Про що мова? Ключовий концепт психоаналізу полягає в тому, що люди не цілком усвідомлюють справжні мотиви та бажання, які керують їхніми діями. Ці приховані чинники, укорінені в несвідомому, вимагають спеціального тлумачення виявлення та розуміння.
Які методи? Один із основних методів – вільні асоціації. Пацієнт висловлює думки без цензури, що дозволяє побачити приховані мотиви.
Що таке психоаналіз
Психоаналіз, розроблений Зигмундом Фрейдом наприкінці ХІХ століття, одна із основоположних і відомих напрямів у психології. Він заснований на багатому клінічному досвіді австрійського психотерапевта, і вже багато десятиліть застосовується для лікування психічних розладів.
Які основні принципи лежать в основі методу Фрейда?
- Зіткнення між свідомим та несвідомим можуть призводити до неврозів, апатії, депресій та інших психічних розладів.
- Людина формує свій досвід, знання та поведінку під впливом неусвідомлених бажань.
- Іноді, намагаючись зрозуміти ці бажання, людина стикається з механізмами захисту, які можуть заважати усвідомленню.
- Через свідомість можна подолати вплив несвідомого. Психоаналіз є методом терапії, спрямований на вирішення даної проблеми.
Згідно з класичним психоаналізом Фрейда, метою психоаналітичної терапії є надання пацієнту можливості висловити всі свої думки, асоціації та мрії. Психоаналітик ретельно аналізує висловлювання пацієнта, інтерпретуючи їх як прояви прихованих несвідомих конфліктів та бажань.
Історія психоаналізу
Історія розвитку психоаналізу розпочалася у 1880-х роках, коли доктор Й. Брейєр розповів З. Фрейду про свою пацієнтку, яка одужала від істеричних симптомів після гіпнотичної сесії. Під впливом гіпнозу їй вдалося згадати досвід, що травмує, що на неї впливає, відбулася сильна емоційна реакція. Це призвело до катарсису та значного покращення її стану, проте після пробудження вона не пам’ятала про те, що говорила
Фрейд та його колега Брейєр вирішили використати аналогічні методи лікування на своїх пацієнтах, і результати їхніх досліджень підтвердилися. Разом вони опублікували свої висновки та результати у спільній роботі під назвою “Дослідження істерії”, пояснюючи, що симптоми істерії можуть бути викликані забороненими та травмуючими спогадами, які виганяються зі свідомості, але, як і раніше, впливають на пацієнта.
Особисті обставини змусили Брейєра відмовитися від подальших досліджень, і Фрейд продовжив працювати поодинці. Він виявив, що подібні результати можна досягти не тільки за істерії, але й за нав’язливих сексуальних станів, які часто виникають у дитинстві. Психоаналітик вважав, що Едіпів комплекс є ключовим джерелом неврозів. Симптоми починають формуватися, коли несвідомі бажання дитини прагнуть подолати заборону, але часто діти не можуть цього зробити через загрозу покарання чи збентеження.
Основні положення психоаналізу
Фрейд припускав, що справжні причини психологічних проблем людини слід шукати у її несвідомому, у недоступній частині психіки, яку ми не усвідомлюємо. Все життя думки і переконання людини виявляються під впливом інших людей та подій, які вона, можливо, навіть не пам’ятає або не вважає важливими.
Наша поведінка також визначається інстинктами, які важко контролювати. Фрейд вважав, що завдання психіатра полягає у допомозі пацієнту відновити у пам’яті та проаналізувати свої переживання, думки, асоціації та почуття. Таким чином, психіатр перекваліфікується на психоаналітика.
Ключові положення психоаналізу:
- Свідоме та несвідоме часто конфліктують, що призводить до неврозів, страхів, депресії та інших психічних розладів.
- Досвід та знання людини формуються її несвідомими бажаннями.
- Коли людина намагається зрозуміти свої несвідомі бажання, активуються захисні механізми, що заважають їхньому пізнанню.
- Несвідоме усувається у вигляді усвідомлення.
- Вирішення психологічних проблем можливе за допомогою психоаналізу.
Завдання психоаналізу
Однією з головних цілей психоаналізу є пошук психологічної природи та джерела негативних симптомів, таких як переживання, тривога, напруга. Для цього психолог встановлює довірчі стосунки з клієнтом, щоб він міг розслабитися, відкритись та щиро поділитися своїми почуттями, мріями, занепокоєннями.
Психоаналіз вирішує кілька завдань:
- допомога у пошуку відповідей на внутрішні питання;
- формування позитивних відносин з навколишнім світом та людьми;
- підвищення самооцінки;
- усунення невротичних станів;
- розуміння свого минулого;
- можливість змінити своє життя і себе на краще.
Напрями психоаналізу
Основні напрямки психоаналізу:
- теорія поведінки, розроблена Фрейдом. Вона згадується у рамках класичного психоаналізу, а й у аналітичної психології, й у гуманістичному психоаналізі;
- вивчення основних прихованих мотивів поведінки людини, зокрема тих, що стали причиною розвитку психічних захворювань;
- лікування психічних розладів методом, заснованому на аналізі та розробці несвідомих установок.
Методи психоаналізу
Залежно від ситуації та стану пацієнта застосовують один або кілька із п’яти основних методів психоаналізу. Для більшої результативності їх поєднують.
Вільні асоціації
Цей метод, вперше запропонований Фрейдом, передбачає, що люди без страху говорять про свої думки та образи під час зустрічей із психоаналітиком. Це стирає межу між свідомими та несвідомими думками, дозволяючи консультанту виявити внутрішні конфлікти, щоб робота з ними була більш ефективною.
Інтерпретація
Це повідомлення, в якому психолог надає сказаному клієнтом будь-який сенс, що розширює та поглиблює той зміст, який має на увазі сам клієнт. Клієнт може підтвердити правильність інтерпретації своєю реакцією на неї, наприклад, — згадати будь-яку подію за тим, що сказав психолог. А може й не підтвердити.
Мета інтерпретації — зробити психічні події свідомими, а отже, ви зможете краще розуміти себе і бути автором свого життя.
Трактування снів
Аналіз снів передбачає поєднання вільних асоціацій людини свого сну з трактуванням психотерапевта.
Метод перенесення та контрперенесення.
Взаємодія між індивідуумом та його психоаналітиком може призводити до проектування на консультанта почуттів, переконань та образів з минулого, а також до контртрансферу з боку консультанта. Вивчення трансференції та контртрансференції (перенесення та контрперенесення) допомагає виявити та вирішити основні конфлікти.
Аналіз опору
Опір – це все, що перешкоджає аналізу, а також розумному його клієнта. Опір захищає страждання людини як старий адаптивний механізм.
Техніка аналізу опору складається із процесу усвідомлення опору, його виявлення, прояснення мотивів та інтерпретації. Подолання опору відкриває шлях до опрацювання афектів і бажань, які стоять за опором.
Психоаналіз – це процес, який зазвичай потребує значного часу. Однак, якщо людина готова до змін та роботи над собою, цей метод може допомогти їй впоратися з психологічними проблемами, труднощами та депресією, а також знайти нові радості та сенс життя.
Сучасний психоаналіз
Сучасний психоаналіз став основою появи різних шкіл і теорій.
- Об’єктні відносини . У цій школі вивчають формування ранніх відносин з іншими людьми та їх вплив на особистість та поведінку дорослої людини.
- Сімейні системи . Обговорюється сімейна динаміка та її впливом геть психологічне добробут кожного її члена.
- Самопізнання та самопсихологія . Метою цієї школи є підвищення самооцінки та саморозуміння за допомогою психоаналітичної терапії. При цьому особлива увага приділяється внутрішньому світу пацієнта та його особистісному зростанню.
Всі психологічні школи мають свої методи та підходи до роботи з клієнтами, але їх спільна мета – допомогти людині зрозуміти себе, свої бажання та прагнення, вирішити конфлікти та досягти психологічного благополуччя.
Безліч теорій психоаналізу сприяє прогресу та зростання популярності цього напряму в психології та психотерапії.
Ефективність та результати психоаналізу
Багато людей, що пройшли психоаналіз, зазнали позитивних змін у своєму житті в результаті застосування цього методу та практик.
Незважаючи на необхідний час, гроші та емоційні вкладення, ті, хто пройшов психоаналіз, часто повідомляють, що почуваються більш впевненими, щасливими та вільними від минулих проблем.
Часті питання про методи психоаналізу
Сеанси в класичному психоаналізі зазвичай відбуваються 4 рази на тиждень, тоді як у психоаналітичній терапії зазвичай проводиться одна зустріч на тиждень, іноді доходить до 3 разів. Класичний психоаналіз може тривати багато років, приблизно від 3 до 5 років. Психоаналітична терапія також є тривалим процесом, що включає глибоке дослідження психіки. Зазвичай вона триває кілька років.
Психоаналіз та психоаналітична психотерапія мають форму сесій. Сеанс психотерапії проводиться “віч-на-віч”, де пацієнт і психотерапевт сидять навпроти один одного. У психоаналізі така форма використовується лише на перших інтерв’ю чи діагностичній сесії. На довгих сесіях клієнт лежить на кушетці та не бачить свого лікаря.
Психоаналіз, заснований на працях Зигмунда Фрейда, є формою психотерапії, спрямованої на дослідження несвідомих психічних процесів, їхнього впливу на поведінку та психічне здоров’я, а також лікування тривожних та депресивних захворювань пацієнта, психосоматичних та інших проявів захворювань, пов’язаних із психікою людини. Це спосіб лікування психологічних розладів, заснований на вивченні психічних несвідомих процесів, відомий також як “глибинна психологія”.
На відміну від психоаналізу, КПТ є формою терапії, орієнтовану на вирішення проблеми або для певної дії. Терапія спрямована на виявлення та застосування способів, які допоможуть людині досягти поставленої мети і, до того ж, зменшити симптоми розладу.
Какова продолжительность психоанализа?
Сеансы в классическом психоанализе обычно проходят 4 раза в неделю, тогда как в психоаналитической терапии обычно проводится одна встреча в неделю, иногда доходит до 3 раз. Классический психоанализ может продолжаться многие годы, примерно от 3 до 5 лет. Психоаналитическая терапия также является длительным процессом, который включает глубокое исследование психики. Обычно она длится несколько лет.
В чём разница между психоанализом и психоаналитической психотерапией?
Психоанализ и психоаналитическая психотерапия имеют форму сессий. Сеанс психотерапии проводится “лицом к лицу”, где пациент и психотерапевт сидят напротив друг друга. В психоанализе такая форма используется только на первых интервью или диагностической сессии. На длинных сессиях клиент лежит на кушетке и не видит своего врача.
Какие заболевания лечит психоанализ?
Психоанализ, основанный на трудах Зигмунда Фрейда, является формой психотерапии, направленной на исследование бессознательных психических процессов, их влияния на поведение и психическое здоровье, а также лечение тревожных и депрессивных заболеваний пациента, психосоматических и других проявлений заболеваний, связанных с психикой человека. Это способ лечения психологических расстройств, основанный на изучении психических бессознательных процессов известен также как “глубинная психология”.
В чем разница между психоанализом и КПТ?
В отличие от психоанализа, КПТ представляет собой форму терапии, ориентированную на решение проблемы или для определённого действия. Терапия направлена на обнаружение и применение способов, которые помогут человеку достичь поставленных целей и, к тому же, уменьшить симптомы расстройства.