Психосоматика кашлю і виявлення прихованих емоцій 🤒

У чому полягає? Психосоматика кашлю – прояв емоцій, які ми ховаємо. Може бути реакцією на стрес або виникати через страх висловити свої бажання. Якщо кашель не проходить після лікування або раптово повторюється без видимих ​​причин, можливо, він є психосоматичним.

Як допомогти? Найбільш поширеними способами лікування психосоматичного кашлю є методи релаксації, такі як глибоке дихання та медитація, що допомагають знизити рівень стресу. Консультація психолога теж не буде зайвою.

Що таке психосоматика кашлю

Дослідники психосоматики вивчають зв’язок між психічними процесами та фізичним станом людини. Вони стверджують, що багато захворювань обумовлені як фізіологічними причинами, а й психологічними чинниками. Тобто наш організм стає дзеркалом для нашого душевного стану, відбиваючи наші думки, почуття та емоції.

Рекомендуем:

Генограма сім’ї: як використовувати досвід предків? 🌳

Поява кашлю, не пов’язаного із запаленням чи інфекцією дихальних шляхів, а спричиненого психічним дискомфортом чи нервовою напругою, є проявом психосоматики. Цей вид кашлю зазвичай характеризується сухим, дзвінким звуком, схожим на собачий гавкіт.

У більшості випадків він проявляється протягом дня і повністю пропадає надвечір, вночі людина також не кашляє. Відсутні інші симптоми застуди, такі як нежить, закладений ніс або підвищена температура. Крім того, звичайні ліки від кашлю не допомагають упоратися з ним.

Симптоми психосоматичного кашлю у дорослих та дітей

Пацієнти описують дихальне порушення психогенного характеру як відчуття нестачі повітря. У дорослих можна відзначити такі симптоми:

• прискорене дихання, причому людина починає дихати короткими та частими вдихами;
• частота дихання збільшується, і виникає постійна задишка;
• з’являється сухий кашель, що виснажує, що посилюється в денний час.

У дітей психосоматика кашлю проявляється дещо по-іншому і залежить від віку:

• зазвичай захворювання проявляється у віці до чотирьох років;
• ніяких супутніх симптомів немає;
• із кашлем допомагає боротися швидка мова;
• у підлітковому віці може статися загострення захворювання, але за кілька років усе минає.

Значно ускладнюючи адаптацію дитини у дитячому садку та заважаючи професійній діяльності дорослого, частий кашель стає проблемою, яку необхідно вирішити. Людина усвідомлює, що її захворювання проявляється переважно у робочий час. Протягом дня кашель виснажує його та створює незручність у спілкуванні з оточуючими. Проте вночі настає тимчасове полегшення, яке припиняється наступного ранку.

Невротичний розлад виявляється після марних спроб пацієнтів вилікуватися від астми чи бронхіту. Вчені поки не знають, чому нервовий тик набуває форми такого вокального тику, який є повторним скороченням голосових зв’язок, схожим на заїкуватість. Цей тик виникає після сильних емоційних потрясінь та продовжує існувати протягом тривалого часу. За результатами докладнішого обстеження діагностується невротичний розлад.

Причини виникнення психосоматичного кашлю

Очищення організму від шкідливих речовин – основне завдання кашлю. А причини психосоматичного кашлю – у потребі очищення від душевного негативу, пов’язаного із ставленням до самого себе, навколишнього середовища чи конкретної ситуації.

1. Стрес . Кашель – це механізм, який допомагає організму позбутися енергії, що накопичилася, викликаної тривалим стресом. Гормони кортизолу, адреналіну і норадреналіну, які зазвичай активуються під час стресу і надають організму енергію для протидії короткочасному стресу, продовжують накопичуватися. Тому кашель служить засобом звільнення цієї енергії та є одним із найпоширеніших симптомів психосоматичних проявів.
2. Постійна напруга . Діє за аналогією зі стресом, виснажуючи емоційні сили організму.
3. Негативний досвід . За будь-якого натяку на нещасний випадок чи спогаді про нього людина довго відкашлюється, начебто вона подавилася, напад може повторитися. Або ж кашель може виникати щоразу, коли людина відчуває страх, подібний до такого, який він відчував у момент нещастя.
4. Негативні слова . Людина може почати кашляти, щоб позбавитися почутого негативу. І це не фігура мови. Також можливо, що з’явиться напад, який зупинить саму людину, яка має намір імпульсивно сказати щось погане.
5. Самокритика . Стрес і, як наслідок, неприємні симптоми виникають також через постійне невдоволення собою і самобичування, коли ми караємо себе подумки, навіть за вигадані провини.
6. Нестача уваги . Шум від покашливань привертає увагу оточуючих і нагадує їм про існування того, хто видає ці звуки, викликаючи у них турботу та співчуття. Як правило, до хворого прийнято виявляти співчуття.

Психосоматика кашлю у дитини

Діти, які страждають на емоційно-мнестичні порушення, обсесивно-компульсивний розлад і фобії, часто мають психогенні симптоми.

Каталізатором для нападу може стати:

• конфлікт у сім’ї між батьком та матір’ю;
• надмірна опіка;
• суворі батьки;
• конфлікти у школі з учителями чи однокласниками;
• сварки із друзями;
• втома, високі шкільні та факультативні навантаження;
• перехідний вік, пубертат.

Щоб вилікувати кашель, який поступово входить у звичку через те, що постійно повертається, необхідно усунути неприємну ситуацію, що спричиняє його появу. Ми вже вивчили причини психосоматичного кашлю в дітей віком, і тепер настав час зрозуміти, як із цим впоратися.

Часто психолог використовує ігрову форму роботи з дитиною та практикує різноманітні творчі методи, включаючи арт-терапію. Завдяки цьому маленькому пацієнтові простіше розповісти та висловити свої емоції.

Основні психологічні конфлікти, що призводять до кашлю

Індивідуальна психологічна структура та історія життя у кожної людини свої, не схожі інші. І причини психосоматичного кашлю у всіх різні. Проте існують певні загальні психологічні конфлікти, які зазвичай призводять до психосоматики:

• Кашель може стати способом уникнути конфліктної ситуації та запобігти висловленню своєї думки чи почуттів . Переживаючи конфлікт між бажанням говорити та страхом висловитись, людина використовує кашель як засіб змусити себе замовкнути. Він побоюється, що його слова будуть незрозумілими або призведуть до негативних реакцій, наприклад, засудження чи покарання.
• Протиріччя між бажанням почути інформацію та страхом її отримати . Люди прагнуть отримання словесної підтримки, схвалення, але водночас бояться зіткнутися з критикою, докором, відмовою чи загрозою. Щоб уникнути психологічної травми, вони часто використовують кашель як засіб для заглушення неприємних слів.
• Щиро бажаючи насолоджуватися життям , втілювати поставлені собі цілі, слідувати прагненням, людина у своїй приховує у собі страх перед ризиком, помилками, програшами і неправильним вибором. Кашель є захисною реакцією, яка дає повноцінно дихати, отже, жити.

Вплив заблокованих емоцій на кашель

Кашель має як фізичну, і емоційну природу, адже є способом вираження емоцій через фізичне тіло. Якщо ми не усвідомлюємо свої емоції або прагнемо придушити їх, вони можуть накопичуватися та стати джерелом психосоматичного кашлю.

• Гнів . Почуття образи, приниження, образи чи несправедливості породжує емоцію, відому як гнів. Він може бути спрямований як на себе, так і на оточуючих. Якщо ми не в змозі вдягнути свою злість у конструктивні вирази або залагодити конфлікт мирним шляхом, вона може трансформуватися у кашель. Кашель виконує функцію розрядки гніву, виносячи його назовні або пригнічуючи всередині.
• Страх . Кашель – це реакція, яка може з’явитися в тих випадках, коли ми відчуваємо, що перебуваємо в загрозливій, небезпечній чи безвихідній ситуації. Причиною кашлю може бути і реальний, і вигаданий страх. Коли не можемо усунути свій страх або адекватно впоратися з ним, кашель використовується як спосіб захистити себе від цих почуттів або приховати їх від оточуючих.
• Сум . Кашель – це спосіб подолати смуток або висловити його. Сум виникає, коли ми розчаровані, самотні або сумні. Якщо ми не можемо знайти сенсу в житті або розділити свій смуток з кимось, він перетворюється на потужну силу, яку можна виразити через кашель.

Лікування кашлю у дорослих з урахуванням психосоматики

При виявленні психосоматичної природи кашлю слід застосовувати певну схему процесів. Важливо пам’ятати, що точний діагноз може бути поставлений лише досвідченим фахівцем. Лише він зможе підібрати необхідну терапію. Кожен випадок є унікальним, і самолікування зазвичай лише посилює проблему.

1. Психологічні чинники часто призводять до розвитку неприємного симптому кашлю , але фізичні зміни також відіграють важливу роль, їх не можна виправити лише психотерапією. Тому лікар оцінює стан пацієнта та підбирає кошти від кашлю для усунення симптомів та підтримки здоров’я органів дихальної системи. Крім того, лікування часто включає прийом заспокійливих препаратів. Медикаментозна терапія відіграє у цьому процесі.
2. Пошук істинних причин захворювання та вироблення нових поведінкових стратегій – це основна мета психотерапії, яка включає співпрацю з психологом.
3. Комірцева зона – важлива частина тіла, на яку слід звернути увагу при кашлі. Використання мануальних процедур та масажу ефективно знімає м’язові затискачі, сприяє розслабленню.
4. Заміна шкідливих установок підсвідомості на цілющі стане можливим при щоденному повторенні правильних афірмацій.

Кашель із психосоматики найчастіше є результатом неправильного способу життя. Можна порадити:

• більше спілкуватися з близькими людьми та друзями, чия компанія приносить вам радість;
• активно займатися спортом;
• більше гуляти;
• стежити за харчуванням;
• контролювати режим дня;
• приділяти час собі та своєму хобі;
• відпочивати, намагатися спати не менше восьми годин на добу.

Спільні зусилля медицини та психотерапії є ключем до вирішення проблеми. Адже і якість життя можна значно покращити, усуваючи нав’язливий кашель, який часто викликається психосоматичними причинами.

Недостатньо просто приймати ліки чи проходити фізіотерапевтичні процедури, важливо виявити справжню психологічну причину хвороби та уважно її вивчити. Психогенний кашель може бути успішно переможений лише за такого підходу.

Часті питання про психосоматику кашлю

Відповідаємо на популярні запитання. 

Коли варто запідозрити психосоматику кашлю?

Діагностика психосоматичного кашлю може представляти певні труднощі через його схожість зі звичайним кашлем та можливості плутанини з іншими захворюваннями. Тим не менш, існують нюанси, які можуть свідчити про психологічну природу кашлю. Ось кілька із цих ознак:

• кашель тривалий, що не піддається медикаментозному лікуванню;
• кашель стає сильнішим у певних життєвих ситуаціях або під час стресу;
• кашлю супроводжують головний біль, безсоння, серцебиття, підвищений тиск;
• каталізатором прояву кашлю є травмуюча ситуація;
• кашель може бути пов’язаний із якимось процесом або дією.

Чи вважається психосоматика наукою?

Наукова дисципліна, відома як психосоматика, досліджує взаємозв’язок між фізичними недугами та психологічними, емоційними та соціальними факторами. Психосоматичні порушення визначають як широку групу захворювань, які зазвичай виникають в результаті стресу або депресії.

Чи лікується психосоматика?

Терапія психосоматичних захворювань часто виявляється ефективною, а прогноз є сприятливим. Корекцію таких розладів проводять психологи разом із лікарями вузької спеціалізації.

Чому ми схильні до психосоматичних розладів?

Більшість вчених вважають, що психосоматичні чинники є головною причиною вісімдесяти відсотків усіх захворювань. Наш фізичний стан безпосередньо залежить від наших думок, настроїв та здатності насолоджуватися позитивом та красою. Здоров’я пов’язане з нашим умінням відчувати себе щасливими, нюансами нашого характеру та нашим ставленням до власних злетів та падінь у житті.

Дослідження психосоматики кашлю є дуже цікаву і значиму тему. Адже, безперечно, кашель може виникати не лише внаслідок фізичних причин, а й бути викликаним емоційними чи психологічними станами. Такі фактори, як невирішені конфлікти, стресові ситуації, тривожність і депресія можуть впливати на наше тіло та провокувати кашель.

Встановлення зв’язку між психічним станом та фізичним здоров’ям допоможе нам ефективніше керувати своїми емоціями та справлятися з кашлем. Дуже важливо вчасно звернутися за професійною медичною допомогою. Адже турбота про наш фізичний та психічний стан має стати пріоритетом у підтримці здоров’я.