Товариська особистість — важливий чинник її соціального успіху. Комунікабельна людина притягує погляди в будь-якій компанії, легше домагається преференцій, швидше будує кар’єру. Що робити людям, чия комунікабельність залишається на низькому рівні? Чи можна її розвинути чи варто одразу змиритися з тим, що назавжди залишишся на узбіччі яскравого життя?
Що таке товариськість?
У психології під товариським розуміється здатність людини встановлювати контакти і вести конструктивний діалог з представниками будь-яких соціальних верств. Це вроджена характеристика особистості , яка залежить від темпераменту та типу нервової системи. Наприклад, холерики та сангвініки товариські за своєю природою, а меланхолікам та флегматикам доводиться зробити над собою зусилля, щоб заговорити з незнайомцем.
У цьому відмінність комунікабельності: комунікабельність є набутою навичкою, яку можна і потрібно розвивати. Навіть нетовариська людина може напрацювати комунікабельність, легко встановлювати особисті та робочі контакти, вести продуктивні бесіди та вважатися гарним оратором.
Рівні комунікабельності
У психології виділяється кілька рівнів чи типів комунікабельності. Розглянемо їх докладніше.
| Характерний для замкнутих та невпевнених у собі людей. Вважають за краще спілкуватися з членами сім’ї та друзями дитинства, відчувають утруднення у здобутті нових соціальних зв’язків. З незнайомцями вважають за краще спілкуватися опосередковано через телефон чи інтернет. |
| Психологи називають підвищену комунікабельність зайвою. Такі люди сприймаються оточуючими як «балаки», що може нашкодити діловій репутації. |
До особливостей комунікабельності фахівці відносять те, що вона повинна розвиватися спільно з іншими рисами характеру: емпатією, тактовністю, уважністю, вмінням слухати. Якщо людина товариська, але не доброзичлива, швидше за все, оточуючі сприйматимуть її як агресора або зануду, неприємну особистість.
Розвиток комунікабельності
На формування комунікабельності впливає як тип темпераменту, а й модель взаємодії , прийнята у ній. Наприклад, авторитарні, жорсткі батьки можуть «придушити» товариськість та життєлюбність сангвініка і, навпаки, уважні батьки, схильні до співпраці з дитиною, допоможуть чутливому меланхоліку вийти зі своєї «раковини».
Скоригувати товариськість можна у будь-якому віці. Якщо ви не любите спілкуватися, але розумієте, що це необхідно для соціального успіху, працюйте над так званою «професійною товариськістю» або комунікабельністю.
Дотримуйтесь наступних рекомендацій:
- Читайте більше книг та дивіться пізнавальні відео. Тоді ви зможете підтримати розмови на широке коло тем.
- Встановлюйте контакти першим. Спілкуйтесь із продавцями, водіями таксі, але не будьте нав’язливими. Якщо відчуваєте, що співрозмовник не хоче розмовляти, дайте спокій.
- Взаємодію з людьми різного віку, соціального статусу, статі. Так ви навчитеся емпатії, розуміння, зміцніть навичку комунікабельності.
- Вчіться робити компліменти та активно слухати. Докладніше про особливості правильної ділової та особистої комунікації ви можете прочитати в рубриці « Коучин г».
Працювати над комунікабельністю краще одночасно з іншими рисами характеру: наприклад, терпимістю, уважністю, дружелюбністю. Тоді ви справді станете приємним співрозмовником, до якого тягнуться люди.
