Спостерігаючи за поведінкою людей стресової ситуації, можна побачити, що вони сповідують різну тактику поведінки. Одні замикаються, інші зливають гнів на оточуючих, треті спокійно ведуть діалог з агресором. Кожна із згаданих реакцій – це спосіб психологічного захисту людини від конфлікту. А що, взагалі, такий психологічний захист, які її основні механізми та тактики? Сьогоднішня стаття дасть докладні відповіді на ці запитання.
Поняття психологічного захисту та основних її видів
Цей термін ввів у світову психотерапію 1894 року Зигмунд Фрейд. У ході своїх досліджень австрійський психоаналітик з’ясував, що, потрапляючи в дискомфортну ситуацію, людина схильна вибирати одну з двох тактик подальших дій. Основними варіантами психологічного захисту за раннім Фрейдом виступають відображення та спотворення. У першому випадку суб’єкт спокійно реагує на «напад» , а в другому підміняє реальність, найчастіше звинувачуючи у тому, що оточує його людей.
Пізніше тема основних характеристик психологічного захисту піднімалася такими метрами психології, як А. Адлер та А. Маслоу. Що ж до вітчизняної психотерапії, тут вивченням основних видів психологічного захисту займалися Р.М. Грановська, І.М. Микільська, Г.В. Грачів.
У чому плюси та мінуси психологічного захисту?
Досліджуючи основні види психологічного захисту, вчені дійшли висновку, що можуть нести у собі як плюси, і мінуси. Позитивні фактори застосування психологічного захисту криються в:
- запобігання розвитку депресивних станів;
- поліпшення самопочуття ;
- зниження рівня тривожності та занепокоєння;
- уникнення конфронтацій.
Довгий час вважалося, що психологічний захист та її основні механізми не приховують негативних наслідків, оскільки спрямовані на нормалізацію душевного стану. Але в процесі вивчення феномена з’ясувалося, що психологічний захист має і мінуси. Наприклад, намагаючись вийти зі стану стресу, людина може зупинитися в особистісному зростанні, оскільки всі її сили будуть спрямовані на оборону.
Як формуються основні механізми психологічного захисту?
Основні механізми психологічного захисту людини виробляються у процесі зростання та розвитку. Перший досвід дитина отримує від батьків та інших значних членів сім’ї. У міру дорослішання деякі способи відкидаються через їх неефективність або травматичність, а на заміну їм приходять більш дієві варіанти.
Вже згаданий Фрейд у пізніших своїх дослідженнях виділяв дві групи основних механізмів психологічного захисту від конфлікту:
- Примітивні чи проективні — закладаються в основному в дитинстві і спрямовані на недопущення у свідомість інформації, що травмує. Наприклад, людина зіткнулася з переживанням, яке сильно її засмутило (смерть близького, невиліковне захворювання). Основним способом психологічного захисту особистості у цьому випадку може стати заперечення того, що відбувається.
- Зрілі або дефензивні – націлені на прийняття та осмислення того, що відбувається. Переживання все ще впливає психіку, але людина вже інтерпретує його собі найменш безболісним способом. Цим механізмам навчаються у процесі дорослішання.
Кожна група основних тактик психологічного захисту включає низку понять. З визначенням найпоширенішим їх можна ознайомитися нижче.
Як виглядає та реалізується психологічний захист?
На сьогодні спеціалістами з психологічного консультування було виділено близько 50 основних видів психологічних захистів. Серед них найбільш поширені такі:
- Сублімація – зняття внутрішньої напруги шляхом перенаправлення енергії. Наприклад, безплідні батьки можуть усиновити дитину.
- Витіснення – ще один поширений вид основного психологічного захисту. Суб’єкт забуває події, причому робить це навмисно, підмінюючи травмуючі враження новими, позитивного характеру.
- Регресія – даний механізм передбачає перехід на ранні стадії розвитку. Типовим прикладом регресії стає бажання хворої людини, щоб про неї піклувалися та опікувалися.
- Раціоналізація – створення видимості розумної поведінки. Це найпоширеніший із усіх основних способів психологічного захисту особистості. Включно з раціональною поведінкою, людина виправдовує свою миттєву реакцію на подію, що травмує.
- Заперечення – небажання миритися з присутністю проблеми у житті. До заперечення зазвичай схильні діти (досить згадати улюблений багатьма малюками спосіб вирішення проблем: «я в будиночку»).
- Компенсація – несвідоме подолання дефектів. Наочний приклад компенсації: суб’єкт не може досягти успіху в одній сфері свого життя, тому намагається досягти того самого в іншій.
- Проекція – виявлення в оточення дефектів, які людина намагається не помічати в собі. Прокрастинатор ніколи не визнається в наявності у себе цієї проблеми, зате відзначатиме кожен випадок, коли його колеги зривають терміни здачі роботи.
Чи можна навчитися психологічному захисту?
Аналізуючи основні види та функції психологічного захисту, психотерапевти дійшли висновку, що людина може сама виробити систему, що дозволяє підтримувати внутрішню гармонію. Для одних вихід може бути у промовлянні та прийнятті власних емоцій, для інших – в абстрагуванні від ситуації, для третіх – у перебільшенні. Докладніше про різні тактики та їх застосування ви можете дізнатися з розділу «Коучинг» .
