Не як усі: класифікація девіацій 🤔

Девіацією називають відхилення від норми. Девіації можуть мати різні форми: дивні чи нав’язливі бажання, зміни у структурі психіки, химерні вчинки. У найбільш уживаному значенні девіація – це поведінка, що соціально заперечується.

У цій статті поговоримо про причини та мотиви девіацій, а також про класифікацію типів девіацій та про сексуальні девіації.

Теорії розвитку девіацій

Рекомендуем:

Сексологія та значимість сексу для чоловіків і жінок різних вікових груп 🛌

Психолог Роберт Хаер у своїй книзі «Позбавлені совісті», присвяченій еталону девіантної поведінки — психопатам, пише про медичні дослідження, в ході яких було показано, що такі люди мають вкрай низьку активність дзеркальних нейронів (зони головного мозку, що відповідає за емпатію). Більшість дослідників схиляються до того, що низька активність цієї зони не є генетично детермінованою, а формується під впливом якихось факторів. Ця теорія дуже добре пояснює причини сексуальних девіацій та інших форм поведінки, що відхиляється, проте вимагає додаткових досліджень.

Психологічний підхід робить акцент на вплив мікросередовища (сім’ї) та виховання. Його дотримуються багато психологів, починаючи з Зигмунда Фрейда. Іншими словами, злочинцями не народжуються, а стають. 

Вивчаючи біографії вбивць-маніяків, можна побачити, що в багатьох із них у дитинстві був досвід сексуального насильства. Також відомо, що ПТСР може стати причиною зміни психіки та девіантної поведінки. Таким чином, девіації пов’язують із психічними травмами індивіда.

Соціологічні теорії зосереджені на зв’язках між девіантною поведінкою та соціокультурним середовищем. До них належить статистична теорія Кетле (високий рівень злочинності уражає неблагополучних районів).

Ще одна – теорія аномії, висунута французьким соціологом Емілем Дюркгеймом. Він увів поняття «аномії» як причини девіації, щоправда, не створив класифікації. Аномія — це відсутність норм і «колективного порядку», стан хаосу та дезорганізації, що призводить до девіантної, зокрема суїцидальної поведінки. 

Типи девіацій

Класифікацій девіацій дуже багато. Ми обмежимося найважливішими.

За спрямованістю відхилення розрізняють девіації (за Клейнбергом):

• Негативні;
• Нейтральні (ізоляція, пустельництво);
• Позитивні (самопожертва, героїзм, абсолютна чесність тощо). 

Існують такі види девіацій:

• індивідуальна (дії однієї людини);
• Групова (дії групи, наприклад терористів, сектантів, релігійних фанатиків).

Причини девіацій

Девіація – це ненормальна з погляду соціуму поведінка. Отже, саме поняття дуже залежить від соціокультурного контексту.

Низький культурний рівень взагалі є одним із факторів девіацій. У деяких випадках девіантна поведінка – це норма сім’ї і вона, природно, переймається дитиною. При цьому сексуальні девіації у дітей є темою, яка вивчена недостатньо. Хоч якихось осудних теорій сексуальної девіації, крім психічних відхилень, на жаль, на сьогоднішній день немає.

Серед причин девіантної поведінки виділяють психопатологію:

• Розумова відсталість;
• ЗПР (затримка психомовного розвитку) у дітей;
• СДВГ (синдром дефіциту уваги та гіперактивності);
• Неврози.

Т.Шибутані наголошує на тому факті, що девіантна поведінка часто імпульсивна, вона є результатом втрати самоконтролю. Іноді девіації мають характер компульсій: нав’язливих спонукань, яким дуже складно противитися.

Ще однією причиною девіантної поведінки вважають адикції (від англ. addiction — шкідлива звичка):

• Викликані прийомом хімічних речовин (алкоголізм, токсикоманія, наркоманія, лікарська залежність);
• Уникнення реальності (азартні, комп’ютерні ігри);
• Зміна психічного стану за допомогою музики (в основному, ритмічної типу Drum аnd Bass, мантр);
• Фіксація уваги на певних видах діяльності (трудоголізм, повне занурення у роботу, медитації);
• Фіксація на їжі (анорексія та булімія);
• Фіксація на сексі (порнозалежність тощо).

Для того, щоб перевірити людину на сексуальні девіації, зокрема схильність до сексуальної адикції, використовують тест П.Карнеса із 25 питань. Докладніше про адикції в сексі можна прочитати у статтях розділу « Сексологія».

Класифікація сексуальних девіацій

До сексуальних відхилень відносяться:

• Порнозалежність;
• Фетишизм та трансвестизм;
• Фобії ;
• Інцест;
• Зоофілія;
• Педофілія та геронтофілія;
• Ексгібіціонізм та вуайєризм.

Перелічені види сексуальних девіацій мають різну значимість, оскільки деякі з них сьогодні розглядаються як варіант норми, а деякі як симптоми психічного розладу. Докладніше про сексуальні девіації розповідається у статті « Сексуальні збочення, або про що зазвичай мовчать».

Класифікація поведінкових девіацій

Психологічних класифікацій девіацій багато. Зважаючи на те, що девіації є міждисциплінарним феноменом, їх вивченням займаються соціологи, психологи, антропологи. У психології поширена така класифікація.

Вважається, що поняття «девіація» стосується і дітей, починаючи з 5 років. У практиці проте більшого значення мають підліткові девіації.  

Класифікація девіацій підлітків

Підліткові девіації посідають особливе місце, т.к. у цьому віці юнакові чи дівчині важливо відокремитися від батьків, щоб прожити своє власне життя. Зазвичай це дуже лякає батьків і справедливо викликає побоювання, особливо якщо йдеться про сексуальні девіації підлітків.

Конфлікти, що викликає поведінка, бунт проти батьків зазвичай бувають у сім’ях з жорсткими кордонами та контролюючим типом виховання. Психологи пояснюють це необхідністю сепарації: що сильніше батько прагне утримати дитину поруч із собою, то сильнішим може бути заколот. Сексуальні девіації у підлітковому віці не рідкість: це вік, коли молоді люди активно експериментують та прагнуть нового досвіду.

Соціальні девіації підлітків можна класифікувати за рівнем соціальної схвалюваності: прийнятна поведінка та неприйнятна. Але найкращу класифікацію пропонує доктор психологічних наук Є.В.Знамовська.