У більшості культур існує найсуворіше табу на інцест. Ми можемо згадати династію Габсбургів, у якій через практику інцесту дедалі більше народжувалося дітей із уродженими каліцтвами. Але інцест має не лише фізичні наслідки.
Психологічний інцест має деструктивний вплив, навіть після того, як людина виростає. Він заважає дітям відокремитися від батьків та почати жити своїм життям.
Чому інцест діє так руйнівно, якими є його неочевидні ознаки та наслідки, ми поговоримо в цій статті.
Інцестом вважаються сексуальні відносини між кровними родичами першого та другого ступенів спорідненості. З юридичної точки зору шлюб між двоюрідними братами і сестрами легальний і не вважається інцестом.
Але в психології інцест — це не лише сексуальний зв’язок, і не лише зв’язок між кровними родичами. Психологія відносить до інцесту секс між матір’ю з сином навіть якщо дитина була усиновлена. Також і любовні стосунки зведених брата із сестрою є інцестом з погляду психології. У професійних прийомних сім’ях: психологія вважає інцестом зв’язок між братами та сестрами, незважаючи на те, що вони не мають кревної спорідненості.
Відомий французький психолог Каролін Ельячефф називає інцестом другого типу ситуації, коли дочка “відводить” коханця у матері (або мати у дочки). При такому інцесті психологія матері може приховувати несвідоме ревнощі до дочки, але також у фокусі психології при вторинному інцесті виявляється бажання дочки бути ближчою з мамою.
Виникнення потягу дітей у багатьох культурах визнається(Педофілією) і подвійним збоченням, якщо йдеться про власних дітей, хоча історія і може навести приклади такої практики.
Не завжди, коли йдеться про інцест, мається на увазі безпосередньо статевий акт. Наприклад, якщо чоловік дивиться інцест у порнофільмах, психологічно це може свідчити про наявність усвідомлюваного чи несвідомого бажання.
Психологічний інцест може виражатися і в гіпертрофованій, патологічній любові до дитини без сексуального компонента. Докладніше поговоримо про це далі.
Психологи розсувають рамки поняття інцесту. Сама собою поява сексуального підтексту у відносинах між батьками та дітьми вже є нездоровою і може спровокувати інцестуозні відносини надалі. Щодо цього практикуючі психологи дають кілька корисних порад:
- Не цілувати дітей у губи;
- Не приймати душ або ванну разом з дитиною іншої статі;
- Чи не переодягатися при дитині, не демонструвати йому оголене тіло;
- Також небажано, коли різностатеві діти приймають разом ванну.
Наукастверджує, що особливо важливим є вік 4-6 років, коли у дитини активно формується уявлення про власну статеву ідентичність і закладаються основи сексуальної поведінки. Засвоюючи норму із сім’ї, дитина може згодом набути схильності до інцесту.
Проявом інцесту можуть бути еротичні ігри з демонстрацією геніталій: у дітей це часто гри у лікаря. Якщо такий сценарій повторюється регулярно, наприклад, між сестрою та братом, то психологія розглядає його як прояв інцесту. Іноді інцест з братом чи сестрою може бути присутнім у нав’язливих. У такому разі, можливо, варто звернутися до психолога.
Карл Юнг та інші визначають інцест як інверсію прихильності – хворий спосіб прояву близькості. Навіть у відсутності сексуальних дій інцестуозні стосунки накладають руйнівний відбиток на все життя дитини.
Психологія називає інцест у сім’ї однієї з найважчих травм. Якщо між родичами існує велика різниця у віці, наприклад, це батько та дочка, або мати та син, то такий інцест психологія вважає більш травматичним, оскільки в ньому є насильство.
Ще більш травматичним є сексуальний чи психологічний інцест, у якому беруть участь батько і син. Досі існує думка, що такий досвід накладає відбиток на формуваннядитини.
Навіть символічний, або психологічний, інцест матері з сином або батька з дочкою має далекосяжні наслідки. Ними можуть бути:
- Негативне ставлення до себе, неприйняття свого тіла;
- Аутоагресія (мазохізм), руйнівна поведінка (алкогольна чи наркотична залежність);
- Суїцидальні схильності;
- Хронічне почуття провини та сорому;
- Нездатність встановлювати близькі відносини, одружитися;
- Підозрілість і настороженість стосовно людей протилежної (або своєї) статі.
Потрібно багато часу, щоб рани затяглися. Інцест – дуже делікатна тема і вимагає від психотерапевта терпіння та участі. Жертви інцесту часто не можуть ідентифікувати свої почуття. Звертаючись за допомогою до психолога, вони часто перебувають у розгубленості. Щоб усвідомити і прийняти те, що трапилося, нерідко потрібен час, тому психотерапія може тривати роками.
