За статистикою, із передменструальним синдромом стикається до 90% дівчат та жінок. Ще 35% від цього числа звертається за медичною допомогою у зв’язку із тяжкістю симптомів ПМС. Чому всі ми повинні серйозніше поставитися до цього стану і розглядати його як серйозне захворювання, а не привід для жартів?
Що таке ПМС та яким він буває?
Передменструальний синдром – це хворобливий стан, викликаний дефіцитом естрогенів , симптоми якого виявляються незадовго до передбачуваного початку менструації. У цей період жінка може відчувати слабкість, нудоту, спазми у нижній частині живота, головний біль напруги.
Виразність передменструального синдрому часто залежить від віку. Чим старше стає жінка, тим яскравіше поводиться симптоматика. Також на ймовірність розвитку цього стану впливає кількість вагітностей та пологів, наявність захворювань сечостатевої та ендокринної систем, спосіб життя, якість харчування, щоденні стреси.
Передменструальний синдром має кілька форм. Кожна жінка може відчувати як одну з них, так і кілька.
- Цефалгіческій. Виявляється у вигляді головного болю, що іноді супроводжується нудотою або блюванням.
- Набрякла. Ця форма передменструального синдрому характеризується хворобливістю грудей, набряками кінцівок.
- Нервово-психічна. Наявні часті зміни настрою, дратівливість, психологічна чутливість.
- Кризова. Переважає гіпертонія, відчуття стискання грудини, можуть спостерігатися біль у серці.
За скільки днів до місячних починається передменструальний синдром?
Симптоми передменструального синдрому у жінок починають виявлятися у другій половині циклу. Виникаючи за 1-1.5 тижня до передбачуваних місячних, з початком менструальної кровотечі симптоматика слабшає та повністю зникає на 2-3 день нового циклу.
Коли передменструальний синдром потребує лікування?
Більшості ознак передменструального синдрому дають можливість займатися звичною діяльністю (нехай вона і буде пов’язана з деяким дискомфортом). Якщо симптоми виражені не дуже яскраво, то впоратися з нездужанням можна, використовуючи медикаменти з домашньої аптечки (знеболювальні та спазмолітичні препарати). Однак порядку ⅓ жінок стикаються з більш серйозним варіантом перебігу передменструального синдрому. У цьому випадку лікарі говорять про окреме захворювання, яке є навіть у довіднику МКБ-10 під N94.3.
У ході діагностики передменструального синдрому лікар визначає, що спричинило його. Якщо стан викликано окремим захворюванням, то призначається відповідна терапія. Багатьом жінкам прописують гормональні препарати, які допомагають стабілізувати цикл та психологічний настрій за рахунок оптимального балансу гормонів в організмі.
Якщо очевидних причин розвитку передменструального синдрому немає, то лікар дає пацієнтці рекомендації, пов’язані з режимом харчування, сну та неспання, фізичними навантаженнями. Наприклад, однією з порад може стати зниження рівня споживаного кофеїну, прийом полівітамінних препаратів та заборона на жорсткі дієти.
Що стосується сексуальної активності, то, за деякими дослідженнями, гормони, що виробляються в ході статевого акту та при досягненні оргазму, можуть сприяти полегшенню головного болю та м’язових спазмів. Багато сексологів упевнені, що секс під час ПМС коригує фізичне та психологічне самовідчуття жінок у позитивний бік. Докладніше про інші переваги статевих актів у різні дні циклу ви можете прочитати у статтях розділу «Сексологія» .
