Конфлікт – це гостра стадія зіткнення двох сторін через розбіжність внутрішніх протиріч. Соціальний конфлікт допускає протистояння як окремих індивідів, і соціальних груп грунті відкритого неприйняття поглядів та інтересів одне одного. Сюди відносяться матеріальна нерівність, релігійні відмінності, різниця в політичних поглядах, егоїстичність людства та інші. Конфлікт носить жорсткий, іноді агресивний характер і потребує дозволу.
Види конфліктів та шляхи їх вирішення
Розвиток конфлікту починається із зароджень протиріч. Зіткнувшись з невідповідністю зі своєю точкою зору, опоненти розгортають конфліктні дії. Свою поведінку у конфлікті обидві сторони не завжди контролюють. Люди дають волю словам та діям, порушуючи етичні норми та правила. Конфлікт завжди супроводжує напружена атмосфера. Поки протиборчі сторони не дійдуть рішення, що задовольняє обох, протистояння не буде закінчено.
Причини конфліктів
Суть конфлікту у різному баченні цілей спільної діяльності. За таких протистоянь головне визначити важливість результату та ціну питання для обох сторін. Обов’язково варто враховувати тип поведінки опонентів.
Такий конфлікт важко вирішити на чиюсь користь, тому що він ґрунтується на розбіжності думок та ідей, внутрішніх установок.
Базується на особистій неприязні. У цій ситуації конфлікт будується на почутті роздратування поведінки, манер, ведення справ одне одного.
Види конфліктів
Найкращий спосіб вирішення конфлікту – виводити співрозмовника на конструктивне рішення.
Сфери прояву: сім’я, робота, навчання, суспільство.
Це протистояння між однією людиною та колективом. Причини конфлікту: порушення рольових очікувань та групових норм, невідповідність статусу людини та неформальній трансляції особистості. Як приклад такого конфлікту, можна навести цькування неформального співробітника в колективі.
Протиборство різних соціальних груп, які відстоюють свої інтереси і переслідують цілі та завдання, неприйнятні для суперників. Наймасштабнішим прикладом тут може бути міжнаціональний конфлікт.
Правила вирішення конфліктів
- Не повинно бути невирішених протиріч;
- Якщо конфлікту не уникнути, варто його ініціювати. Мета – розпочати відкритий процес дозволу;
- Необхідно постаратися зрозуміти думку опонента;
- Краще визнати свою помилку раніше, ніж на неї вкажуть;
- Утримувати ініціативу щодо емоцій. Насамперед — спокій .
Етапи регулювання конфлікту
Зрозуміти чи справді має місце конфлікт, чи правильно зрозуміли сторони позиції один одного. Потім ретельно проаналізувати свої базові цінності, щоб ефективно захищати їх.
Зібрати максимальну кількість інформації про опонента, його вимоги та домагання. Підібрати компромісні пропозиції щодо конфліктних питань.
Пошук альтернативних рішень, виділення найбільш прийнятних позицій кожної сторони. Визначити способи мотивації вирішення спору.
Якщо рішення, яке задовольняє всіх, знайдено, конфлікт вичерпаний. Якщо ні — ухвалення умов, які закривають не всі, але максимальна кількість розбіжностей.
Спори: основні відмінності від конфліктів
Суперечка – це також взаємодія між двома об’єктами, заснована на протиріччі. Його відмінність від конфлікту — ступінь розпалу пристрастей опонентів. Суперечка закінчується лише на рівні промови і може виглядати як продуктивне, інтелігентне обговорення питання.
Вирішення спорів базується на дискусії, наданні аргументів на користь своєї точки зору. На відміну від конфлікту, його можна просто припинити будь-якої миті.
Вирішення питань щодо суперечок починається з виявлення розбіжностей. Далі надаються факти своєї правоти, виходячи з життєвого досвіду та знань. Існують два шляхи вирішення суперечок: перебування істини чи переривання обговорення та збереження своєї думки.
Суперечки – справа повсюдна, що виникає в будь-якому колективі: у сімейному, дружньому, робочому. Однак часто для вирішення суперечок на роботі в конфліктну ситуацію втягують керівника.
Тоді його порядок дій у вирішенні трудових спорів має бути таким:
- Спробувати вникнути у суть конфлікту, дізнавшись погляду як учасників, а й спостерігачів, незалежних свідків ситуації;
- Виокремити справжні причини, які можуть спровокувати розвиток конфлікту;
- Розглянути всі можливі варіанти перебігу конфлікту та способи вирішення. Спробувати спрогнозувати найгірший та найкращий результат протистояння;
- Вибрати найкращі варіанти дій, залучити неформальних лідерів колективу до їх здійснення;
- Вирішити конфлікт прийняттям неупередженого рішення, з постійним коригуванням своїх дій, відповідно до поточної ситуації.
Якщо ви не вмієте правильно ставити запитання, спрямовувати людей до вірного вирішення, знаходити компромісні способи вирішення суперечок та конфліктів, вам буде корисно освоїти методи коучингу та розширити свої знання з цих питань.
