Проблеми в інтимній сфері сприймаються як ознака неспроможності та слабкості, боляче б’ють за самооцінкою. Зіткнувшись із ними, ніхто не поспішає визнаватись у складнощах і відкладає вирішення пікантного питання. Адже в більшості випадків легко може допомогти хороший лікар. Наприклад, хвороба Пейроні, на яку страждає близько 1–2% чоловічого населення, часто робить секс нестерпним. Але при лікуванні у кваліфікованих хірургів понад 80% чоловіків повертають сексуальну силу.
Як клінічно проявляється хвороба Пейроні?
Хвороба Пейроні є розростання фіброзної тканини статевого члена, внаслідок чого на ньому з’являється ущільнення, пеніс викривляється. Це призводить до хворобливої ерекції та відмови від інтимного життя. Захворювання пов’язане з утворенням бляшок у білковій оболонці печеристих тіл статевого члена. З боку спинки пеніса та з його боків виникають доброякісні ущільнення.
Головною причиною виникнення цієї патології є мікротравми , у тому числі під час статевого акту. Тільки близько 3% чоловіків, які страждають на хворобу Пейроні, мають вроджену патологію.
Основними симптомами хвороби Пейроні є:
- хвороблива ерекція,
- викривлення пеніса,
- прощупуються бляшки при пальпації члена.
Як лікувати хворобу Пейроні.
Не всі випадки цього захворювання потребують лікування. Невелике відхилення у вигляді пеніса вважається варіантом норми. Перша фаза захворювання триває 6-18 місяців. Якщо на цій стадії звернутися до лікаря, можна обійтися консервативним лікуванням. Іноді хвороба ранніх стадіях проходить сама. Для визначення ступеня тяжкості патології лікар повинен оцінити викривлення статевого члена та болючість ерекції.
При значній мірі викривлення пеніса або у випадках, коли консервативна терапія не дає результатів, вдаються до хірургічних методів. Вважається, що вони дають найкращий результат. Але остаточне рішення щодо вибору тактики лікування має приймати лікар. На ранніх стадіях допомогти діагностиці може ультразвукове дослідження, метод МРТ, лабораторні дослідження.
Консервативна терапія хвороби Пейроні
Консервативне лікування включає:
- ін’єкційне введення в пеніс стероїдних гормонів та препаратів, що зупиняють утворення фіброзної тканини;
- нестероїдні протизапальні препарати для зменшення больових симптомів та запобігання розростанню бляшок;
- електрофорез з гормонами та лідазою, лазерна терапія, рентгенотерапія;
- вітаміни Е та А;
- при хворобі Пейроні показано застосування препаратів тамоксифену та колхіцину.
Хірургічне лікування хвороби Пейроні
У складних випадках або за відсутності хорошого результату від консервативного лікування, хвороба Пейроні лікується лише хірургічним способом. Методики проведення операції підбираються кожного пацієнта індивідуально. Вони можуть залежати від:
- перебігу хвороби;
- розміру статевого члена;
- кута його викривлення;
- безпеки еректильної функції;
- Можливості повноцінного сексуального контакту.
При досить великій довжині статевого члена проводять розтин білкової оболонки та ушивання. Пеніс стає трохи коротшим, але ця операція малотравматична і практично не має ускладнень. При невеликих розмірах статевого органу виробляють видалення бляшки із проведенням наступної пластичної операції .
Якщо при хворобі Пейроні у пацієнта спостерігається еректильна дисфункція, то єдиним рішенням часто є фаллопротезування або фалоімплантація.
Лікування хвороби Пейроні ударно-хвильовою терапією
Ударно-хвильова терапія – офіційно визнаний метод у лікуванні хвороби Пейроні, що підтвердив свою ефективність і легку переносимість.
Спочатку хвильова терапія на основі інфразвуку знайшла застосування в онкології. З її допомогою видалялися пухлини головного мозку у важкодоступних зонах. Показавши свою безпеку, цей метод був запозичений на лікування хвороби Пейроні. Сьогодні за допомогою інфразвуку відбувається повне чи часткове видалення бляшок у тканинах пеніса. Доведена ефективність цього становить 90-95%. Лікар визначає кількість сеансів ударно-хвильової терапії, їх періодичність, інтенсивність лікування, виходячи з перебігу хвороби Пейроні. Вплив безболісний, і після перших сеансів відзначаються позитивні ефекти.
Цей метод не використовується, коли бляшки ще м’які. Істотним мінусом і те, що у процесі терапії вдається вирівняти статевий член.
Про інші хвороби чоловічої та жіночої статевої системи, які впливають на сексуальне життя людей, можна прочитати у статтях блогу «Сексологія». У них ви дізнаєтеся не тільки про методи діагностики та лікування, але про причини виникнення захворювань та способи їх профілактики.
