Чому в одній і тій самій ситуації люди поводяться по-різному? Хтось між особистою вигодою та чужими інтересами завжди обирає себе, інші готові якщо не пожертвувати, то чесно поділитися. Такі розбіжності у поведінці лягли основою етичної типології, розроблену Н.І. Козловим. У чому її суть та користь, розповімо у статті.
Основи етичної типології особистості
Етична типологія особистості – це класифікація поведінки людей при їх взаємодії з оточуючими . Етикотипи визначають манеру поведінки у суспільстві, ставлення себе і до стороннім людям. Вони залежать від психологічних характеристик, виховання людини та визначають:
- які цілі він ставить і як їх досягає;
- його реакцію на успіх та поразку;
- його роль соціумі та його взаємини.
В етичній типології враховуються:
- участі у конкретній ситуації;
- життєві тактики;
- цінності людини.
Докладніше про кожну з цих складових можете дізнатись зі статей блогу « Психологія ».
Теорію етикотипів можна представити у вигляді наступного графіка:
Як виявляють себе етикотипи насправді
Розглянемо, як поводяться 4 етикотипи за різних обставин.
Завжди працює на совість, до виконання завдання підходить відповідально. При розділі винагороди відстоює собі велику частку. | Якщо участь у чужому житті принесе йому дивіденди, допоможе. |
За чесне розподілення нагороди. При цьому завжди допомагає тому, хто потребує більше. | Сили вкладає у тих, хто йому важливий, може чогось навчити. Решті допомагає по можливості. |
Робить мало, намагається тиснути на жалість. Легко приписує заслуги іншого і потребує великої винагороди. | Дружить тільки з тим, хто в нього вкладає. Слабких принижує. |
З усіма колегами підтримує доброзичливе спілкування . Може взагалі відмовитися від нагороди. Для нього важливіша участь, а не результат. | Допомагає всім. Якщо сил не залишається, то уникає відповідальності. |
Практичне застосування етичної типології
У реальному житті людина приміряє він кожен із етикотипів, залежно від ситуації та оточення. Так, у роботі може виступати як Творець, спілкуючись із друзями бути Романтиком, а сім’ї — Паразитом. Але все одно, є домінантний етикотип особистості. Для його виявлення в етичній типології розроблено тест-опитувальник.
У чому практична цінність етичної типології:
- Показує розвиток особистості. Якщо позначити на цьому графіку, де людина знаходилася вчора і де виявилася сьогодні, то можна оцінити, чи розвивається вона, чи деградує. За допомогою графіка стає простіше побачити короткий шлях до того «квадрату», де людина хотіла б опинитися.
- Допомагає здійснити аналіз трьох станів. Для цього необхідно відповісти на запитання:
- яке місце я визначаю для себе на графіку;
- яке місце мені відводять оточуючі;
- який я є насправді.
Щоб отримати відповідь на перше запитання, необхідний самоаналіз, на друге – опитування кола спілкування , на третє – робота з психологом. Комбінація отриманих етикотипів дозволяє зіставити самосприйняття та оцінку соціуму.
Аналіз показує шляхи подальшого розвитку, допомагає скласти план дій із опорою наявні ресурси.