Секс здатний стати не лише джерелом радості та задоволення, а й причиною сильного дискомфорту. Болючість, спричинена статевим актом, свідчить про диспареунію – сексуальну дисфункцію з органічною, але частіше психогенною природою. Чим викликано подібний розлад і як його позбутися?
Диспареунія у жінок та чоловіків
Диспареунія – офіційно визнане захворювання, що має код міжнародної класифікації (МКБ-10) 94.1. Раніше цим розладом займалися лише сексологи, а під причинами дисфункції розуміли психогенні фактори: неврози, депресії, проблеми у відносинах. Але нині диспауренію діагностують андрології, гінекологи та урологи, які розглядають у тому числі соматичні причини хвороби.
Головний симптом диспареунії – болючі відчуття, що виникають до, під час або після статевого акту. Пацієнти по-різному описують дискомфорт: печіння, різь, гострий або біль, що тягне в області малого тазу.
Органічними причинами диспареунії є:
- захворювання, що передаються статевим шляхом;
- аномалії розвитку статевих органів;
- Нещодавно перенесені операції;
- Травми в ділянці малого тазу.
Диспареунія у чоловіків і жінок може бути викликана неправильним вибором презервативу, алергічною реакцією на латекс або мастило, використанням невідповідної контрацепції (ковпачок, внутрішньоматкова спіраль та інші). У такому разі важливо вчасно звернутися до фахівця за компетентною допомогою.
Психогенні причини диспареунії
Дискомфорт під час сексу може виникнути навіть якщо немає жодних органічних причин. У такому разі необхідно звернутися до психогенних факторів, що спричиняють розлад. Серед них:
- Порушення сексуального розвитку : наприклад, ранній початок статевого життя;
- Внутрішньоособистісні конфлікти: неприйняття себе, своєї ролі у відносинах, негативні настанови про секс, як про щось порочне, брудне, низька самооцінка;
- Міжособистісні конфлікти: невирішені проблеми у парі, емоційна відчуженість.
На жаль, багато людей, які зіткнулися з диспареунією, соромляться звернутися за допомогою до сексолога чи психолога. Розлад може призвести до охолодження почуттів, зниження лібідо, інстинктивної відрази до сексуальних контактів, викликати вагінізм та еректильну дисфункцію.
Лікування диспареунії
Клінічні рекомендації для лікування диспареунії підбираються залежно від фізичного та психічного здоров’я пацієнта. Зазвичай проводиться комплексна терапія, до якої входить:
- Індивідуальна та парна психотерапія;
- Гіпноз;
- Тілесно-орієнтована терапія;
- Консультування у сексолога;
- Виконання інтимної гімнастики;
- Фізіотерапія.
Сексолог допомагає парі позбавитися сексуальних блоків, розслабитися, відновити довіру. В результаті відносини гармонізуються, секс стає джерелом насолоди. Про прийоми, які використовують у своїй роботі фахівці, ви можете прочитати в рубриці « Сексологія ».
