваються події, з ними пов’язані.
- Ослаблення асоціацій із часом. Теорія підтвердилося щодо лише сенсорної пам’яті.
- Травмуючі спогади. Забування – захисний механізм від них.
- Зовнішні та внутрішні стимули. Ними визначаються спотворення у спогадах.
У психології виділяють кілька факторів, які посилюють забування:
- Вік. Маленькі діти не запам’ятовують події життя, оскільки не усвідомлюють себе особистістю і мають досвіду. Літнім людям стає складно зберігати події у своїй пам’яті через старіння головного мозку.
- Некорисність інформації. Якщо отримані знання людина не застосовує у житті і не відпрацьовує на практиці, швидко втрачає їх.
- Фізіологічний та психологічний стан. Вплив стресу, перевтома або вплив психотропних речовин може погіршувати увагу та посилювати забування.
Закони та причини втрати інформації
Під час вивчення механізму забування вдалося виділити основні закони, яким підпорядковується цей процес:
- Висновки та узагальнення запам’ятовуються краще, ніж окремі факти.
- Завчений матеріал забувається швидше, ніж осмислений.
- Мозок швидше стирає інформацію, яка несе негативний сенс і травмує людину.
- Інформація на початку чи наприкінці розмови запам’ятовується краще, ніж у середині.
- Краще зберігається у пам’яті події, які торкаються емоційну сферу, наприклад, оригінальна подача матеріалу. Детальніше про емоційно-вольову сферу людини читайте у статтях блогу « Психологія ».
Виділяють такі причини втрати інформації:
- витіснення даних на підсвідомий рівень;
- амнезія – повна втрата пам’яті, що є розладом психіки;
- придушення – захисна функція від негативних спогадів;
- змішування нової та старої інформацій, що заважає запам’ятовування.
Як боротися із забуванням?
У психології розроблено рекомендації для покращення пам’яті:
- Повторення прочитаного та закріплення знань на практиці.
- Використання мнемотехнік.
- Пошук сенсу отриманих даних.
- Візуалізація.
- Правильне харчування, багате на кальцій, магній, йод і вітаміни групи B.
Якщо має місце тимчасове забування, то повернути спогади допоможуть:
- навідні питання;
- асоціації;
- створення відповідної обстановки.
Придушення спогадів – це небажання усвідомити подію. Подібна тактика призводить до повторення небажаних подій або накладає відбиток на думки та поведінку людини. Щоб виправити ситуацію, психологи рекомендують:
- Визнати наявність проблеми.
- Відстежити зв’язок між думками, поведінкою та подіями у житті.
- Дозволити собі використати відпрацьовану тактику поведінки, але тільки собі на благо.
- Знайти адаптивні механізми для реакцій у відповідь.
- Спланувати дії без шкоди собі, якщо небажана ситуація знову сталася.
Часто самостійно виконати ці пункти людині непросто, і вона звертається за допомогою до психолога чи психотерапевта. Хочете стати таким фахівцем, який легко знаходить корінь проблем пацієнта, розуміє, як функціонує його особистість? Тоді записуйтесь на нашу програму навчання «» Ви отримаєте необхідні теоретичні знання для початку проведення консультацій та відпрацюєте їх на практиці.
